«Новий парламент буде набагато активнішим у плані реформ, оскільки до його складу проходять люди, які професійно займалися реформами, представляли проекти своїх реформ у різних сферах. Багато хто з них не задоволений тим, як відбувалися реформи, критикували владу. І я думаю, що цей «активізм» якраз і відрізнятиме цю Верховну Раду», — сказав в ефірі одного з телеканалів політолог і дипломат Олег Грицаєнко. На його думку, «уряд підлаштовуватиметься й під очікування народу й під реформаторські настрої у Верховній Раді». «Можливо, людей, налаштованих по-реформаторському, не дуже буде багато кількісно, — продовжував експерт. — Але їх пасіонарна енергія змусить колеса бюрократичного механізму рухатися активніше».
Цей прогноз частково знайшов підтвердження вже минулої п’ятниці. Активісти «Реанімаційного пакету реформ» (РПР) представили пропозиції громадськості й експертів до коаліційної угоди Верховної Ради, де, на їхню думку, відбиті, на жаль, далеко не всі реформаторські ідеї, які були оформлені активістами й підтримані політиками в процесі діяльності робочих груп цієї платформи. Керівник програм Українського незалежного центру політичних досліджень Максим Лациба також вважає, що головний рушій реформ — це парламент.
Тому «Реанімаційний пакет реформ», за словами Лациби, ініціює створення депутатської групи «Платформа реформ», чиє завдання полягатиме в тому, щоб об’єднати народних депутатів і громадських активістів, які задаватимуть відповідному руху динаміку. Він розповів, що вже відбулося засідання ініціативної групи, на якому були присутні 10 депутатів від п’яти фракцій, що планують створювати коаліцію в парламенті.
Тим часом, сьогодні ні в першому, ні в другому проекті коаліційної угоди, за словами Лациби, немає згадки ні про громадянське суспільство, ні про права людини. «Але ж це, здавалося б, ті ключові поняття, заради яких і існує українська держава, — зазначає експерт, — забезпечення реалізації прав громадян». Член ради РПР Тарас Шевченко шкодує, що «жодна політична сила, яка презентувала свій варіант проекту коаліційної угоди, не планує здійснювати реформу виборчого законодавства, медіа-реформу й низку інших заходів, які були постійно на вустах політиків під час виборчої гонки».
Активісти РПР виступають за прозоре формування уряду. «Ми закликаємо не повторювати помилок минулих років, — заявив експерт РПР, голова правління Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко. За його словами, необхідно виключити практику розподілу міністерських портфелів між фракціями без оцінки готовності наявних кандидатур зайняти ці посади. «Квотний принцип формування уряду — граблі, на які наступала влада 23 роки, і з цим необхідно покінчити», — впевнений Коліушко. Він підкреслює, що РПР вважає неприпустимим включення до міжфракційного розподілу неполітичних посад: керівників служб, агентств, інспекцій, а також Генеральної прокуратури, Служби безпеки України, Антимонопольного комітету, Фонду державного майна, Національного банку тощо.
Чимало білих плям виявила в проектах коаліційної угоди активіст РПР, віце-президент УСПП Юлія Драговоз. Вона вважає вкрай необхідними реформи в податковій сфері. І хоча деякі напрямки податкового реформування отримали віддзеркалення в планах майбутньої коаліції й у відповідних угодах, але всі вони, зазначає експерт, є віддзеркаленням законопроектів, запропонованих урядом. Таким чином говорить Драговоз, можна лише повторити помилки нашого уряду й приректи країну й бізнес на подальше падіння виробництва, неефективну роботу підприємств і погіршення їх фінансового стану.
Вона впевнена, що Україні взагалі необхідно міняти філософію податкової системи. Оскільки пропозиції уряду щодо реформування податкової системи не були сприйняті бізнесом і експертним середовищем, були піддані серйозній критиці. Були навіть звинувачення в тому, що ця реформа спрямована не на зростання економіки, а на посилення фіскального тиску, на створення умов для зростання корупції й навіть переслідування громадян, зокрема шляхом непрямих методів контролю.
Сама концепція тих новацій, які містять проекти урядових реформ, а тепер і коаліційних угод, була аргументовано відкинута бізнесом, але в результаті численні його зауваження залишилися непоміченими й не були враховані, констатує Драговоз. Як приклад вона посилається на пропозицію перейти на бухгалтерський облік за міжнародними стандартами. Причому для малого бізнесу виключаються які-небудь коригування. «Це і є чистий популізм, — упевнена експерт, — оскільки за відсутності одного з критично необхідних коригувань — перенесення збитків — бізнес платитиме податок на прибуток без урахування негативного значення оподаткування за минулі періоди. Це неприпустимо».
РПР пропонує, щоб оподаткування проводилося не тоді, коли отримані доходи, зазначає експерт, а в момент розподілу прибутку підприємств, тобто тоді, коли виплачуватимуться дивіденди або інші прирівняні до них платежі. Дуже важливе питання — це також зниження навантаження на фонд оплати праці. Але те, що пропонується в коаліційній угоді, ніскільки не відповідає тому, що вимагав бізнес, і не сприятиме легалізації тіньових доходів. Якщо добиватися цього шляхом посилення фіскального тиску на бізнес, то з цього нічого не вийде. «Слід сприяти добровільній легалізації, чого можна досягти лише зниженням загального навантаження на фонд оплати праці. Ми про це неодноразово говорили, але поки не почули й не побачили відповідної реакції», — констатує експерт.
«Ми наполягаємо на тому, щоб реформи, які збираються проводити наша влада й уряд, відповідали потребам і вимогам бізнесу, були спрямовані на економічне зростання», — підкреслює Драговоз. «Ми вже представили наші пропозиції й сподіваємося, що вони будуть враховані й почуті», — говорить експерт.
