Принаймні таке враження складається після ознайомлення із законопроектом змін до державного бюджету-2005 (№7221). Адже він передбачає скасування ексклюзивного режиму оподаткування, впровадженого законами України «Про заходи щодо державної підтримки суднобудівної промисловості в Україні» та спеціальну економічну зону «Миколаїв». У місті Миколаєві зосереджено 55% активів суднобудування України. До прийняття цих законів наше суднобудування впевнено крокувало до повного й остаточного розвалу. За час дії цих законів, iз 2000 по 2004 рік обсяги виробництва у галузі зросли у 2,5 разу, а заробітна плата в три рази. У розпорядженні підприємств залишилося тільки 275 млн. грн. обігових коштів, у той час, як до бюджету та Пенсійного фонду перераховано 1300 млн. грн. Причому суднобудування піднімається не за рахунок пенсіонерів чи соціально вразливих верств населення. Воно відбудовується своєю важкою працею у більш-менш розумному податковому просторі, котрий непогано враховує виробничі особливості даної галузі (виключно велика тривалість технологічного циклу, мала серійність, висока складність продукції).
Дане законодавство плюс тенденції розвитку світових ринків привернули увагу іноземців, і не тільки їх. І сьогодні, працюючи в поки що чинному правовому просторі, директори заводів не встигають відпрацьовувати десятки (!) комерційних пропозицій іноземних і вітчизняних судновласників. Деякі заводи вже вимушені організовувати роботу в три зміни — таке і за часів розквіту суднобудування було досить унікальним явищем. У разі прийняття запропонованих змін до державного бюджету-2005 (№7221) галузь буде відкинута у середину 90-х років минулого століття — періоду безупинного розвалу суднобудівних підприємств. У результаті суспільство та влада стикнуться із загрозою різкого, стрибкоподібного зростання соціальної напруги в Миколаєві та інших містах iз високою концентрацією суднобудування. Для її пом’якшення державна влада має терміново віднайти кілька сот мільйонів гривень для годування корабелів та їхніх сімей, котрі раптом залишаться без шматка хліба. Особливо потужного удару зазнає активність корабелів щодо залучення іноземних інвесторів. Після такого законодавчого струсу іноземні інвестори просто забудуть про існування суднобудування в Україні. Такі дії уряду дуже нагадують політичну помсту — адже 3/4 корабелів голосували за Віктора Януковича.
Віктор Лисицький, екс-урядовий секретар КМУ, корабел у третьому поколінні зі стажем роботи в галузі у 25 років. Останні дев’ять років СРСР очолював економіку флагмана суднобудування України — Чорноморського суднобудівного заводу (місто Миколаїв).
