Сергій Болозенко — генеральний директор компанії «Виробник Плюс». Продукція його підприємства під брендом «Союз-Кондитер» продається на ринку вже понад 10 років. Це переважно вівсяне і кукурудзяне печиво, сушка і сухарі. Але товари «Союз-Кондитер» можна знайти не тільки на полицях українських супермаркетів. Уже три роки компанія займається постачанням печива і сушки, зокрема на європейський ринок. Рік тому підприємець вирішив продавати свою продукцію на одному з найбільших і найбагатших ринків світу — в Канаді.
Таких підприємців, котрі, як Болозенко, розпочали вихід на канадський ринок в минулому році, — понад 200. Із них більше десяти вже постачають свою продукцію на ринок Канади. «Це переважно компанії легкої промисловості (одяг, годинники, ювелірні прикраси, текстиль для дому, вироби народних майстрів handmade, а також продукція харчової промисловості). Майже 50 компаній зараз перейшли в переговорний процес. Ще 15 — 20 компаній активно працюють над тим, щоб розпочати торгівлю: вони вже мають партнерів, угоди і вже можуть у цьому році розпочати постачання. Це підприємства важкої промисловості, видобувні компанії, ІТ-сектор», — розповідає виконавчий директорка по Україні Канадсько-Української Торгової палати Емма Турос.
Тепер канадський ринок став для українських підприємців ще більш привабливим. Адже з 1 серпня набрала чинності Угода про Зону вільної торгівлі України з Канадою (CUFTA). Для українських підприємців перестали діяти 98% тарифів на товари переважно сільськогосподарського сектора економіки. Для канадських товарів одразу скасовується 72% тарифів на ввіз в Україну, впродовж семи років планується збільшити їх до 98%.
За даними Державної служби статистики, у минулому році Україна експортувала до Канади товарів на суму 28,8 млн доларів, а імпортувала — на 217,3 млн доларів. Причому за останні п’ять років Київ помітно зменшує поставки вітчизняного виробництва до Канади, незначне збільшення спостерігалося лише в 2014 році. Канадські виробники ж навпаки — впродовж останніх трьох років лише збільшують постачання своєї продукції на українські прилавки.
За даними Міністерства фінансів України, впровадження Угоди призведе до незначних втрат доходів Державного бюджету. Зокрема, від скасування ввізних мит бюджет втратить приблизно на 1,2 млн доларів у перший рік дії Угоди. «Водночас у середньостроковій перспективі недонадходження можуть бути компенсовані за рахунок ПДВ, а також збільшення притоку прямих іноземних інвестицій обсягом близько 36 млн доларів протягом трьох років», — розповіли в Міністерстві фінансів України.
ДОХОДИ ПЕРЕВИЩУЮТЬ ВТРАТИ
«Канада, сідаючи за стіл переговорів, чітко розуміла, що таке ринок України, і вона мала конкретний план. Чи мала такий план Україна? Ні. Виходили з того, що знали, які є тарифні обмеження з боку Канади, передбачалося, що коли їх усунути, то ми могли б гіпотетично заходити на цей ринок. І ми розуміли, що коли у нас є тарифний захист, то його лібералізація приведе до збільшеного імпорту товарів з Канади», — розповідає експерт з міжнародної торгівлі CMD-Ukraine та представник МЕРТ у переговорному процесі між Україною та Канадою Ігор ГУЖВА.
Проте, розповідає він, українська група досягла хорошого результату на перемовинах. За словами Гужви, Україна зазнає незначних втрат із набранням чинності Угоди про ЗВТ із Канадою, адже до цього канадські товари обкладалися митом у середньому на рівні 7 — 10%. «Обсяг торгівлі у нас не такий великий. Так, в короткостроковій перспективі наш бюджет буде недоотримувати прямі надходження. Але в подальшій перспективі ми зможемо отримати значно більше», — пояснює Гужва.
Він нагадує, що у 2008 році товарообіг між Україною та Канадою складав близько 400 млн доларів. Це дає підстави вважати, що торгівля між країнами може в перспективі зростати.
МЕНШЕ ОБМЕЖЕНЬ — БІЛЬШЕ ПЕРСПЕКТИВ
Найбільші переваги від скасування канадських мит отримають українські виробники одягу (скасовується мито в розмірі 17,2%) та взуття (9,7%), а також представники машинобудівної (5,6%), хімічної (4,5%) та аграрної (4,5% для овочів та фруктів) галузей, пояснюють у Канадсько-Українській Торговій палаті.
Серед інших можливостей, що відкриваються перед українськими підприємцями, — доступ до участі в державних закупівлях Канади на однакових умовах із місцевими компаніями. Також Україна та Канада домовилися не встановлювати митних або інших зборів на товари, які продаються в електронному вигляді.
Прогнозується, що надходження канадських прямих іноземних інвестицій до України після набрання чинності CUFTA збільшиться приблизно на 56%.
Угода передбачає і кілька обмежень для української сторони. Це, наприклад, глобальні квоти Канади на постачання 108 видів аграрної продукції. Серед них — птиця (у т.ч морожена, пташиний жир), молочні продукти, яйця і яєчні продукти, сири та цукор.
Для промислової продукції єдиним винятком є легкові автомобілі. На цей товар встановлено перехідний період — сім років, за які мита поступово знизяться до 0%.
Для компенсації втрат українських підприємців від дії канадських квот були досягнуті домовленості про те, що Канада виділить 10—12 млн доларів у рамках технічної допомоги, спрямованої на просування торгівлі в ЗВТ. Але, розповідає Гужва, попередня переговорна група від України на чолі з Валерієм П’ятницьким домовилася про компенсацію на рівні близько 200 млн доларів безповоротних інвестицій у конкретні галузі економіки.
ІНСТРУМЕНТ, А НЕ ГОТОВЕ РІШЕННЯ
Як пояснює Ігор Гужва, отримавши безмитну торгівлю з Канадою, Україні слід звернути увагу на кілька моментів. По-перше, на імпорт канадської продукції в Україну. «Якщо це будуть напівфабрикати чи обладнання, які ми можемо в подальшому використовувати, то це, безумовно, плюс. Наприклад, деревообробне обладнання, яке виробляє Канада. З огляду на те, що у нас сьогодні діє мораторій на експорт лісу-кругляку, для них це вигідно», — пояснює він.
По-друге, варто більше уваги приділити створенню галузевої кооперації. «Нам потрібно умонтовуватись у робочі ланцюжки, бо інакше ми можемо стати ринком збуту для канадської продукції», — застерігає Гужва.
Попри привабливість канадського ринку для українських бізнесменів актуальними залишаються проблеми логістики та незнання нового ринку, відсутність надійних зв’язків, розповідає В’ячеслав Биковець. «Канадський ринок привітний до України, ми знаємо їхнє ставлення до нас. Але з іншого боку, питання, пов’язані з логістикою та транспортними затратами, накладають відбиток на такі відносини. Можливо, з часом це буде більш привабливий ринок. Але зараз український малий бізнес буде придивлятися, вивчати, як і яким чином можна співпрацювати з Канадою. Гадаю, приблизно з 2 млн суб’єктів малого підприємництва тільки одиниці будуть мати можливості співпрацювати з Канадою найближчим часом», — розповідає Биковець.
