Міжнародний центр перспективних досліджень (МЦПД) оприлюднив черговий щорічний звіт про якість проживання населення за 2008 рік. З результатів проведеного дослідження випливає, що Україна у загальному рейтингу 63 країн просунулася аж на чотири позиції вгору: з 57 на 53. Нам вдалося випередити таких потужних конкурентів, як Росія (57 місце) і навіть Туреччина (54 місце), вступ якої до ЄС у близькому майбутньому — цілком реальна перспектива. З іншого ж боку, середній бал України за якістю життя в минулому році зменшився з 3,24 до 3,17 за п’ятибальною шкалою. Важливість даного дослідження в тому, що зниження показника ефективності життя було зафіксовано ще до кризи. З цього можна зробити важливий висновок, переконує експерт МЦПД Максим Борода: «Економічна криза тільки посилила проблеми (а не породила їх. — Авт.), з якими стикалася Україна, та позбавила нас частини тих переваг, якими могли б пишатися».
Наскільки добре живе населення у різних країнах, визначали за кількома показниками: економічний та суспільний добробут, розвиток освіти, охорона здоров’я та стан довкілля. Найбільшого прогресу, за словами фахівців Центру, Україна досягла у сфері суспільства, де почало зменшуватися майнове розшарування населення. Зменшилася кількість безробітних. Однак через економічний катаклізм позитивна тенденція ризикує виявитися не стійкою.
У секторі охорони здоров’я та довкілля принципових змін не відбулося. В сегменті освіти експерти зафіксували найбільше падіння рейтингу (з 34 позиції зниження відбулося до 49) та середнього балу. При чому слід нагадати, що саме освіта завжди вважалася однією з конкурентних переваг України.
Стосовно показника економічного добробуту, то отримані під час дослідження макроекономічні показники вселяли оптимізм. Тепер же привид економічної рецесії стає цілковитою реальністю, тому слід готуватися до зниження інвестиційного потенціалу та зростання податкового тиску на населення протягом кількох років. Останньому сприятиме закриття так званого «вікна можливостей» (означає співвідношення кількості працездатного і непрацездатного населення). Крім того, через кризу значна частина працюючої молоді втратить свою роботу. Зниження ж рівня державного фінансування на фундаментальні дослідження та науку ще більше понизить інноваційний рівень країни, що у перспективі вибиває з під ніг української економіки ѓрунт для модерного розвитку.
Ще одна особливість докризового періоду, яка яскраво свідчить про справжній рівень життя суспільства, — регіональний розвиток. «Впадає у вічі дуже велика регіональна нерівність у всіх п’яти аналізованих сферах. Для прикладу, розмір ВВП на особу в Києві вшестеро більший за відповідний показник у Чернівцях. Інші критичні показники також дуже відрізняються залежно від областей», — розповідає Борода.
За словами експерта, найкраще людям живеться у Києві та Севастополі, Харківській та Закарпатській областях. Поява на лідируючих позиціях двох міст цілком закономірна, говорить експерт, особливо, якщо зважити на їхній особливий статус та суто урбаністичну специфіку. Однак показники областей лідерів дуже різняться. Так, Закарпатська область займає передостаннє місце за розміром ВВП серед решти регіонів, але у сфері суспільства та охорони здоров’я вона здобула високу оцінку. Харківська область продемонструвала непогані економічні показники (зосереджено чимало виробничих центрів), але з екологією не складається.
Регіонами-аутсайдерами у питанні якості життя в 2008 році стали чотири високорозвинуті промислові області на сході України: Донецька, Луганська, Дніпропетровська, Запорізька, говорить експерт МЦПД. Отже, не завжди порівняно високий рівень економічного розвитку означає кращу якість життя, підсумовує він.
Питання не в економіці, а в тому, що всі розрахунки якості рівня проживання регіонів проводяться на пострадянській базі, тому вони не об’єктивні та не адекватні, говорить голова Держкомпідприємництва Олександра Кужель. «За сімнадцять років незалежної України ніхто не зробив аудит регіонів. Ніхто сьогодні не знає масштабів всіх наявних ресурсів у регіонах», — уточнює вона. На її думку, це підтверджує список названих аутсайдерів, які насправді є донорами для решти областей.
На думку заступника директора з наукової роботи Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України Валерія Новицького, невідповідність між соціальним рівнем життя та рівнем економічного розвитку регіону пов’язана з тим, що «в українській економічній політиці щось неправильно». І це потрібно виправляти. «Країна перебуває у полоні примітивних гасел лібералізації формування ринкової економіки. Україна продовжує будувати економіку, від якої почали відмовлятися ще на початку ХХ століття», — говорить він і додає, що для подолання економічних дисбалансів слід дбати про розвиток перспективних напрямів виробництва не у якомусь конкретному регіоні, а в усіх. Ситуація з падінням попиту на продукцію українських металургів та хіміків повинна змусити владу подумати про створення більшого поля для економічної страховки та про модернізацію економіки.
