Український сир — не до смаку російським ревізорам. Перевіряючи український завод «Гадячсир», який має намір постачати сирну продукцію до Росії, фахівці Росспоживнагляду виявили порушення. «Виробництво сиру, що постачається на територію Російської Федерації, відбувається із порушеннями технологічного процесу на ділянках його дозрівання, запаковування, а також постачання компонентів для його виробництва... Технологічні параметри виробництва сиру не відповідають вимогам російського законодавства», — повідомили у прес-службі відомства.
Виявили росіяни в технології і рослинні жири. «Під час перевірки також виявлено, що, крім виробництва сиру, підприємство виробляє сирні продукти і спреди, технологія яких передбачає використання тропічних олій... Запропоновано розробити план заходів щодо усунення зазначених недоліків та подати до Росспоживнагляду», — зазначили в Росспоживнагляді.
Тим часом українські чиновники такого від російських колег не чекали, тож щодо «сирного питання» були налаштовані оптимістично. Так, напередодні заяви росіян перший заступник міністра аграрної політики і продовольства Микола Безуглий заявив, що фахівці Росспоживнагляду під час перевірки підприємства ТОВ «Гадячсир» не виявили жодних технологічних порушень. «Жодних технологічних обмежень або порушень технологій ці фахівці не виявили, і ті технології з виробництва сирів, які розробили українські вчені і які впроваджено на наших провідних сироварних заводах, дають змогу виготовляти продукцію відповідної якості», — повідомив він. Щоправда, виявилося, що зафіксувати ці висновки письмово росіяни не захотіли. Як бачимо, недарма.
СОБІВАРТІСТЬ МОЛОКА ЗРОСЛА ВТРИЧІ. А РЕНТАБЕЛЬНІСТЬ?
Хоч які політичні аспекти були присутні в «сирному конфлікті», а якість українського молока час покращувати, вважають експерти. Адже, порівняно зі світовими лідерами молочного тваринництва, Україна програє в рази. Так, як зазначає директор SigmaBleyzer Вадим Бодаєв, котрий нещодавно з робочим візитом відвідав Ізраїль, тамтешні фермери з однієї корови в середньому отримують близько 12 тисяч літрів у рік! У той час як у США середні показники надоїв становлять 9 тисяч літрів, у Нідерландах — 7,5 тис. літрів. Українські ж корівки при потенціалі 6—7 тисяч на сьогодні в середньому дають лише близько чотирьох тисяч літрів. Тобто в десятки разів менший за Україну Ізраїль з гіршими погодними умовами й дефіцитом кормової бази, площі під ферми за надоями молока переважає нас утричі!
Тим часом як собівартість українського молока за останні п’ять років зросла втричі. Причому основним фактором цього зростання стала... кормова база. Саме тому, як констатує президент агрокомпанії Harmelia Джон Шморгун, в Україні на сьогодні лише чотири тисячі молочних ферм. Хоча ще 10 років тому їх було 15 тисяч.
Секрет ізраїльського «молочного дива» — у ефективній держпідтримці, зазначає Бодаєв. А також у системному контролі якості. «Тамтешні фермери прикріплюють до корів спеціальні датчики, які повністю контролюють їхній стан. А якщо фермер запідозрить, що із твариною не все гаразд, ветеринари перевірять її абсолютно безкоштовно», — розповідає Бодаєв. В Україні ж, порівняно з такими технологіями, контролю якості молока немає, вважає експерт. Щоб змінити ситуацію на краще, за його підрахунками, потрібно протягом 10—12 років щороку інвестувати в галузь, як мінімум, п’ять мільярдів гривень.
ЗА ДОСВІДОМ — ДО ІЗРАЇЛЬСЬКИХ ФЕРМЕРІВ
Де держава має намір взяти такі гроші, поки незрозуміло — констатує гендиректор Українського клубу аграрного бізнесу Володимир Лапа. «Мабуть, держава сама не знає, які пріоритети ставити й що фінансувати. Але на рівні бізнесу зрозуміти державну політику просто неможливо», — вважає він.
Хоча досвідом Ізраїлю вже зацікавився і новий міністр економіки Петро Порошенко. «Нам буде надзвичайно корисним досвід Ізраїлю щодо запровадження високопродуктивного тваринництва: досвід форм власності, форм інвестицій, державної підтримки, контролю та протидії корупції. Тому я прошу вас сприяти візиту наших фахівців до Ізраїлю та ізраїльських — в Україну», — зазначив він під час зустрічі прем’єр-міністра України Миколи Азарова з міністром туризму Ізраїлю Стасом Місежніковим.
Станом вітчизняного тваринництва занепокоївся й прем’єр-міністр України Микола Азаров. І поставив за мету не лише припинити тенденцію скорочення поголів’я великої рогатої худоби, а й щорічно отримувати додаткових 200—300 тисяч голів. Для цього, на думку Азарова, необхідно розробити нові заходи щодо підтримки розвитку тваринництва. І врешті-решт, як очікує прем’єр, українські м’ясо та молоко незабаром підкорять світові ринки. «Україна досить швидко може стати провідним гравцем на міжнародних ринках продукції тваринництва. Наростити за рахунок цього експортний потенціал», — вважає Азаров.
УРЯД ЗМУСИТЬ КОРІВ ДАВАТИ БІЛЬШЕ ПРИПЛОДУ?
Науковці амбіційні плани уряду спростовують. Як запевняють у Національній академії аграрних наук, щороку збільшувати кількість худоби на сотні тисяч голів теоретично можливо — треба лише змусити корів... давати більше приплоду. «На сьогодні вихід телят на сто корів (такий зоотехнічний термін) менший ніж 70. Тобто зі 100 корів 70 дають нащадків, а 30 — ялові. Якщо ми цей показник піднімемо всього на 10 пунктів, і він буде сягати 80 голів, то в Україні 2,5 млн корів, 10% — це 250 тисяч телят щороку», — запевняє перший заступник Міністра агрополітики, президент НААН Микола Безуглий.
Утім, на практиці така демографічна політика уряду в аграрній галузі навряд чи буде дієвою, вважають експерти. Зважаючи на нинішній рівень держпідтримки галузі, на думку фахівців, уряду не вдасться навіть зупинити тенденцію вимирання українських корів. Адже на тлі скорочення закупівельних цін на молоко (навіть незважаючи на меморандум про його недопущення), фермери та селяни не отримують державної допомоги вже понад рік.
«Ті гроші, що закумулювалися на спецфонді держбюджету, і які планувалося в подальшому направити на підтримку молочного тваринництва, так і залишилися невикористаними», — говорить заступник гендиректора Української аграрної конфедерації Олександр Ярославський.
ХОРОШКОВСЬКИЙ ХОЧЕ НОВУ МОДЕЛЬ АПК
Натомість перший віце-прем’єр України Валерій Хорошковський закликає селян не бідкатися, а урядовців — не відмахуватися. А разом шукати нову модель держпідтримки АПК. Нинішня, погоджується він, — не годиться. І тому є багато причин. Взяти хоча б шалений рівень корупції. За даними Хорошковського, сьогодні сільгоспвиробники отримують у кращому разі половину державної допомоги. Хоча кошти виділяються значні — близько 20 мільярдів гривень щороку.
«Ми аналізували на уряді декілька разів, чому все ж поголів’я худоби скорочується. І бачимо, що система й недофінансована, й неефективна в тому вигляді, в якому вона є. Зараз ми шукаємо нову модель. Я гадаю, Мінагрополітики незабаром запропонує якийсь інший підхід, і ми будемо з цим працювати», — заявив Хорошковський.
...ОБИРАТИМУТЬ МІЖ ДОТАЦІЙНОЮ ТА САМООКУПНОЮ
Утім, цілком можливо, що після опрацювання нового підходу АПК уже не побачить мільярдних дотацій. Адже, за словами Хорошковського, уряд має намір остаточно визначитися з політикою розбудови вітчизняного агросектора. І обрати або дотаційну, або самоокупну модель галузі.
