За результатами досліджень Світового банку (СБ), за індексом логістичної ефективності Україна посіла 102-е місце серед 155 країн. Для порівняння: Польща — 30-е, Румунія — 50-е, а Росія — 94-е. Такі дані дослідження оприлюднив один із його авторів Лаурі Охала в ході презентації звіту СБ «Україна: оцінка сприяння торгівлі та транзиту», що відбулася в Києві минулого тижня.
Присвоєний країні індекс базується на наступних критеріях: ефективність процедур митного оформлення, інфраструктура транспортної логістики, доступність і простота організації міжнародних постачань, компетентність логістичної індустрії, а також здатність здійснення контролю організації міжнародних постачань. Щоправда, дані, на яких грунтується проведене дослідження, стосуються періоду 2008—2009 років.
Як наголошується в прес-релізі СБ, погана логістика та процедури перетину кордону створюють значні додаткові бар’єри для торгівлі, що не дає можливості Україні повністю реалізувати свій потенціал транзитного вузла і призводить до її значних економічних витрат.
«Загальні витрати на логістику у сфері торгівлі в Україні оцінюються в 23 мільярди дол., що складає 15,1% загальної вартості торгівельного обігу і 12,1% ВВП 2008 року», — зазначається в повідомленні.
Тобто, як повідомляється в резюме до дослідження, економіка України використовує до десяти разів більше транспортних перевезень відносно ВВП, ніж країни ЄС. Як вважають автори дослідження, — через її сильну залежність від металів, важкої промисловості та сільського господарства. В результаті експерти СБ зробили наступний висновок: у найближчі п’ять-десять років можливість стати регіональним логістичним центром для України майже відсутня.
Автори дослідження також відзначили й некомпетентність керівництва транспортної галузі України. «Здається, що керівництво державного сектора транспортної галузі обмежено розуміє потреби бізнесу та ринкові умови», — зауважено в резюме до дослідження. Одна з проблем, як уточнюється в ньому, — це поганий відбір і процес оцінки проектів. «У результаті структура управління на транспорті характеризується надмірною регламентацією діяльності УЗ («Укрзалізниці». — Ред.), портів та інших державних структур, у тому числі й українських поштових послуг... Такий підхід не дозволяє розвиватися ринковому потенціалу, незалежно від форми власності», — говориться в резюме.
Проте, як наголошується в прес-релізі з посиланням на економіста СБ Олексія Балабушка, приватний сектор України може економити до 3% ВВП у рік на витратах у сфері логістики, удосконаливши прикордонні й митні процедури та вживши заходів для боротьби з корупцією. Лаурі Охала, у свою чергу, додає, що сьогодні Україна шляхом цієї так званої непрямої економії — може заощадити третину або навіть половину від можливого потенціалу.
