Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Українська health-революція

Як вітчизняні ІТ-розробники змінюють правила гри в одній із найменш реформованих галузей
25 березня, 2016 - 12:41

Як і енергетична, вітчизняна медична галузь залишається найменш реформованою в Україні, якщо не йдеться про приватні медичні заклади. Змінити ситуацію намагаються українські інноваційні розробники, пропонуючи щоразу нові проекти, багато з яких, до речі, вже успішно працюють за кордоном.

«День» пропонує читачам ознайомитися з новими трендами, які вже сьогодні роблять в Україні health-революцію.

МОБІЛЬНІСТЬ ТА ПАЦІЄНТООРІЄНТОВАНІСТЬ

За прогнозами аналітиків, уже наступного року кількість українців, які матимуть мобільні телефони, зросте до 90%. Для порівняння: 2009 року цей показник склав всього 12%.

У такому разі дедалі більшої популярності набуватимуть різноманітні онлайн-додатки, які мають слідкувати за станом здоров’я власника телефону або ж надаватимуть йому оперативну медичну інформацію. «На нашу думку, електронна медична картка, яка буде доступною для кожного пацієнта на мобільному додатку, буде їм дуже потрібна», — зазначає директор компанії Doctor Eleks Петро Коновалов.

СТУДЕНТ НАЦІОНАЛЬНОГО АВІАЦІЙНОГО УНІВЕРСИТЕТУ АНТОН ГОЛОВАЧЕНКО СТВОРИВ СПРАВЖНІЙ ЕКЗОСКЕЛЕТ ДЛЯ ДОПОМОГИ ЛЮДЯМ З ПРОБЛЕМАМИ ОПОРНО-РУХОВОГО АПАРАТУ / ФОТО КОСТЯНТИНА ГРИШИНА

За його словами, також сьогодні медицина починає орієнтуватися на пацієнта, котрий дедалі більше хоче розуміти, які послуги він отримав, скільки це коштуватиме, який його страховий поліс та як приймати ліки.

Тому медичні онлайн-картки могли б суттєво полегшити роботу лікарів і зекономити час пацієнтів. «Пацієнт отримує медичні дані з різних клінік, де побував. Причому не тільки про себе, а й про свою сім’ю, про сервіси, які клініка може надати, або про ліки, які потрібно приймати. Це надає можливість клінікам спілкуватися з кожним пацієнтом. А пацієнт отримує доступ до всіх даних, які стосуються його здоров’я», — додає він.

HEALTH-СТАРТАПИ

Серед найвідоміших в Україні ІТ-проектів у галузі медицини — безкоштовний онлайн-сервіс пошуку лікаря і запису на прийом Doc.ua. Сервіс працює вже два роки і за цей час об’єднав понад чотири тисячі лікарів із 600 клінік у дев’яти містах України. Протягом місяця портал відвідує близько півмільйона осіб. За час роботи сервісу вони залишили понад 36 тисяч відгуків.

«Таким чином ми займаємося з найбільш правильною базою лікарів в Україні. Тому що наші дані взяті не просто з Інтернету, а від самих лікарів та пацієнтів», — розповідає заступник керівника проекту Doc.ua Олексій Гук.

Наразі записатися на прийом до лікаря можна з допомогою працівника сервісу по телефону. Втім, розповідає Олексій, це призводить до того, що клініка не може негайно задовольнити багато потреб пацієнтів. «Тому ми працюємо над так званою біржею заявок, яка надає можливість, з одного боку, всім клінікам отримати доступ до анонімізованих заявок пацієнтів і пропонувати нижчі ціни та кращі послуги. Таким чином створюється конкурентний ринок. З другого боку, виграє пацієнт, тому що він отримує кілька пропозицій і обирає сам. Нашому сервісу це допомагає скоротити час узгодження заявки для пацієнта», — пояснює він.

Ще один винахід належить студентові Національного авіаційного університету Антонові Головаченку. Хлопець створив справжній екзоскелет для допомоги людям з проблемами опорно-рухового апарату.

«Наразі у нас зараз розроблений альфа-прототип, який був апробований у Національній дитячій спеціалізованій лікарні ОХМАТДИТ і має вже близько 2500 потенційних користувачів, частина з яких готові взяти його в оренду. Ми маємо домовленості з Китаєм, Тайванем та Японією. Також ми співпрацюємо і залучаємо експертів у цій галузі», — розповідає Олексій.

За його словами, вартість тих пристроїв, які вже є на світовому ринку, становить 50 тисяч доларів за один екзоскелет. Розробка Антона Головаченка коштує значно менше       — від 3,5 долара за частину, приміром, для руки чи для ноги. «Для людей, котрим потрібна часткова реабілітація, це коштуватиме до 350 доларів на день. У закордонних клініках — це 500 — 700 доларів», — пояснює автор винаходу.

Не менш цікавий винахід, який називається Cardiomo, запропонував українець Роман Бєлкін. Його інструмент, який має відслідковувати здоров’я рідних, з’явився кілька місяців тому.

Cardiomo — це невелика наклейка, яка прикріплюється до грудної клітки і передає на відстань дані про активність, дихання та роботу серця. Якщо прилад реєструє перебої в роботі серця, то сповіщає рідних. Вони можуть зателефонувати й дізнатися про самопочуття чи викликати «швидку».

«Наразі ми орієнтовані на ринок США та Європи, оскільки українці мають не таку високу купівельну спроможність. Хоча поки що проект на стадії пошуку інвестицій. До кінця травня ми хочемо вийти на краудфандингову платформу, щоб залучити більше коштів для доопрацювання пристрою. Плануємо, що вже до Дня подяки перші власники зможуть отримати наш продукт», — пояснює Роман Бєлкін.

МЕДИЧНА ОНЛАЙН-КОНСУЛЬТАЦІЯ

Доволі новий для України сьогодні і такий напрямок контактування пацієнта та лікаря, як телемедицина. Йдеться про те, що лікар може дистанційно в онлайн-режимі проконсультувати пацієнта або здійснити його попередній огляд.

В Україні з 2007 року працює єдиний спеціалізований заклад у системі охорони здоров’я, який створено для впровадження і розвитку телемедицини — Державний заклад «Медичний центр телемедицини МОЗ України». Фахівці центру надають комплексну консультативну медичну допомогу населенню, застосовуючи сучасні інформаційні та телемедичні технології.

Наразі проект розвитку телемедицини в Україні поширюється на 12 областей.

«Дистанційне консультування надає можливість проводити масові скрінінги населення, щоб виявити патології в тих людей, які ніколи не прийдуть на прийом до лікаря. За допомогою дистанційних пересувних невеликих автобусів до кожного віддаленого села вже не потрібно буде відправляти лікаря, який розглядатиме аналізи. Але таким чином можна доставити лікарську консультацію до кожного села», — додає головний лікар Інституту теледерматології доктора Богомольця Ольга Богомолець.

За її словами, телемедична дистанційна діагностика набагато ефективніша, тому що лікар може витратити на одну консультацію близько трьох хвилин замість традиційних двадцяти і більше.

Марія ЮЗИЧ
Газета: 
Рубрика: