Сьогодні, 7 вересня, вітчизняний бізнес святкує своє професійне свято. Це, як відомо, зайвий привід не лише зустрітися в тісному колі колег та конкурентів, а й підбити підсумки для діяльності спільної (і, як жартують підприємці, безнадійної) справи — ведення бізнесу, а також обговорити перспективи. Цього року до приводу ще й додалися об’єктивні причини: світові ринки потроху оговтуються від минулорічної економічної кризи, а українська влада обіцяє значні позитивні зміни для вітчизняного бізнесу завдяки проведенню реформ.
Одну з них — новопредставлений проект Податкового кодексу — підприємцям «подарували» якраз напередодні свята, в п’ятницю. Бізнес «подарунок» оцінив, хоча й обіцяв у разі чого знову вимагати його доопрацювання.
З НАДІЄЮ НА РОЗУМІННЯ ТА ТУРБОТУ
«Вважаю, в українських підприємців зараз є більше позитиву для святкування, — говорить «Дню» президент Українського національного комітету Міжнародної торгової палати (ICC Ukraine), що в минулу п’ятницю проводив урочисте прийняття з нагоди Дня підприємця, Володимир Щелкунов. — Адже нині є системний діалог між владою та бізнесом: є розуміння проблем бізнесу, але й влада просить підприємців зрозуміти проблеми держави. Та головне те, що нарешті почали робити реальні дії, а не лише говорити. Приклад цьому, зокрема, Податковий, Митний кодекси тощо. Це все те, про що всі говорили «так, треба», але реально почали робити тільки зараз. Тож бізнес сподівається, що буде знайдений компроміс: коли влада в чомусь піде назустріч бізнесу, а бізнес у чомусь назустріч владі... І, думаю, більшість проблем вирішаться вже через півроку».
Однією з проблем, що потребують вирішення, в ICC Ukraine, зокрема, відзначають тиск на малий та середній бізнес. «Хоч він і потребує деякої класифікації, щоб чітко розібратися з ринком, проте підприємці були не готові до тих жорстких заходів, які сьогодні проводить влада. Зокрема перевірки податківцями, особливо на місцях, на мій погляд, робляться неправильно. Зараз це стремління зібрати податки будь-якою ціною», — констатує в розмові з «Днем» президент Асоціації бізнес-інкубаторів та інноваційних центрів, керівник Департаменту малого та середнього бізнесу ICC Ukraine Наталія Кожевіна.
За її словами, малий та середній бізнес натомість потребує постійного розвитку, освіти, турботи з боку держави. Тим часом зараз, як зауважує Кожевіна, підприємці часто навіть вчасно не дізнаються, які платежі вводяться державою, які ліцензії змінюються тощо. «Це проблема нашого законодавства, яке дуже ускладнене. Регуляторну політику мають краще висвітлювати, — вважає керівник Департаменту малого та середнього бізнесу ICC Ukraine. — Дуже хочеться, щоб теперішні реформи вплинули на те, аби підприємці стали відчувати себе комфортно. Щоб вони довіряли державі, не боялися, що в них відберуть новостворене робоче місце».
ВІД ДИКОГО КАПІТАЛІЗМУ —ДО ЕТИЧНОСТІ ТА ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ
Яким чергове професійне свято і майбутні реформи український бізнес зустрічає ментально? Як змінила його економічна криза, і чи є надія на нову — інноваційну модель його розвитку?
Криза дуже багато чого навчила наших підприємців, вважає віце-президент ICC Ukraine, директор школи практичного бізнесу Віктор Валєєв. За його словами, вони стали більш організаційно грамотнішими, почали приділяти більше уваги речам, на які раніше не зважали, зокрема плануванню розвитку підприємств. «Але, на жаль, не всі. Подекуди Україна навіть повернулася в 90-ті роки минулого століття — почастішали кримінальні прояви конкуренції... — констатує Валєєв у розмові з «Днем». — Тому ми зараз розробляємо Кодекс підприємницької честі та етики, який плануємо найближчим часом популяризувати — для того, аби український бізнес розвивався за європейськими стандартами. Це дуже важко, але ми маємо рухатися в цьому напрямку, оскільки в ХХІ столітті не можна вести бізнес за стандартами дикого капіталізму чи навіть бандитського ведення справи».
Що ж стосується інноваційності — то тут уже все в руках самих підприємців, адже держава вже пообіцяла не обкладати такий бізнес податками. «Дуже приємно було побачити норму про інновації в новому проекті Податкового кодексу. Президент України ж підкреслив стратегічний вектор руху нашої країни до інноваційного суспільства, — підкреслює Валєєв. — Але все буде залежати від реалізації... Мають бути чітко прописані конкретні механізми впровадження цієї ініціативи. Хоча такий додатковий поштовх з боку держави вже сам по собі є дуже корисним».
Якщо інновації поки лише в перспективі, то енергоефективність уже потроху входить в менталітет вітчизняних підприємців... Як зауважує «Дню» радник президента ICC Ukraine, експерт з енергоефективності Дар’я Ревіна, це пов’язане не стільки з преференціями з боку держави, скільки з економією витрат. «Підприємство, велике чи мале, зацікавлене впроваджувати технології, які б зменшували собівартість продукції. А однією з найбільших статей витрат в бюджетах підприємств є саме енергоносії. Тому зараз українські підприємці й інвестують в енергозбереження — для того, аби бути конкурентоздатними на європейському ринку», — розповідає експерт.
Крім того, за словами Ревіної, станом на сьогодні енергозбереження та альтернативні джерела енергії стали вигідними. Інвестиції окупляються швидше завдяки дії «Зеленого тарифу». «Тому альтернативна енергетика уже стала окремим напрямком бізнесу, — констатує радник президента ICC Ukraine. — Це стало цікавим українським підприємцям».
Не пригальмує розвиток альтернативної енергетики та енергозбереження навіть газова дилема, вважає Дар’я Ревіна... «Так, зростання ціни на газ дещо призупинилося, але тема альтернативної енергетики не стала менш цікавою. Крім того, нагадаю, що Україна задекларувала наступну мету — до 2030 року в енергобалансі держави мати 20% відновлювальних джерел енергії. Сьогодні ж це менше одного відсотка. Тому нам ще працювати й працювати! Держава пішла назустріч бізнесу в цьому плані: це і «Зелений тариф», і нульові ставки на податок та ПДВ. Стимули є!» — відзначила вона «Дню».
КОМЕНТАРI
Борис КОЛЕСНІКОВ, віце-прем’єр з питань підготовки до Євро-2012:
— Конкурентноздатність вітчизняного бізнесу, який працює на експорт, наприклад, металургів, відновлюється. Механізм рецесії фактично зупинений в світі, хоча зараз всіх лякають другою хвилею. Тим не менше, ми повинні справитися з цією ситуацією. Бізнес має отримати від влади повний вотум довіри, бо бізнес — найконструктивніша частина суспільства. Тому хочу привітати всіх підприємців з професійним святом, і порадити їм вимагати від влади коректного відношення до себе — інакше владу ні за що буде утримувати...
Михайло БРОДСЬКИЙ, голова Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва:
— З’явилася стабільність, бо влада почала боротися «з тінню». За півроку вдалося відмінити чи скоротити більше половини дозволів, вийти на «декларативний» принцип при відкритті підприємства. Зараз завершується робота над «єдиним вікном». Але мінуси теж є. Потрібно платити податки. Але цей мінус був завжди. Наступний мінус — погана купівельна спроможність населення: 13 мільйонів українських пенсіонерів та селян сьогодні не є покупцями. Це погано, тому потрібно підвищувати податки, стимулюючи купівельну спроможність. І найбільший мінус — відсутність кредитів, без яких не буде економічного росту. На мій погляд, спочатку потрібно запустити мікрокредитування для поповнення оборотних коштів підприємств та відродити кредитування будівельної галузі. Цього року Держкомпідприємництву виділили 15 мільйонів гривень по 250 тисяч на одного підприємця для мікрокредитування. Але цього замало. Тому зараз проводимо переговори із іноземними інвесторами і працюємо над створенням спеціального банку, який серйозно займатиметься мікрокредитуванням для малого бізнесу. Цей банк сьогодні існує. У святковий день бажаю бізнесу вчитися, вчитися, вчитися і починати ворушитися вже зараз.
Наталія КОРОЛЕВСЬКА, голова парламентського комітету з питань промислової й регуляторної політики та підприємництва:
— Вміння виживати в українського бізнесу за цей рік покращилося, бо він пережив кризу. І вижили найкращі. Звичайно, що багато компаній завершило цей рік банкрутством — і це погано. Але, з іншого боку, бізнес-середовище отримало серйозне оновлення ділової еліти, внутрішню силу та енергію. Багато компаній здійснили реформи, які б вони не провели за відсутності кризи. В той же час, спостерігається негативна тенденція з кредитування бізнесу, відбувається неповернення ПДВ... І другим шоком для бізнесу став «державний рекет», коли вчасно не приймалися податкові декларації, звіти, не працюють закони. Тобто, через це в бізнесу немає чіткої програми саморозвитку. На мій погляд, це головний бар’єр для інвестицій, які роблять підприємство більш конкурентоздатним.
