Напередодні ухвалення бюджету зазвичай робляться спроби вплинути на уряд і парламент із тим, щоб та чи інша галузь отримала краще фінансування. На жаль, таким вимушеним лобізмом (цього разу під виглядом громадських слухань) має займатися навіть космічна галузь України, мабуть, найближча до того, що в сучасному світі називають хай-теком, тобто високими технологіями.
Утім тематика зібрання анонсувала розмову про пріоритети космічної діяльності. І тут українським вченим, не зважаючи на бюджетну скаредність, дійсно є що продемонструвати. Як вказувалося на слуханнях, ракетно-космічна галузь України здатна за 2,5 року створити сучасний ракетний комплекс для українських Збройних сил. Зі слів гендиректора Національного космічного агентства Юрія Алексєєва, «для ДКБ «Південне» це буде нова робота, бо воно не займалося оперативно-тактичними комплексами». Алексєєв додав: «Подивимося, як уряд прийме рішення про початок фінансування». (Згідно неофіційних даних, створення подібного комплексу, за експертними оцінками, коштує близько $5 млрд.).
Але найперспективніший напрямок розвитку для космічної галузі України — це, звичайно, — міжнародне співробітництво. Як повідомив заступник генерального директора Національного космічного агентства Едуард Кузнєцов, деякі проекти загальнодержавної космічної програми України на 2007—2011 роки, як очікується, повинні ввійти у формовану в цей час першу європейську космічну програму. Серед проектів НКАУ виділяють, у першу чергу, створення космічної системи «Ионосат» для комплексних досліджень сейсмо-іоносферних і сонячно-земних зв’язків і їхнього впливу на технологічні й біологічні процеси на Землі. Старт програми має відбутися 2010 року.
Серед інших перспективних напрямків співробітництва з європейськими колегами глава НКАУ також виділив участь у створенні загальноєвропейської глобальної навігаційної супутникової системи Galileo, участь у проекті створення нового європейського ракетоносія легкого й важкого класів, а також спільну модернізацію інфраструктури Національного центра керування й іспитів космічних засобів.
Уже й нині успішно просувається українсько-бразильське співробітництво в космічній галузі. Для розгортання ракетно-космічного комплексу (РКК) «Циклон-4» на приекваторіальному бразильському космодромі створено спільне підприємство «Алкантара- Циклон-Спейс», яке має забезпечити створення спеціальної наземної інфраструктури на пусковому центрі, а також виготовлення ракетоносіїв і надання пускових послуг. Перший запуск ракети «Циклон 4» з космодрому Алкантара запланований на 2009 рік.
Однак, за словами заступника голови ради з космічних досліджень НАНУ Ярослава Яцківа, в Україні існує «найбільше протиріччя між рівнем наукового, технологічного потенціалу і забезпеченням цього потенціалу фінансовими і матеріальними ресурсами». За його даними, «на космічні дослідження державою виділяється 80 мільйонів гривень на рік, а це — лише 10% вартості одного великого космічного проекту світового рівня». Утім, сказати напевно, що ці гроші з бюджету дійсно надійдуть, ніхто з експертів не береться. Фінансування космічних програм заплановано за рахунок виконання плану надходжень від приватизації. Зважаючи на досвід нинішнього року, доля космічних досліджень ставиться під питання.
Учасники слухань не втомлювалися говорити про величезний потенціал України, наголошуючи на виключній унікальності більшості космічних приладів, устаткування й відкриттів, зроблених нашими науковцями. Однак без надійного фінансування нашій космічній галузі, як відзначалося на слуханнях, мало що світить у жорсткій конкурентній боротьбі, яка розгортається на цьому міжнародному ринку.
Що ж до якогось внутрішнього ринку, на якому можна було б поширювати досягнення високих вітчизняних космічних технологій, то його досі не створено, хоча саме він, на думку фахівців галузі, міг би відучити платників податків від скептичного ставлення до космічної галузі, на яку, мовляв, треба «викидати» мільйони гривень, у той час коли значна частина наших громадян живе за межею бідності. Як зазначає заступник генерального директора Національного космічного агентства Едуард Кузнєцов, така думка досить поширена серед українців. Альтернативою цьому він вважає комерціалізацію космічних технологій.
Центр, який займатиметься цією проблемою, мають створити до кінця поточного року спільно з Європейським космічним агентством. До того ж незабаром НКАУ планує підписати угоду про співпрацю із Космічним агентством Франції та NASA (США). Більше того, уже через три роки може вийти на американський ринок комерційних запусків нова українська ракета-носій «Маяк». Як повідомив начальник проектного комплексу ДКБ «Південне» (Дніпропетровськ) Олександр Кушнарьов, замовником майбутнього пуску виступає відома приватна американська компанія (її назва поки не розголошується). На думку Кушнарьова, «Маяк» має гарні перспективи на світовому космічному ринку. Крім американських замовників, до нього виявляють інтерес в азіатському регіоні.
Як наголосив у коментарі «Дню» Яцків, для пересічного українця розвиток споживчого ринку космічних технологій у перспективі матиме практичне значення. За його словами, майбутнє, зокрема, належить так званому точному землеробству, де в певні точки треба вносити певну кількість добрива. Це можуть створити тільки космічні технології. «До того ж цими технологіями зможуть скористатися туристи, менеджери з продажу землі, фермери», — обіцяє він.
