«Майбутнє України — у поновлюваній енергії», — такий прогноз дав керівник офісу Фонду Генріха Белля в Києві Сергій Сумленний, передуючи виступу перед українськими журналістами голови правління цього фонду, письменника й політика Ральфа Фюкса. Цю думку відстоював також і він. «Україна все ще перебуває в стані неоголошеної війни, з масивними економічними й соціальними проблемами, з величезною кількістю переміщених осіб, має значні соціально-економічні проблеми, — зазначив Фюкс і наголосив: — Саме в ситуації кризи слід думати про майбутнє».
«Зелена енергетика відкриває перед Україною можливості альтернативного розвитку для економіки країни, — продовжував він. — Я кажу про нові робочі місця, про майбутні інвестиції, про додаткові надходження до бюджету, про концепцію, що передбачає одночасно екологічний захист і економічний розвиток, гармонійне поєднання цих двох чинників». За словами Фюкса, раніше в Німеччині й інших країнах Європи бачили протиріччя в цих чинниках. «Але тепер ми подолали таку точку зору, — говорить він, — зараз йдеться про те, щоб створити стратегію екологічної трансформації й економічного розвитку, яка одночасно оберігає ресурси й відкриває перспективи для економічного й екологічного зростання в майбутньому».
Сьогоднішня залежність України від імпорту вуглеводнів залишається, на думку письменника й політика, важким фінансовим навантаженням і надає Росії важливий важіль впливу. Він нагадує, що в той час як у світі постійно зростає частка поновлюваних джерел енергії, в Україні з їхньою допомогою виробляється лише 2% електроенергії (не враховуючи гідроелектростанцій). При цьому в Німеччині на поновлюваних джерелах енергії побудовано виробництво понад 11% первинної енергії і понад 30% електроенергії. «Збільшення частки поновлюваних джерел енергії й підвищення енергоефективності, — наполягає Фюкс, — це найкращий спосіб гарантувати енергетичну незалежність України і модернізувати її економіку».
n Він просить не вважати його якимось ментором або гуру й наголошує, що не є експертом у сфері української енергетики. Та все ж твердо відстоює підходи й принципи охорони довкілля, якими керуються в Німеччині. У прес-релізі Фонду Генріха Белля, підготовленому до зустрічі голови правління фонду з українськими журналістами, зокрема, наголошується, що рішення українського керівництва зробити ставку на модернізацію атомних електростанцій є недалекоглядним, оскільки продовжує стан залежності від Росії, укріплює централізований характер енергосистеми і ставить населення під загрозу непередбачених обставин.
Інвестиції в модернізацію атомних станцій, йдеться в документі, безглузді й з економічної точки зору. Завдяки стрімкому технологічному прогресу поновлювані джерела енергії стають доступними, тоді як сонце і вітер, до того ж, безкоштовні й абсолютно безпечні. У Німеччині скоро закриють останню атомну електростанцію. Але це ніяк не позначиться ні на промисловості, ні на населенні країни. У напрямку розвитку поновлюваних джерел енергії рухається весь світ. За останній рік лише на суші побудовані вітрогенератори сумарною потужністю 52 гігавати, з яких 16 гігават — у США. Сумарна встановлена потужність вітроагрегатів у Федеральній Республіці становить 39 гігават.
Усі теплові, гідро- й атомні електростанції України мають сумарну потужність 54 гігават. І Фюкс вважає, що Україна має дуже енергоінтенсивну модель економіки. «Енергоспоживання на одиницю ВВП значно перевищує середньоєвропейський показник, і навіть показники Росії. У вас є величезний ресурс енергоефективності, зараз ви дуже марнотратні», — стверджує прибічник зеленої енергетики й наголошує, що впровадження енергоефективних проектів і перехід на поновлювані джерела енергії дозволить Україні досягти не лише енергетичну незалежність, а й зменшити витрати на охорону здоров’я, створити нові робочі місця. «Зелена» революція, революція ефективності, — упевнений він, — забезпечить Україні більше добробуту».
За поновлювану енергетику ратує й радник міністра енергетики й вугільної промисловості України Сергій Поровський. Водночас він озвучує дещо дивні підходи до проблеми її розвитку. За його словами, нам потрібно правильно оцінювати наші можливості, враховуючи в першу чергу інтереси споживачів і розуміючи, де у нас буде потреба в зеленій енергетиці. Водночас він акцентує на тому, що для України буде особливо цінним досвід Німеччини у створенні системи балансування енергетики, виходячи з потреб та інтересів промислових споживачів. Радник міністра вважає дуже важливим, що промисловість Німеччини знає, коли, в які години їй вигідно збільшувати, а коли слід зменшувати енергоспоживання. І допомогу Німеччини в цьому напрямку, у створенні такої моделі енергоринку він називає надзвичайно цінною.
