Рік тому на теренах вітчизняної економічної освіти з'явився новий перспективний гравець — Університет банківської справи НБУ. Перед ним поставили завдання об'єднати навчальні установи системи Нацбанку в єдину потужну державну школу, яка б давала всім майбутнім фінансистам сучасні знання з банківської справи за єдиною методикою.
Як розповіла ректор цього університету Тамара Смовженко, університет було утворено на базі Львівського, Черкаського та Харківського інститутів, які традиційно займалися підготовкою спеціалістів для системи Національного банку. Солідний багаж попередніх напрацювань та модерні підходи до організації навчання мали дати позитивний результат — висококласного спеціаліста європейського зразка.
Потребу в таких кадрах дуже гостро відчувають усі рівні кредитно-фінансової системи: державні та комерційні банки, кредитні спілки, фінансові та інвестиційні компанії. Особливо гостро це питання стоїть для банків, і тому одні з них вирішували його, переманюючи людей у конкурентів, інші — залучаючи молодих спеціалістів з непрофільною освітою, надаючи їм на перших порах незначну платню, але обіцяючи кар'єрний ріст. Мало який, навіть системний, банк міг дозволити створити і утримувати власний навчальний заклад або ж центр. Адже на це необхідні мільйонні коштів. Відтак новий навчальний заклад сьогодні набирає великої популярності, а співпраця комерційних банків УБС НБУ дедалі розширюється. Спільно планується кадрова політика, узгоджуються конкретні замовлення. Як розповідає Смовженко, все починається з того, що банки направляють молодь на навчання, контролюють роботу своїх висуванців, разом з фахівцями навчальних закладів беруть безпосередню участь у створенні робочих планів, програм, спецкурсів, фахівці банків читають лекції, запрошують студентів на практику, в ході якої уважно до них приглядаються, а далі влаштовують конкурсний відбір, на основі якого кращим пропонують роботу...
Університет тісно та плідно співпрацює як з державними, так і з комерційними банками. Серед них «Ощадбанк», «Укрсоцбанк», «Аваль», «Приват», «Хрещатик». Половина всіх студентів вчиться коштом Нацбанку (5% з них він потім бере на роботу), решта 50% — за домовленістю з комерційними банками.
Плата за навчання в Університеті банківської справи становить кругленьку суму — п'ять з половиною тисяч гривень. Але диплом державного зразка в банківській справі важить багато, і студентів за платною формою навчання не меншає. Сьогодні в університеті вчиться до шести тисяч студентів. За словами ректора, найближчим часом збільшувати загальну кількість місць не передбачається. Планується навіть дещо скоротити чисельність студентів заочного відділення. Адже головне не кількість, а якість, яка буде перевірена роботою, переконане керівництво закладу. Підготовка фахівців здійснюється за чотирма спеціальностями: «Фінанси», «Облік і аудит», «Банківська справа», «Економічна кібернетика». Терміни здобуття освіти такі: чотири роки — бакалаврат, і ще один рік здобуття звання спеціаліста або магістра. Наступного року тут планують відкрити ще й докторантуру.
В університеті пропагується модерністська модель освіти, мета якої — навчити студента вчитися. Починаючи з першого курсу, провадиться поєднання практичного та теоретичного курсів. Такий підхід підкріплюється системою стимулювання обдарованих студентів. «Спільно з банками ми проводимо конкурси, олімпіади. Банки запрошують студентів, особливо магістрів, до розробки певних практичних завдань. Тобто студент постійно знаходиться у полі зору», — відзначає Смовженко. Реальна ж перспектива для студентів, схильних до самостійної наукової роботи, — закордонне стажування та гарна робота.
Ще однією перевагою університету його перший проректор Олег Васюренко вважає «випереджувальний характер навчання у порівнянні з іншими вузами». На це спрямований і підписаний нещодавно тристоронній меморандум про співпрацю між Міжнародною фінансовою корпорацією (IFC), компанією АТС (Accountanou Tuition Center) та університетом. Методична допомога, переклад найбільш значущих іноземних підручників та посібників, можливість послухати лекції відомих закордонних викладачів — серед переваг, що їх отримає навчальний заклад від такої співпраці. Іноземні підписанти цього документу прагнуть до того, щоб Україна отримала якісно нову генерацію професіоналів, здатну також вийти на міжнародний рівень і гідно представити на ньому нашу країну.
