Гірники шахти «Самарська» (ДТЕК шахтоуправління Терновське) перемогли й приборкали найпотужнішого супротивника — тріщину в земній товщі на 50 кілометрів під назвою Богданівське скидання. Фахівці зазначають, що провести крізь цю тріщину гірський виробіток — дуже складне і навіть небезпечне завдання. У світі не так багато прикладів, коли його вдавалось виконати. Богданівська тріщина «розірвала» горизонтальні вугільні пласти. У результаті перепад глибин між частинами гірського масиву становив близько 300 метрів. Тріщина наповнена рихлими, схильними до обвалення породами. Причому порожнечі між ними могли бути заповнені газом і водою. Та й зверху протікала річка. Словом, від біди ніхто не міг дати гарантію. До того ж наприкінці минулого століття прохідники вже намагалися наблизитися до тріщини. Але ці спроби закінчились невдало: призвели до аварійних ситуацій і втрати прохідницького обладнання. Тепер боротьба з тріщиною стала ще актуальнішою — без цього вже 2016 року почалося б згасання шахти, її виробнича потужність знизилась би вдвічі. Щоб не допустити цього, було необхідно підібратися до багатих вугільних покладів (10 мільйонів тонн). Їх видобуток дозволяє подовжити життя підприємства як мінімум на 15 років.
У світі сьогодні немає успішного досвіду проходження таких великих тектонічних порушень: є приклади проходки розриву пластів до 10 метрів. У Німеччині, скажімо, приборкання набагато менш складного, ніж в Україні, геологічного порушення обернулося двома проривами шламових порідних мас і низкою дрібніших аварійних ситуацій. Проходка там проводилась черепашачими методами, по два сантиметри за зміну. Це в 100 разів повільніше, ніж на Самарській, де за добу долали два метри.
Зазначимо, що українцям допомогли проектанти і вчені. Спеціальна експертно-аналітична група складалася з 20 осіб. У ній, зокрема, працювали шість професорів із Національного гірничого університету й Інституту геотехнічної механіки імені М. С. Полякова НАН України, а також інші провідні вчені.
За словами вчених, у них не було точних даних про стан гірського масиву всередині тріщини — обводненість, тріщинуватість, стійкість порід. Навіть найдетальніша розвідка геологічного порушення не може їх надати. Була загадкою також геометрія порушення і майбутнє місце його зустрічі зі споруджуваним виробітком. У неї в будь-який момент могла хлинути вода і затопити весь горизонт. Прохідники йшли в невідомість і могли зіткнутися з раптовими обваленнями, викидами метану, спученням ґрунту, деформацією порід.
Директор шахтоуправління «Терновське» Василь Снігур, відповідаючи на запитання «Дня», підкреслює, що успіх у поземному бою забезпечила бригада з 42 дослідних прохідників. Щоправда, за його словами, проходка звичайної виробітки обходиться в середньому в 15—20 тисяч гривень за метр, а ця коштувала рази в два дорожче. «Зате тепер ми маємо унікальний досвід, перевірену технологію роботи і відкритий доступ до великих покладів вугілля, яких вистачить на багато років уперед». Він розповідає, що через Богданівське скидання належить провести ще три виробітки, після чого можна буде починати видобуток вугілля.
Говорить ланковий прохідників Василь Василенко: «Під час проходження виробітку в Богданівському скиданні ми постійно стежили за тим, щоб 42-тонний комбайн не заривався в ґрунт гірського виробітку. Щодня був ризик, що яка-небудь плита породного масиву може осісти і розрізати штрек навпіл. Тоді нас відрізало б від світу. Але ми точно дотримувались усіх правил техніки безпеки — породу руйнували по всьому перерізу, за допомогою тампонажу укріплювали борти і крівлю виробітки, регулярно провітрювали забій». Ще один ланковий прохідників Олександр Романьков наголошує на ролі бригадира Дмитра Чорного, який зміг згуртувати колектив: «Ми працювали як один механізм, кожен знав своє завдання».
Петро Лук’яненко, начальник прохідницької ділянки, що зробила цей прорив у невідоме, сказав «Дню»: «Наші фахівці разом із професорами інститутів усе прорахували, і нам вдалося пройти цю небезпечну ділянку. Ми впоралися, незважаючи на те, що ніколи раніше не працювали на такому обладнанні, як торкрет-машина, використовувана для закачування бетону і полімерних смол у забій, щоб рихла порода не обрушилась».
