Починаючи з 1 січня 2011 року українські НПЗ мають перейти на стандарти виробництва нафтопродуктів Євро-4 та Євро-5. Водночас Український науково-дослідний інститут нафтопереробної промисловості «МАСМА» заявляє про неготовність до переходу на стандарт якості нафтопродуктів Євро-4 аж до 2012 року.
Громадські ж організації та експерти ринку нафтопродуктів виступають проти перенесення термінів посилювання державних стандартів. Тож закликають Міністерство палива і енергетики України не відмовлятися від запланованого переходу на покращені стандарти якості нафтопродуктів. А від планів упровадити мита на імпорт нафтопродуктів з метою захисту українських виробників — навпаки, відмовитися...
«Упровадження імпортного мита одночасно зі збереженням старих стандартів якості призведе до подальшого збільшення долі неякісного і фальсифікованого палива на ринку з одночасним його подорожчанням прямо пропорційно розміру мита», — заявив днями президент «Комітету захисту споживачів нафтопродуктів» Андрій Пасішник під час круглого столу «Яким повітрям дихатимуть українці 2011 року, або Нафтопродукти якої якості потрібні Україні».
За його розрахунками, якщо брати до уваги обговорювані в Мінпаливенерго ставки імпортних мит на рівні 60-120 євро за тонну, то бензин подорожчає на 0,6—1,20 гривень за літр. Притому, що якість палива на ринку погіршає. Пасішник вважає, що за такої ситуації державі потрібно не підвищувати податки на паливо, а відновити перевірки якості нафтопродуктів, розширити повноваження недержавних організацій щодо захисту прав споживачів і законодавчо допомогти вітчизняному НПЗ модернізувати свої виробництва.
А керівник Міжнародної благодійної організації «Інформаційний центр «Зелене досьє» Тамара Малькова зазначає, що основний ризик продовження старих стандартів якості нафтопродуктів полягає в підвищенні рівня перспективності України як країни для утилізації та постачань неліквідної продукції. «Скрізь стандарти якості лише посилюють, а Україна стоїть на місці. Утилізація неякісної продукції за кордоном коштує дуже дорого, тому наша країна виглядає вельми привабливо як напрям утилізації відходів», — заявила Малькова, наголосивши, що такі процеси вже спостерігаються за низкою товарних позицій.
«Екологічна політика держави має зважати на думки й інтереси різних відомств і верств суспільства, але в будь-якому разі передбачати більш суворі екологічні стандарти або хоча б їх гармонізацію з передовими стандартами сусідніх країн, в нашому випадку — країн Євросоюзу», — переконана представник екологічної організації.
Імпортне мито і дозвіл випускати паливо за застарілими стандартами не забезпечать збільшення завантаження українських заводів, як вважають у Мінпаливенерго. У цьому впевнений директор «Консалтингової групи А-95» Сергій Куюн. «Лисичанський НПЗ завантажений на 100%, потужність Одеського НПЗ мінімальна, у Шебелінського ГПЗ немає більше сировини, західноукраїнські НПЗ настільки застаріли, що не вміщуються навіть у стандарти Євро-2», — констатує Куюн. Він також зазначив, що мито вдарить по всіх без винятку учасниках ринку і споживачах, оскільки різке подорожчання нафтопродуктів додатково зменшить споживання, яке дуже істотно скоротилося внаслідок кризи.
Експерти впевнені, що за такої ситуації державі потрібно запровадити плаваючу шкалу оподаткування бензину і дизпалива (за принципом: вища якість — нижчий податок), відновити контроль якості в збутовій мережі й ухвалити закони, що надавали б можливість нафтопереробним заводам оптимізувати витрати на модернізацію своїх виробництв.
ДО РЕЧI
Майже 35% палива на АЗС України — неякісне
Такого висновку дійшли фахівці проекту «Карта якості палива України», зібравши проби найпопулярнішого бензину А-95 на ряді АЗС по всій країні й дослідивши їх у сертифікованій лабораторії. Згідно з прес-релізом проекту, експерти купували по 30 проб у кожній області, з яких 10 — в обласному центрі, 10 — по найбільш завантажених трасах і 10 — у районних центрах. Дослідження проводилися за основними важливими показниками — октанове число, фракційний склад, вміст сірки, ароматичних вуглеводнів і бензолу. Результати виявилися не зовсім утішними: майже 20% палива не відповідає жодним стандартам, ще 15% — мають параметри, близькі до застарілого ДСТУ 4063—2001 (аналог Євро-2), тобто таке пальне також можна назвати якісним. 49% палива вклалися в нормативи осучасненого ДСТУ 4839-2007 (відповідає Євро-4-5), і лише 17% — виявилися бензином високої якості «А-95 Євро».
