Мінекономіки знову знизило прогноз урожаю зернових у 2020 році із 70 мільйонів тон до 68-ми за рахунок показників по кукурудзі.
Про це повідомив у Facebook заступник міністра економіки Тарас Висоцький.
«Провів щотижневий дзвінок з представниками профільних асоціацій за участю Укргідрометеоцентру. В Україні продовжується аномально високі температури та посуха. Як результат суттєво знижується урожайність кукурудзи. На разі, очікуємо валовий збір кукурудзи 33 млн т та 68 млн т зернових в цілому. Соняшнику очікуємо 14 млн т», — написав Висоцький.
2020-й з огляду на погодні умови та виклики коронакризи для аграріїв видасться не з легких.
Існує думка серед експертів, що наступний маркетинговий рік покаже нашим сільгоспвиробникам і трейдерам нові мінімуми вартості на сільгосппродукцію, а особливо на кукурудзу. Дуже було багато розмов про те, що ціни будуть дуже низькими, навіть катастрофічними.
Однак, директор комерційного департаменту АТ «ДПЗКУ» Олександр Кучеренко переконаний, що такий сценарій малоймовірний.
«Наступний рік у середньому покаже щодо кукурудзи ті самі цифри, які ми мали у минулому маркетинговому році. А що стосується пшениці, то, скоріше за все, сільгоспвиробники та трейдери отримають хороші ціни, без значних коливань. Разом з тим мусимо бути готові до нової хвилі карантинних заходів, пов’язаних з пандемією коронавірусу, погодні умови можуть вплинути на результати роботи, та й політична турбулентність не сприяє стабільному функціонуванню галузі. Тому необхідно підійти виважено до ситуації і виробити ефективну торговельну стратегію, за якої, навіть за значних цінових коливань, сільгоспвиробники, експортери та трейдери зможуть вигідно реалізовувати свою продукцію, задовольняючи свої цінові очікування», — заявив він.
Важливим аспектом продовольчої безпеки України все ще залишається логістика та зберігання.
І хоча кількість елеваторів для зберігання урожаю, на думку експертів, є достатньою, крім того їх загальна ємність щороку зростає, логістика все ще залишається викликом для аграріїв. Проблеми із залізничним перевезенням сільськогосподарської продукції з року в рік ускладнюють життя. Залізниця не витримує пікові навантаження на свою інфраструктуру під час сезону. «Тому кілька місяців ми матимемо проблеми з логістикою. Всі до цього вже звикли і, я сподіваюся, підготувалися і запаслися терпінням. Однак це та галузь, яка потребує серйозних реформ. Перше — необхідно вдосконалити адміністрування роботи «Укрзалізниці», друге — держава має ухвалити рішення щодо залучення бізнесу до перевезень залізницею, тобто дозволити бізнесу використовувати не лише приватні вагони, а і тягові потужності», — переконаний Кучеренко.
Насправді, агропродовольчі сектори нині переживають гостру інвестиційну кризу. Про це зазначив провідний науковий співробітник відділу інвестиційного і матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» Микола Кісіль, коментуючи нещодавно оприлюднені Державною службою статистики України дані щодо капітальних інвестицій у І півріччі 2020 року.
Обсяг капіталовкладень по усіх видах економічної діяльності в січні-червні цього року до відповідного періоду 2019 року склав лише 65,1%. Такий спад характерний для інвестиційної кризи, зауважив науковець.
За його словами, прояви інвестиційної кризи в аграрному секторі економіки України є ще більш значними. Індекси капітальних інвестицій у січні-червні 2020 року до відповідного періоду минулого року мають такі значення: сільське господарство — 55,5%, лісове — 28,6, рибне господарство — 44,9%.
Обсяг капітальних інвестицій у виробництво харчових продуктів, напоїв і тютюнових виробів за першу половину поточного року до відповідного періоду 2019 року становить 63,5%, що майже відповідає рівню спаду по економіці. Втім, інвестиційна криза у харчовій промисловості поглиблюється, висловив занепокоєння Микола Кісіль. Адже значення індексу капітальних інвестицій зменшилося з 71,3% в першому кварталі до 56,2% у другому кварталі.
Різкий спад інвестицій, що відбувся в першому півріччі 2020 року, вже в короткостроковій перспективі негативно позначиться на обсягах випуску агропродовольчої продукції, спрогнозував експерт. Враховуючи недобір цьогорічного врожаю і необхідність виконання експортних зобов’язань у наступному році можливі перебої із самозабезпеченням внутрішнього ринку окремими видами продовольства, кормами та деякими іншими продуктами.
Порівняно глибша інвестиційна криза в агропродовольчих секторах зумовлена цілою низкою чинників, пояснив Микола Кісіль. Вони пов’язані, зокрема, зі змінами в секторальному управлінні, посиленням інвестиційних ризиків, відмовою агроінвесторів від реалізації своїх проектів у зв’язку з очікуваннями на купівлю земельних ділянок сільськогосподарського призначення, уповільненням інвестиційної діяльності в секторах економіки, пов’язаних із сільським, лісовим, рибним господарствами і переробленням, а також з іншими факторами.
Оскільки аграрна сфера економіки помітно впливає на динаміку розвитку більшості видів економічної діяльності, заходи з протидії інвестиційній кризі в державі слід розпочинати з її подолання в аграрних секторах, вважає вчений.
На його думку, починати слід з усунення специфічних секторальних чинників інвестиційної кризи. Йдеться, перш за все, про формування сільськогосподарської політики за аналогією країн Економічного співробітництва і розвитку, зменшення інвестиційних ризиків агровиробників, протидію агрорейдерству та інвестиціям у захоплення земель сільськогосподарського призначення, створення умов для масового розвитку малого агробізнесу, його кооперативних й інтеграційних формувань, у тому числі про надання державної підримки під реалізацію їхніх інвестиційних проектів розвитку тощо.
Однак фундаментом для подолання інвестиційної кризи в агропродовольчих та інших секторах економіки є відповідні макроекономічні заходи щодо формування сприятливого інвестиційного клімату та безпеки інвестицій.
