Економічна стратегія полягає в ідеї інвестицій, створенні чотирьох ринків та робочих місць, створенні інновацій і залученні новітніх технологій. Про це заявив міністр економіки Тимофій МИЛОВАНОВ учора під час презентації урядової стратегії економічного зростання України.
«Головна мета урядової «Економічної стратегії: зростання через інвестиції» в економічній сфері — забезпечити громадян легальною роботою з гідною оплатою праці і створити умови для успішного власного бізнесу. Для цього Уряд ставить перед собою амбітні цілі: за п’ять років збільшити ВВП країни на 40%, створити понад мільйон робочих місць і залучити $50 млрд прямих іноземних інвестицій», — сказав Милованов.
Чиновник зазначив, що в Україні ступінь зносу підприємств доходить до 60%, тоді як у сусідній Словаччині — трохи більше ніж 35%. З огляду на таку недоінвестованість вітчизняної економіки, інвестиції можуть мати дуже високу віддачу. «Щоб нам наздогнати Білорусь, Словаччину, нам потрібно 100 млрд доларів інвестицій впродовж наступних 50 років», — сказав Милованов.
«Ми говоримо про інвестиції як в основні засоби і технології, так і в людський капітал. До 2024 року Україна має перейти до топової групи індексу людського капіталу», — вважає урядовець.
Для нарощування інвестицій, згідно з баченням Стратегії, уряд хоче спрямувати зусилля на створення ефективних ринків як факторів виробництва (землі, капіталу, праці), так і кінцевої продукції, у тому числі на тих ринках, де сьогодні держава є монополістом.
«Уже демонополізовано ринок спирту. На черзі — створення конкурентних ринків вітчизняних університетів та медичних закладів. Далі — ринки вантажних і пасажирських залізничних перевезень та енергетики», — розповідає Тимофій Милованов.
Кабмін зосередить також свою увагу на інвестиційних ініціативах. «По-перше, йдеться про державні інвестиції в інфраструктуру. Ефективність вітчизняного бізнесу дуже сильно страждає від «вузьких місць» у транспортній сфері. У цьому напрямку серед пріоритетів — дороги, розширення доступу залізної дороги до портів, електрифікація залізної дороги, розвиток річкового транспорту, зокрема модернізація Дніпровського каскаду», — наголошує міністр.
За словами Милованова, до інвестиційних ініціатив також належить залучення приватних інвесторів у фінансування інфраструктурних об’єктів через механізм державно-приватного партнерства і, зокрема, концесій.
«Уряд уже провів успішні концесійні конкурси у двох чорноморських портах — Ольвії та Херсоні. На черзі — інші порти, пілотні проекти ДПП в аеропортах, дослідження залізничних станцій для старту пілотів по їхніх концесіях», — пояснює Милованов.
Ще одним напрямком залучення приватних інвестицій є приватизація державних підприємств і банків. Зазначимо, що вже протягом цього року уряд планує через Фонд державного майна продати понад 300 об’єктів малої приватизації та п’ять великих підприємств. Для останніх інвесторам пропонуються додаткові стимули: «податкові канікули»: звільнення від податку на прибуток на п’ять років при інвестиціях від $10 млн.
Водночас інвестор має виконати інвестиційні умови: зберегти профіль підприємств, включених у ланцюги високотехнологічної доданої вартості.
«Для великих інвестиційних проектів у більш ніж $100 млн уряд планує запровадити спеціальну програму з координації, супроводу та підтримки інвесторів», — додає міністр.
Мінекономіки має на меті в подальшому розвивати індустріальні парки. Наразі в Україні є 43 парки, з яких сім було створено за останній рік. «Упродовж наступних п’яти років плануємо повне облаштування всіх парків (наразі 12) і залучення керівних компаній та учасників. Амбітна мета — тільки на основі цих парків залучити $5 млрд інвестицій, що має забезпечити створення 50—100 тис. робочих місць», — зазначив Милованов.
Ще один напрямок інвестиційних ініціатив — це стимулювання банківського кредитування і страхування. Зокрема, це й підтримка мікро- та малого бізнесу через програму «Доступні кредити 5—7—9%», і система страхування експортної діяльності, і програми запуску іпотечного кредитування.
«Ключова увага приділятиметься посиленню верховенства права, зокрема, через налагодження механізмів верифікації через реєстри, створення системи комерційного арбітражу, зміцнення виконавської дисципліни за рішеннями суддів тощо», — зазначено у Стратегії.
Впроваджуються ефективні інструменти системи управління державними фінансами, такі як нова митниця і податкова, фінансовий моніторинг та фінансовий контроль.
Окремим елементом забезпечення сприятливого бізнес клімату має стати податкова система, де є потенціал зниження податків на інвестиції.
«Сукупно драйвери інвестицій і зростання мають забезпечити досягнення мети у 40% зростання економіки. Для того щоб ця амбітна програма зростання економіки через інвестиції запрацювала, нам потрібно тримати темп. Президент, Кабмін, Верховна Рада та місцеві органи самоврядування мають продовжити працювати єдиною командою», — наголосив Милованов.
Тим часом економічні експерти вважають, що насправді фінансовий сектор та пріоритети Нацбанку потребують серйозного коригування. Про це пише Анатолій Амелін на своїй сторінці в Facebook. «Зростання економіки на 40%. $50 млрд інвестицій? Забудьте... При всій моїй повазі до нинішнього менеджменту Нацбанку, я і колеги з UIF вважаємо, що фінансовий сектор і пріоритети Нацбанку потребують серйозного коригування», — каже експерт.
Його аргументи:
1. Економіка зростає на 3—3,5% на рік, при зростанні світової економіки на майже 4% і зростанні країн, що розвиваються, на 5—8%.
Основна причина — дефіцит ресурсів для розвитку економіки.
Українська економіка недокредитована і недоінвестована.
2. Рівень покриття банківськими кредитами від ВВП:
Україна — 23,5% (у реальності близько 11%);
Польща — 70%;
Туреччина — 80%;
ЄС — 160%;
Японія — 180%;
Рівень монетизації економіки в Україні впав за 5 років на 40%
Україна — 36%;
Угорщина — 60%;
Чехія — 80%;
Італія — 90%.
3. Український виробник зі старту програє конкуренцію польському, якщо виробляє аналогічну продукцію.
У Польщі ваш конкурент візьме кредит на п’ять років під 5% річних. В Україні ви візьмете на три роки під 20%.
У підсумку вартість готової продукції українського виробника буде дорожчою за польську мінімум на 20% за рахунок вартості кредитних ресурсів.
4. У Центробанків різних країн ключові KPI — макроекономічна стабільність, стимулювання розвитку економіки, стимулювання створення робочих місць.
В Україні ключовий KPI — таргетування інфляції.
5. Таргетування інфляції досягається стерилізацією грошової маси. Подивіться на динаміку розміщення депозитних сертифікатів НБУ і на ставку.
Банкам вигідніше купувати депсертифікати НБУ, ніж кредитувати бізнес.
Нацбанк в одній особі — регулятор банків (визначає інструменти інвестування і резервування під них), а з другого боку він — макрорегулятор. Що створює явний конфлікт інтересів.
