Україна повинна сформувати нове обличчя ракетно-космічної галузі. Про це на прес-конференції у Дніпропетровську, де відкрилася п’ята Міжнародна конференція «Космічні технології: сьогодення і майбутнє», заявив голова Державного космічного агентства України Олег Уруський. На його думку, організаційно галузь та її флагман — завод «Південмаш» істотно не змінилися порівняно з 1991 роком. Проте за минулі роки скоротилося число фахівців, зменшилися обсяги виробництва, хоча займані території та виробничі площі залишилися колишніми. «Так більше не може продовжуватися, необхідні реформи», — вважає Уруський. Він повідомив, що зараз на «Південмаші» проводиться аудит, який триватиме приблизно два місяці, і за його підсумками буде прийнята програма реструктуризації. При цьому, зауважив він, особливо розраховувати на державне фінансування не варто, необхідно шукати нові шляхи інтеграції та нових партнерів.
Традиційним партнером «Південмашу» та конструкторського бюро «Південне» завжди були росіяни, а їхні замовлення останніми роками забезпечували до 80 відсотків прибутків. Проте через військовий конфлікт на сході України ця співпраця сьогодні згортається.
Зокрема, Україна відмовилася від військово-технічної співпраці. «Це істотна втрата, — визнав керівник КБ «Південне» Олександр ДЕГТЯРЬОВ. — Але її можна компенсувати замовленнями, які надходять з інших країн». Він повідомив, що обсяги виконуваних робіт у КБ «Південне» збільшилися в 1,6—1,7 разу, а чисельність працівників зросла на 600 осіб. Набагато збільшилася і кількість суміжних організацій, з якими співпрацюють дніпропетровські конструктори.
Сьогодні у керівників галузі великі сподівання на розширення співпраці зі США і, особливо, з Європейським космічним агентством — аж до здобуття повноправного членства. Не полишають думку і про розвиток співпраці з Бразилією за проектом запусків «Циклон-4», хоча будівництво екваторіального космодрому Алкантара було припинене з 2013 року. «Ситуація поки невизначена, і це призводить до подорожчання проекту. Витрачені великі гроші, і я вважаю за необхідне продовжувати діалог із Бразилією про відновлення реалізації цього проекту. Сподіваюся, що найближчим часом ми від бразильської сторони отримаємо однозначну відповідь», зауважив О. Уруський. Він також не виключає залучення до проекту «Циклону-4» «третьої сторони» — незалежних інвесторів, а також пошуку нового космодрому.
Варто зауважити, що вперше на міжнародній конференції у Дніпропетровську не було російських партнерів. Зате широким було представництво західних колег. Генеральним спонсором конференції виступив опікун фонду премії Вірджинії і Роберта Хайнлайн Артур Дула зі США. Своїми думками про можливі напрямки співпраці поділився декан аерокосмічного факультету Римського університету Філіппо ГРАЦІАНІ. Він багато разів приїздив в Україну і близько 20 років співпрацює з КБ «Південне». За словами італійського науковця, його університет уже запускав у космос свій супутник за допомогою ракети-носія «Дніпро». «Я думаю, що «Дніпро» дуже добре підходить для запуску груп супутників на навколоземну орбіту. Минулого року ракета-носій «Дніпро» вивела на орбіту відразу 32 супутники. Це рекорд у космічній промисловості», — сказав Ф.Граціані. Він вважає використання малих і мікросупутників вагою всього у декілька кілограмів перспективним. «Колись їх називали іграшками для дітей, але тепер запуск подібних супутників усе частіше замовляють не лише наукові установи, але й міністерство оборони США. З них можна компонувати цілі угрупування на орбіті, використовувати для зв’язку та з іншою метою», — сказав Граціані. Зараз, за його словами, європейські науковці розробляють супутник у вигляді маленького кубика з гранню... всього п’ять сантиметрів, але до нього належить ставитися серйозно, оскільки він оснащений апаратурою та відеокамерою.
Велику увагу учасників конференції та журналістів привернув український учений — першовідкривач комети Чурюмова-Герасименко — Клим Чурюмов. Він розповів про подробиці дослідження цієї комети космічним апаратом із Землі (нагадаємо, Клим Чурюмов був гостем «Дня» — див. №234 від 12 грудня 2014 року). Як виявилося, комета на 80 відсотків складається з льоду. На ній виявили не лише метали, але і складні органічні речовини, у тому числі, одну з амінокислот, що може прояснити питання про походження життя на Землі. У даний час, космічний апарат «спить», заряджаючи акумулятори. Нова інформація про комету, названу на честь українських учених, повинна надійти вже влітку цього року, сказав Чурюмов.
Враженнями про перебування в космосі поділився із журналістами і швейцарський астрофізик Клод Нікольє, який чотири рази працював на навколоземній орбіті, обслуговуючи телескоп «Хаббл». Цікаво, що така нагода вченому випала по лінії співпраці з НАТО.
