Понад 40% українців у віці до 28 років хотіли б мати власну справу. Юридичні підстави для цього з’являються одразу ж після набуття повноліття. Та, започаткувавши свій бізнес, молодь одразу ж стикається з купою проблем, вирішити які самотужки вдається далеко не завжди. Найчастіше проблеми виникають через недосконале законодавство, непрості механізми оформлення та подачі податкових звітів. А чого варта процедура отримання дозволу на відкриття підприємства?
Як допомогти молодим підприємцям? Про це йшлося на II Міжнародній конференції «Молодіжне підприємництво: розвиток співпраці». Поділитися своїм досвідом до України приїхали представники Румунії, Росії та Молдови. Підсумком зібрання, за словами голови Всеукраїнської спілки молодих підприємців та бізнесменів (ВСМПБ) Діани Мкртчян, стане створення молодіжної коаліції, яка опікуватиметься цим сектором. «До планів своєї роботи спілка включатиме проекти обміну, стажування та працевлаштування молоді за кордоном»,— говорить вона.
Зокрема, варіант закордонних заробітків вже обговорюється з румунськими колегами. На їхню думку, Україна має великий потенціал, і він ними нині активно вивчається. Як повідомили на прес-конференції представники Румунії, проект передбачатиме набір, навчання та працевлаштування молоді у соціальну сферу та сферу обслуговування.
Втім, така пропозиція не новина на українських теренах. Слід відзначити, що учасниками подібних проектів переважно стають студенти, яких цілком задовольняє сезонний характер роботи з щомісячним заробітком до 1200 доларів. Свою участь румуни пояснюють бажанням допомогти молодим українцям здобути досвід та первинний капітал.
Чи справді це так? Можливо, ще один варіант пояснення такої доброчинності криється у відмові громадян даної країни працювати у непривабливих сферах? Відповідь на це запитання українську сторону, звичайно, хвилює, але вважається, що жодних ризиків при цьому для українців немає — головне отримати надійні гарантії. Щоб, не дай Боже, не відправили людину, а далі — шукай вітра в полі. «Ми маємо отримати юридичні погодження, подбати про захист прав і свобод своїх громадян»,— говорить Діана Мкртчян.
Тим часом і в Україні існують певні зрушення у площині молодіжного підприємництва. «Прийнято закон про перше робоче місце. Готується також розпорядження Кабміну про включення до нього переліку спеціальностей, за якими підприємства обов’язково залучатимуть студентів ПТУ і вищих навчальних закладів на роботу після закінчення навчання»,— говорить голова Всеукраїнської спілки.
Щоб зацікавити підприємства у молодих кадрах, держава готова надавати їм грошову компенсацію через центри праці. Наступного року для цього заплановано виділити з бюджету 50 мільйонів гривень. Чи ж надійдуть бюджетні кошти за призначенням — значною мірою залежить від нових урядових керманичів.
У планах самої спілки — ініціювати створення та прийняття Державної програми підтримки молодіжного підприємництва. Крім того, разом iз ДПА України активісти спілки обіцяють започаткувати діяльність спеціальних приймалень, які надаватимуть молодим підприємцям потрібну інформацію. «Сьогодні ми співпрацюємо з Асоціацією франчайзингу. Вона веде переговори з деякими банками України щодо введення нової системи надання франчизи для підприємців-початківців», — відзначає Мкртчян. Новий механізм передбачає укладання тристоронніх угод. При цьому Асоціація виступає гарантом, а банк надає допомогу — кредитує. Якщо починання матиме успіх, то у молоді з’явиться джерело отримання дешевих кредитів.
На фоні прагнення молоді мати власну справу, Мкртчян відзначає особливу тенденцію: спочатку здобувається досвід на роботі у діючих компаніях, а з часом, усвідомивши свій реальний потенціал та смаки споживачів, молоді люди беруться до власної справи. Найбільшою популярністю користуються серед молоді такі напрямки, як роздрібна торгівля, поліграфія та реклама.
