Уряд наповнює «грішми» адміністративну реформу. Віце-прем’єр-міністр Геннадій Зубко та заступник міністра фінансів України Ігор Уманський представили мерам законопроект «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України». Аргументи урядових лобістів бюджетної реформи знайшли підтримку у представників місцевої влади. Але останні наполягали на тому, що без врахування їхніх поправок блага ідея виявиться фікцією.
♦ За своєю суттю цей законопроект — революційний, бо ламає чинну систему всіх бюджетних відносин.
По-перше, місцеві бюджети мають бути до 25 грудня. Отже, більше жодних перенесень складання державного кошторису. Хто не встиг — житиме за старим планом. «Ці зміни працюватимуть у наступні роки. Місцеві бюджети матимуть змогу до 25 грудня затвердити власні бюджети, порахувати обсяг дотацій і трансферів з державного бюджету, які на виконання відповідних повноважень мають бути перераховані. І якщо бюджетний період з якихось причин затягується, то після його прийняття матимемо змогу ці показники в річному вимірі відкоригувати», — пояснив Уманський.
По-друге, мерам та обласним головам пропонують самостійно вирішувати, де зберігати бюджет розвитку (гроші на ремонти доріг, на будівництво житла тощо): на рахунках у казначейства чи в державних банках. Якщо міськрада вирішить піти у банк, то автоматично позбавиться права підтримки ліквідності через органи казначейства.
По-третє, всім містам обласного значення надається право здійснювати зовнішні позики. «Вводиться формула «мовчазної» згоди. Тобто, якщо протягом певного періоду часу Міністерство фінансів не відповіло відмовою, вважається, що згоду надано», — пояснює заступник міністра фінансів Ігор Уманський. Раніше такі привілеї мали лише Київ та Севастополь, але за умови згоди уряду та під державні гарантії.
По-четверте, розширюються джерела надходження до місцевих бюджетів. Так у регіони відійде 100% плати за надання адмінпослуг та державного мита, 10% податку на прибуток підприємств, новий збір з роздрібного продажу підакцизних товарів за ставкою 2—5% (від вартості продаваного товару), єдиний податок та податок на нерухоме майно. Крім того, податок з доходів фізичних осіб розподілятиметься так: 60% — у бюджети міст обласного значення, району, об’єднаної громади, 15% — в обласні бюджети, 25% — держбюджет. Водночас для міста Київ діятиме інше співвідношення: 75% надходжень — у державну казну, решту — в міську. За оцінками Зубко, місцеві бюджети отримають до 40 мільярдів гривень від перерозподілу коштів з центрального бюджету.
По-п’яте, нова трансферна політика. «Міністерство фінансів більше не буде встановлювати і доводити показники у бюджети всіх рівнів. Згідно з формулами, місцеві бюджети зможуть це робити самостійно. І ми відмовляємося від понять «перший кошик», «другий кошик». Це буде загальний фонд місцевих бюджетів та спеціальний фонд місцевих бюджетів», — розказав Уманський. Він додав, що основним регулюючим інструментом буде система вирівнювання податкоспроможності місцевих бюджетів через механізм базової дотації. Якщо рівень податкоспроможності буде нижче, ніж закладено в формулі, то відповідно буде реверсна дотація (не більш ніж 89% від суми, якої не вистачає). Решту 20% місцева влада має знайти самостійно. «Це буде для них стимул для розвитку», — додав Уманський. На утримання медицини, освіти та охорони здоров’я КМУ виділятиме спеціальні субвенції галузевим міністерствам і таким чином забере тягар з міськрад. Але ця норма стала предметом дискусії за обговоренням.
♦ «Делеговані державою повноваження регулярно недофінансовуються постійно: 2009 року виділялося тільки 86%, 2010 — 88%, 2014 — 82%. У середньому близько 18 — 20% дефіцит таких ресурсів. Водночас державне управління фінансується лише на 44%, фізкультура і спорт — 49%, соціальний захист — 75%, охорона здоров’я — 83%, освіта — 89%, культура і мистецтво — 92%... У середньому вкладаємо 28 євро на мешканця для утримання міської інфраструктури. На ці гроші квартиру не можна утримати, а не те, що місто. У Польщі для порівняння — 305 євро. Наразі ще не вдалося вийти на 100% фінансування делегованих повноважень, бо це щороку потребує близько 20 мільярдів гривень, але принаймні бюджетна реформа змусить галузеві міністерства спільно з нами шукати шляхів вирішення цього питання», — вважає виконавчий директор «Асоціації міст України» Мирослав Пітцик.
«Якщо делеговані повноваження будуть забезпечені на 100%, то ми тільки за. Але ми говоримо про 2015 рік, а ще 2014 рік не закритий. І так кілька років поспіль тягнеться цей фінансовий шлейф недоплат», — продовжує тему фінансування Чернігівський міський голова Олександр Соколов.
♦ Заступник вінницького міського голови Олександр Рева пропонує уважно вчитатися в пункт законопроекту, де сказано «нова трансфертна політика для посилення відповідальності міністерств за реалізацію державної політики відповідної галузі». «Йдеться про те, що видатки на поточне утримання системи освіти й охорони здоров’я будуть іти з галузевого міністерства, а хто нестиме відповідальність за те, коли цих коштів не вистачатиме (що трапляється нерідко)? Простіше кажучи зарплату вчителям і лікарям плануватиме Мінфін і Міносвіти, а коли треба буде їм скоротити на 25% фінансування, то звільняти людей змусять міського голову через відповідні департамент освіти чи здоров’я в міськраді. Отже, пропонується всі фінанси залишити у міністерствах, а відповідальність передати на місцях. Це називається централізація можливостей, але аж ніяк не децентралізація», — емоційно резюмував заступник вінницького мера.
Мер міста Українка Петро Козирєв КМУ закликає розробити план «Б» на випадок, якщо місцева реформа загальмує або не піде. Адже за її умовами ограни самоврядування в селах, селищах і містах районного значення повинні об’єднатися, інакше з 1 січня 2016 року втратять делеговані повноваження і змушені будуть передати на рівень міст районного значення утримання садочків і палаців культури. А це прямий шлях до їх закриття, вважає Козирєв, бо райони вже вбили чимало шкіл. Щоправда, тут Козирєв забув додати, що цей ризик має всі шанси не справдитися, бо відповідний закон про громадські самоорганізації вже пройшов парламентське перше читання.
♦ Голова фракції «Об’єднання «Самопоміч» Олег Березюк називає творіння КМУ першим кроком до потрібних реформ. «Але якщо не врахувати, хоч по мінімуму те, що пропонують міські голови, то цей процес перетворимо на повзучу неконтрольовану централізацію... Треба поставити запобіжники, щоб не перетворився на закон про централізацію. Ймовірність цього і загроза є дуже великою», — зауважив він, натякаючи на гаряче прийняття документа в Раді. На його думку, щоби бюджетна реформа ожила, варто повернути в стіни парламенту ще три законопроекти: про житлово-комунальні послуги, права ОСББ та про внесення змін до процесу централізації та контролю на місцях. «Ці законодавчі акти дозволять громадам по-іншому будувати відносини з владою зокрема й збирання коштів», — додав він.
«Ми повинні прийняти бюджет на 2015 рік. Тому в найкоротші терміни маємо затвердити новий Бюджетний, Податковий кодекси, а також — необхідні зміни до законодавства. Нам потрібна бюджетна децентралізація з наданням більших повноважень на місцях... Усі ми розуміємо, що наступний рік буде складним», — підсумовуючи відзначив Зубко. Пропозиції врахують по максимуму, пообіцяв він, але розтягування процесу в часі не буде. Адже до 26 грудня бюджет потрібно проголосувати, і розроблятися він має саме на базі оновленого Бюджетного кодексу.
