У яйцях німецьких курей, яких годували українською кукурудзою, виявили діоксин. Про це повідомляє Уніан із посиланням на «Німецьку хвилю». За інформацією радіостанції, днями в мережі німецьких супермаркетів Rewe та Lidl з продажу вилучили мільйони яєць з маркуванням «біо». Підставою для вилучення стала підозра, що яйця можуть містити діоксин. Хоча німецьке Відомство з питань захисту прав споживачів та контролю за якістю продовольства після взяття проб хімічного складу кормів виявили сліди діоксину лише в одній партії кормів, яка ще взимку через Нідерланди надійшла до Німеччини з України. За інформацією Відомства, українська кукурудза надходила до господарств не менш як дев’яти німецьких земель.
«Бажано, щоб відповідні українські інстанції негайно відреагували і зробили все, щоб з’ясувати проблему та не поставити під загрозу експорт кукурудзи», — заявив у інтерв’ю «Німецькій хвилі» експерт німецько-українського об’єднання «Аграрний діалог» Гайнц-Вільгельм Штрубенгофф. Водночас експерт не зміг пояснити, яким чином діоксин міг потрапити в кукурудзу. За його словами, ця речовина не використовується в сільському господарстві як добриво...
Натомість українська сторона вустами міністра аграрної політики Миколи Присяжнюка, відкинула всі звинувачення в «діоксиновому промаху». Та й взагалі, за словами міністра, в 2009 році вітчизняна кукурудза не експортувалася до Німеччини, а її поставки через Нідерланди становили тільки 52 тисячі тонн. «Ми будемо робити все можливе, щоб звинувачення були зняті», — підкреслив Присяжнюк і запевнив, що країна й надалі відстоюватиме свої позиції великого і надійного експортера зерна у світі. Міністр пообіцяв, що Україна проведе власне розслідування «діоксинового скандалу», оскільки він б’є по загальнодержавному іміджу країни.
На думку Присяжнюка, перевірити достовірність оголошеного факту можна також іншим чином: дослідивши залишки української кукурудзи, яка використовувалася у кормах. Як варіант потрапляння діоксину в корми, на думку міністра, могло бути й випробування в Німеччині нових кормових добавок. «Нехай вона (Німеччина. — Авт.) шукає винних у цьому напрямку», — підсумував Присяжнюк.
На думку ж президента Української аграрної конфедерації Леоніда Козаченка, підозра на вміст діоксину в українській кукурудзі — це один із способів непрозорої конкурентної боротьби. Ще б пак, адже Україна третя в світовому списку країн-експортерів ячменю, олії та кукурудзи. Так, із нового врожаю 2009 року експортовано вже 20 мільйонів тонн зернових, із яких чотири мільйони 611 тисяч тонн — кукурудза.
Таке аграрне лідерство України подобається не всім, особливо, якщо зважити, що собівартість українського зерна менша за європейське. «Ми не раз наступали на ці граблі (на звинувачення в низькій якості або у вмісті хімічних речовин. — Авт.). Зокрема в Єгипті (по ячменю), у Бразилії (по олії), коли нам приписували те, чого насправді не було», — розповідає Козаченко «Дню». За його словами, єдиним джерелом появи діоксину в зерні кукурудзи могло б бути надмірне використання засобів захисту рослин: найчастіше амінної солі. «Але Україна використовує її в шість разів менше на один гектар, ніж фермери в Європейському Союзі, — говорить Козаченко. — Тому вірогідність того, що українські фермери надмірно використовують таку сіль, просто виключена. Теоретично це можливо, але практично — ні». Замінити українську кукурудзу в разі негативного розвитку скандалу найбільше шансів має французька, додав Козаченко.
Тим часом за вітчизняну кукурудзу заступаються й фермери. Голова ради директорів «Союзу птахівників України» Олександр Бакуменко розповів «Дню», що вітчизняні птахівники постійно використовують українську кукурудзу для відгодівлі птиці. І її якість цілком задовольняє. Інколи трапляється, що кукурудза може бути прілою, але це через технологію зберігання, пояснює Бакуменко. «Але, щоб був діоксин — я такого не чув», — говорить він. В Україні, переконаний Бакуменко, досить високоякісна продукція і екологічно чистіша. Через брак коштів на гербіциди та хімікати їх використовується менше. Бакуменко також додав, що найближчим часом європейські комісари будуть інспектувати українські птахофабрики, щоб надати їм допуск на свій ринок. І головна проблема в інспекторів не з якістю, а з технічними бар’єрами, констатує він.
