У неділю в Давосі завершився Всесвітній економічний форум, що проводився всорокове. Він поставив перед людством низку вкрай важливих питань. Якою має бути економіка після кризи? Як нагодувати планету? Як зберегти сприятливе для людини довкілля? Де знайти кошти для відновлення постраждалої від землетрусу Гаїті? 2500 учасників із 90 країн — політики, бізнесмени, науковці, представники громадських організацій, діячі культури — шукали відповідей на ці питання.
Найнапруженіша дискусія розгорнулася навколо того, якою має бути світова фінансова архітектура, щоб не допускати більше руйнівних економічних криз. Тон їй задав президент США Барак Обама, який за декілька днів до Давосу оприлюднив свою нову економічну програму. В ній висунуто пропозицію запровадження цілої низки обмежень для діяльності банків. Готуються, зокрема, обмеження на можливості інвестування коштів банками та фінансовими компаніями, а також обмеження на їхні розміри й розділення комерційних і інвестиційних операцій. Обама заявив, що відтепер ніколи найбільші фінансові інститути, краху яких держава не може допустити, не триматимуть платників податків у заручниках.
План Обами, схоже, вніс розкол у лави глобалістів, присутніх у Давосі. Особливо не сподобалися ці новації банкірам і главам великих компаній. Вони попередили, що жорстке регулювання світової фінансової системи, що ѓрунтується на популізмі, може уповільнити темпи виходу з кризи. Утім у середовищі найуспішніших фінансистів також не було єдності. Ще до Давосу всесвітньо відомий фінансист Джордж Сорос підтримав запропоновані Обамою реформи. Кажучи про природу сучасної кризи, Сорос говорив про «супербульбашку, породжену самою системою». Регулювальники й банкіри, на його думку, опинилися в полоні ілюзії, що ринки ефективні, вони були засліплені «ідеологією ринкового фундаменталізму». Негативно сприйняли ініціативи американського президента й самі ринки. Акції найбільших банків США різко впали. Знизилися ціни на сировину, зріс курс долара, впала прибутковість держоблігацій США.
Презентувала на форумі свої плани та проблеми й Україна. На телемості з Києва їх озвучували переможці першого туру президентських виборів Віктор Янукович та Юлія Тимошенко. Тим часом українські аналітики аналізували в світлі Давосу економічні перспективи країни. Керівник аналітичного центру ForexClub Микола Івченко в розмові з журналістами стверджував, що поточні коливання на світовому валютному й фондових ринках мають спекулятивний характер і навряд чи призведуть до нової хвилі світової кризи. На його думку, істотних підстав для цього немає, про що свідчать виступи в Давосі й показники відновлення економік основних країн світу.
Та все ж таки український аналітик не унеможливлює виникнення другої хвилі до кінця цього або на початку 2011 року, оскільки припинення стимулюючих заходів підтримки найбільших національних економік може призвести до уповільнення зростання. Чинником ризику світової фінансової стабільності, як вважає Івченко, може стати також проблема дефіциту бюджету в Греції, Ірландії, Іспанії. Друга хвиля, в свою чергу, може збити попит на український експорт...
А як позначиться на економіці України бюджетна ситуація? Відповідаючи на це запитання «Дня», експерт зазначив, що, згідно з офіційними даними, дефіцит бюджету України 2009 року становив 12,8 мільярда гривень, або 2% від ВВП. Але якщо рахувати фактично, — продовжував Івченко, — враховувати кредити держави Пенсійному фонду, витрати на рекапіталізацію банків, то виявиться, що дефіцит бюджету дорівнює 7-7,5% ВВП. 2010 року, як передбачає експерт, дефіцит бюджету, за офіційними даними, також буде незначним, але фактично він знову становитиме 6 — 7% ВВП. У цих умовах, на думку Івченка, стимулювати економіку, реалізовувати інвестиційні програми буде майже неможливо. У витратній частині запропонованого, але не ухваленого парламентом бюджету України 95% становлять захищені соціальні статті, тоді як дотації для будівельного комплексу й автомобільної промисловості, на відміну від інших країн, зовсім не передбачені. Тому експерт не впевнений, що в бюджеті 2010 року залишаться нові соціальні стандарти. «За рахунок чого вони фінансуватимуться?» — запитує він і пропонує шукати компромісу: закладати на ці цілі до бюджету суми, що є чимось середнім між тим, що передбачав бюджет, внесений урядом, і коштами, необхідними для реалізації нових соціальних стандартів...
Важливо й те, якими будуть курси валют в Україні. Усі знають про намір Тимошенко укріпити гривню до 6 — 6,5, а про Януковича говорять, що, підтримуючи експортерів, він добиватиметься курсу 10 — 11 гривень за долар. Івченко в ці цифри не вірить. Тимошенко, за його словами, розуміє, що для такого зміцнення гривні немає економічних підстав. Експерт також упевнений, що будь-який новий президент, зокрема й Янукович, найбільше зацікавлений у валютній стабільності й перш ніж її порушувати, «піде за порадою до банкірів». У результаті, прогнозує Івченко, долар після виборів коштуватиме менше вісьмох гривень.
Чи почули на Всесвітньому економічному форумі в Давосі щось принципово нове для себе українські експерти? І якої вони думки про сучасні фінансово-економічні тенденції та ризики, що жваво обговорювалися в Давосі?
Нагадаємо, що в економічній сфері у 2010 році учасники форуму, як повідомляє Укрінформ з посиланням на агентство Франс Пресс, виділили такі ризики, як нестійкість цін на продукти харчування, стрибки цін на нафту, фіскальну кризу, падіння долара США та вартості активів, брак інфраструктурних інвестицій, уповільнення глобалізації та складнощі в регулюванні. Ситуацію у світовій економіці погіршує і зростання державного боргу, який торік у ряді держав досяг історичного максимуму. Зокрема, за прогнозами МВФ, сумарний борг країн G20 до 2014 року збільшиться до 114 % ВВП.
Вітчизняні експерти-економісти — про головні для України висновки Всесвітнього економічного форуму в Давосі...
Олександр РЯБЧЕНКО, директор Міжнародного інституту приватизації, управління власністю та інвестицій:
Цьогорічні виступи на форумі свідчать про те, що світ поступово повертається в напрямку посилення державного впливу та соціалізації. Україна повинна врахувати ці напрямки, але, на мій погляд, головною проблемою післякризового періоду в Україні стане приведення всіх передвиборчих обіцянок у відповідність із обсягом наявного економічного потенціалу. Важливим буде і пошук шляхів розвитку цього потенціалу.
Ігор БУРАКОВСЬКИЙ, директор Інституту економічних досліджень та політичних консультацій:
Ключова тема цьогорічного форуму — перші підсумки світової фінансової кризи та визначення подальших перспектив у економічному розвитку. Не секрет, що під час кризи всі держави для стабілізації ситуації використовували великі пакети фінансового стимулювання своїх економік (ліберальна фіскальна політика, підвищення внутрішньої та зовнішньої заборгованості). Тобто всі вливали кошти в свої національні економіки. І саме тому зараз у багатьох країнах існує проблема великого бюджетного дефіциту та заборгованості. Ще одна значна проблема, якій присвятили увагу на форумі — посилення державного регулювання фінансового сектору. Загалом, говорячи про перші підсумки кризи, які озвучили на форумі, можна сказати, що всі учасники форуму виступили за посилення державного регулювання у ризикових економічних сферах.
Тепер про те, як все це вплине на українську економіку. Сьогодні Україна перебуває у тій ваговій категорії, коли вона не може впливати на прийняття глобальних рішень. Наше завдання — уважно прислухатися до озвучених на форумі тенденцій, зокрема, про посилення державного регулювання та про транспарентність, і підготуватися до них. Ми повинні зрозуміти, що якщо всі країни говоритимуть, наприклад, про обмеження участі капіталів у офшорних територіях, то ми повинні посилювати контроль за рухом українських капіталів, тощо. Якщо країна не йтиме таким шляхом, то мало хто чекатиме її на фінансових ринках після кризи...
Валерій НОВИЦЬКИЙ, заступник директора з наукової роботи Інституту світової економіки та міжнародних відносин НАН України:
— Підсумкові документи Давоського форуму висвітлюють позицію провідних країн світу у вирішенні кризових та після кризових проблем на свою користь. Фактично вони думають про свою долю за рахунок посилення тиску на країни, що розвиваються. Про головних же винуватців кризи не говорять. На мою думку, безумовно, варто ознайомитися із основними документами цього форуму. Але, як на мене, вони не містять жодної практичної настанови для урядів країн.
Головні ж орієнтири для української економіки повинні диктуватися власним економічним розумом, а не настановами з форуму. Нам варто пильніше придивлятися до механізмів розвитку успішних країн і брати їх на озброєння. Про такі механізми не йдеться на міжнародних форумах. Такі форуми скоріше відображають загальну стурбованість з приводу розвитку ряду негативних подій у певній економічній сфері. Водночас, ми не бачимо механізмів, які вказують, як повинна діяти конкретна країна, щоб стати ефективнішою.
Юрій РУБАН, директор Національного інституту стратегічних досліджень:
— Судячи з того, що побачив, почув та прочитав про цю подію можу виділити дві тенденції, які важливі для України. Перша полягає в тому, що сама по собі ринкова економіка не вирішить автоматично всі соціальні проблеми, не створить середній клас та не підвищить добробут громадян. Без чіткого регулювання така економіка здатна працювати тільки на отримання прибутку, і криза це довела. Тому на форумі дійшли висновку, що сьогодні важливе регулювання такої системи. Для України — це сигнал до вироблення потужного соціального регулювання. Адже Україна — одна з країн, у яких надзвичайно велика прірва між доходами найбагатших і найбідніших громадян. Друга тенденція — переосмислення питання глобалізації. При чому мова не йде про згортання глобалізації чи про применшення ролі фінансових організацій. Звичайно глобалізація розвиватиметься, але на перший план вже виходять національні держави. Простіше кажучи, говорити про глобальні проблеми починають тільки тоді, коли всередині країн лад. Для нашої країни це означає створення потужної національної держави, яка здатна проводити політику єдності суспільства, розвитку економіки та реалізації національних інтересів. Але така політика повинна бути не на словах. На мій погляд, жлдні економічні чи митні союзи не створять таку міцну державу за нас. Потрібно працювати самим і зараз.
Антон ФІЛІПЕНКО, президент Української асоціації економістів-міжнародників:
— Цьогорічний форум у Давосі засвідчив спроби впорядкування міжнародних економічних відносин, існуючих фінансових проблем у зв’язку з кризою, а також регулювання банківської системи. Якщо взяти загальносвітовий контекст, то цей форум привернув увагу до необхідності переосмислення деяких «канонів сприйняття економічних реалій». Зокрема канонів, пов’язаних з ринком. Мовляв, що він на все здатен. Це питання дуже важливе й для України. Адже ми зараз обираємо майбутнього Президента.
Світовий досвід продемонстрував, що такі країни, як наша, з виникаючими ринками, зобов’язані дуже серйозно зайнятися внутрішніми проблемами. Нам потрібен сильний внутрішній ринок, міцні банківська система та гривня тощо.
Ті новації, які були висловлені на форумі, зводяться до того, що не одна країна має диктувати правила гри, а мають бути правила, відпрацьовані світовими фінансовими інституціями в процесі їх трансформації.
Але, на мою думку, сам форум у Давосі останні роки, так би мовити, девальвує. Особливо останній, хоч він і ювілейний. Не було багатьох представників високого рангу. Паралельно в Лондоні була організована конференція з питань Афганістану... Тобто, світові лідери показали, що Давоський форум зараз для них не є пріоритетом номер один. І форум, на мою думку, починає дещо втрачати своє значення. Але при цьому в інтелектуальному, моральному планах залишається популярним. І якщо ми, як обіцяє один із кандидатів у Президенти, скоро ввійдемо в тридцятку провідних країн світу (а це буде дуже важко зробити), то згодом будемо цікавішими світу на подібних форумах.
Роман ЖУКОВСЬКИЙ, керівник Головної служби соціально-економічного розвитку Секретаріату Президента:
— У Давосі не звучало оптимізму з приводу завершення кризи та відновлення світової економіки. Головним чином там обговорювалися заходи із запобігання негативних тенденцій, які розвиваються в післякризовий період, та заходи з недопущення повторення ситуації в майбутньому. З цієї точки зору для України важливо зрозуміти, що заяви, які останнім часом з’являються про те, що все завершилося чи майже завершилося і починається відновлюватися — це самозаспокоєння, яке нам не на користь. Насправді Україна ще перебуває в складному стані, адже бюджету немає. На мій погляд, головний урок із форуму для нас полягає в тому, що не потрібно самозаспокоюватися, адже Україна ще знаходиться в зоні ризику. Крім того, до процесу відновлення економіки повинен активніше долучитися Національний банк України.
