Українці дедалі більше відкладають коштів про запас. Про це йдеться в результатах дослідження, проведеного напередодні Всесвітнього дня заощаджень серед країн Центральної та Східної Європи (ЦСЄ), яке було здійснене за підтримки Erste Group.
Так, 64% наших співвітчизників сказали, що заощаджують менше, ніж 550 гривень, і лише 5% може «сховати» понад 1100 гривень на місяць. У середньому українець щомісяця може заощадити 488 гривень. Це на 28 гривень більше, аніж за результатами дослідження 2011 року. Втім, це ще менше, порівняно з показниками 2010 року, коли українці в середньому відкладали 508 гривень. При цьому лише 30% наших співвітчизників регулярно відкладають певну суму грошей. А переважна більшість (74%) респондентів (найвищий показник серед досліджуваних країн) відкладають лише тоді, коли мають зайві кошти. Стосовно подальших прогнозів українці дуже прагматичні: у п’ятирічній перспективі 37% респондентів планують збільшити частку «на чорний день», тоді як 44% думають заощаджувати стільки ж, як і нині.
У регіоні Центральної та Східної Європи три чверті населення вважають заощадження дуже важливими, йдеться в дослідженні. У поляків та сербів, як і в українців, розуміння важливості заощаджень помітно зростало впродовж останніх років. Не особливо відрізняється ставлення до заощадження й у хорватів (75%), сербів (72%), німців (73%) і турків (77%), тоді як менш важливими заощадження є для австрійців (70%), чехів (66%), словаків (67%) та чорногорців (59%). При цьому найощадливішими в Європі виявилися поляки, угорці й румуни — відповідно 82%, 84% та 85%. Що цікаво, більшу схильність до ощадливості виявляють жінки (41% — українські жінки і 34% — українські чоловіки).
Майже треть жителів Центрально-Східної Європи незадоволена своїми можливостями заощаджувати. Лише трохи більше як половина громадян Австрії, Німеччини, Чехії, Польщі та Словаччини можуть постійно відкладати певну суму. Як правило, громадяни цих країн відкладають лише за умови надлишкових коштів. При цьому майже половина угорців, румунів, хорватів не може дозволити собі систематично заощаджувати. Всього 20 — 30% опитаних із країн Центральної та Східної Європи задоволені відкладеною сумою, тоді як зазначений показник складає більше половини населення в Австрії та Німеччині. Найменш задоволеними з приводу власних заощаджень є українці, далі йдуть серби та угорці. Дослідження показує, що 41% українців, які заощаджують, вкрай незадоволені кількістю коштів, що їх можуть відкладати, причому зазначений показник демонструє повільне зростання впродовж останніх років. Найбільша частка незадоволених своїми заощадженнями серед жінок — 43% українок, коли серед чоловіків — 38%.
Чому ж населення Європи дедалі більше економить? Дві треті опитаних відповіли, що відкладають, аби щось мати «на чорний день». «Основними цілями заощаджень є покупки чи ремонт (45%), відпочинок (30%) та покупки, на які поки що не вистачає коштів (22%)», — зазначає Світлана Черкай. При цьому українці (20%) та чорногорці (16%) менше за інших європейців (у середньому 42% в переліку досліджуваних країн, лідерами заощаджень для пенсії є чехи і словаки — 71% та 61%) дбають про пенсійне забезпечення.
До головних бар’єрів, які заважають населенню збільшувати суми «на чорний день», належить: побоювання стосовно девальвації гривні, зниження купівельної спроможності, а також — високий рівень інфляції (67%). При цьому 35% респондентів не відкладає, бо переконані, що в будь-якому разі не зможуть накопичити досить коштів на майбутнє. Так само як і угорці, румуни, серби й хорвати, українці пояснюють відсутність власних заощаджень тим, що не мають фінансової можливості відкладати (70%). І лише українці серед респондентів 12 країн Центральної та Східної Європи відмовляються від заощаджень на користь інвестицій у власний бізнес (8%).
На думку опитаних, банкам доцільно активніше прищеплювати економічну грамотність населенню. Більшість жителів із 12 зазначених країн виявила бажання знати більше про економіку та фінанси в цілому. При цьому майже 90% усіх респондентів вважають, що банки повинні створювати для дорослого населення можливості покращити свої фінансові знання.
Загалом же дослідження показує, що заощадження — це традиційна частина фінансової культури європейців. В Україні ж розуміння важливості вчасно економити почало формуватися відносно нещодавно на тлі економічної нестабільності. «Сьогодні українці починають дедалі більше розуміти необхідність накопичувати кошти і розглядають заощадження як один із найефективніших фінансових інструментів збереження грошей від потенційних економічних ризиків, — пояснює заступниця голови правління АТ «Ерсте Банк» Світлана ЧЕРКАЙ. — Наразі депозитні продукти пропонують привабливу дохідність у національній валюті і, що досить важливо, дають можливість зафіксувати її на термін від одного до трьох років». Основним інструментом заощадження для українців залишається готівка — 51%. Дедалі частіше населення користується банківськими продуктами: 27% — на карткових рахунках, 17% — на депозитах і лише 7% заощаджують на поточних рахунках. Разом із тим ощадкнижки, які мають погану репутацію в Україні, є найпопулярнішим ощадним інструментом серед австрійців, німців та поляків — 82%, 66% та 62% відповідно користуються цим фінансовим засобом».
