Наприкінці тижня прем’єр-міністр України Микола Азаров на підсумковій прес-конференції публічно відзвітував за перший рік роботи своєї команди. Спочатку він нагадав присутнім, що уряду вдалося втримати економіку від негативних явищ і стабілізувати макроекономічні показники, що створює передумови для упевненого зростання. Покритикував попередників. І потім перейшов до запитань журналістів.
Відповідаючи на запитання стосовно зростання цін на окремі види продукції, Азаров пояснив, що причина цього зростання світових цін і недопрацювання попереднього уряду. І поспішив запевнити населення, що в державних засіках досить запасів продовольства, аби нагодувати всіх, і більше повторення цінових рекордів, як було з гречкою, не буде. «Якщо у когось є потреба брати мішок борошна, якщо вам це потрібно — будь ласка, беріть. Беріть борошно, але, повірте мені, робити цього не потрібно, воно у вас зіпсується. Ми зараз готові задовольнити будь-які потреби наших громадян у борошні», — спробував заспокоїти панічні настрої громадян стосовно борошна Азаров.
На тезу журналістів із приводу заяви американського видання Business Insider, яке позначило Україну на шосте (з 18-ти) місце країн-претендентів на дефолт (у зв’язку з великим зовнішнім боргом і сповільненими темпами зростання), голова уряду резюмував, що «не дочекаєтесь, панове! Ніколи цього не буде». «Будьте впевнені — ми знаходимося на правильному шляху, йдемо впевненим і правильним курсом і, безумовно, результати будуть», — сказав Азаров. При цьому додав, що позитивний результат, від прийнятих урядом дій, проявиться не відразу.
Говорячи ж про плани на майбутнє в інтерв’ю одному з друкованих ЗМІ, Азаров заявив, що реформи в країні проводитимуться «оперативно і з мінімумом незручностей для громадян». Він також підкреслив, що вже цього року уряду випаде «величезний пласт роботи». «Реформи потрібно провести одночасно і щонайшвидше, аби, як то кажуть, не розтягувати задоволення», — деталізував він.
Можна припустити, що під «задоволенням», пан Азаров мав на увазі, проведення пенсійної та земельної реформ, а також прийняття ряду кодексів — Митного, Житлового і Трудового. Саме ці реформи постійно обіцяють втілити в життя представники влади.
Якщо це так, то, хочеться вірити, що, готуючи чергове «задоволення» для мас, влада врахує досвід прийняття Податкового кодексу. Інакше не виключено, що слухати громадські аргументи чиновникам доведеться під вікнами парламенту і Кабміну на зборах нових «податкових Майданів». А може й гірше. Як повідомляє «Інтерфакс-Україна» із посиланням на дані опитування Reseach & Branding Group, думки українців з приводу можливості повторення масових антиурядових виступів, подібних північно африканським та близькосхідним в Україні розділилися: 48% громадян вважають, що повторення в Україні таких подій неможливе, а 40% — в цілому допускають можливість таких акцій. Безумовно, це небезпечний сигнал для влади. Тому треба грати на його упередження.
Втім, час покаже, чи навчилася влада на своїх помилках... А поки що «День» запитав у провідних вітчизняних експертів про те, як вони оцінюють річні досягнення уряду під керівництвом Миколи Азарова. І чи відрізняється (чим саме) стиль управління економікою нинішнього уряду від своїх попередників?
КОМЕНТАРI
«ЗРОСЛА ЧАСТКА ІМПОРТНИХ ТОВАРІВ ІННОВАЦІЙНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ, ЩО ОЗНАЧАЄ ПРИСКОРЕННЯ МОДЕРНІЗАЦІЇ»
Валерій ГЕЄЦЬ, директор Інституту економіки та прогнозування НАН України:
— За рік уряд досягнув чимало економічних успіхів. Але відпочивати на лаврах ще зарано, бо завдання з кожним днем стають усе важчими через нестабільність економічної ситуації у світі. Тому потрібно ще більше засукати рукава — і діяти. Пенсійна реформа на часі, а до неї мільйон запитань. До позитивних досягнень уряду відношу стабілізацію макроекономічних показників (приріст ВВП, зменшення інфляції тощо). Крім того, в структурі імпорту зросла частка товарів інноваційного призначення, що означає накопичення капіталу для оновлення виробничих фондів у країні. Якщо уряду вдасться закріпити цю тенденцію, то через два-три роки торговельний дисбаланс вирівняється і оновлена економіка почне розвиватися значно швидше. Проте негативним моментом залишається висока залежність від експортних ринків та відкритість економіки. Але це «заслуга» всіх урядів. Саме тому цього року уряд повинен особливу увагу приділяти утриманню стабільних макроекономічних показників та грошово-кредитній і курсовій політиці.
«НЕ ВІДБУЛОСЯ НІЯКИХ ГАЗОВИХ ПОТРЯСІНЬ»
Олександр ТОДІЙЧУК, президент Київського міжнародного енергетичного клубу «Q-club:
— Уряд отримав у спадок енергетичне господарство не в кращому вигляді. Втім, обіцяні новою командою енергетичні реформи поки що так і не зроблені. Найбільший негатив — відсутність реформ у нафтогазовому секторові, хоча протягом року на цю тему звучали окремі заяви, парламент ухвалив закон «Про ринок газу». Але єдиної концепції, я вже не кажу про стратегію, яка об’єднала б роботу всіх гілок енергетичного сектору над реформуванням галузі, так і не розробили. Не прийшли за рік й інвестиції в енергетичний сектор, яких так чекали, бо інвестори не отримали надійних гарантій. За що можна похвалити енергетичне крило уряду? За входження в енергетичне європейське співтовариство, що спрощує доступ України до вивчення іноземного енергетичного досвіду та освоєння новітніх технологій. Також позитивно, що за рік не відбулося ніяких газових потрясінь. Тому загалом за енергетичну політику — трійка. 2011року уряд повинен нарешті провести глибоко продумані реформи. Якщо в нас не знають як, то хай переймуть досвід Польщі, Словаччини, Угорщини, Болгарії. Крім того, важливий напрям роботи — розвиток нетрадиційних видів палива. Крім додаткових інвестицій, кроки з розвитку «альтернативки» посилять позицію України на газових переговорах з російською стороною.
«ПОТРІБНО УСУНУТИ НЕРИНКОВІ МЕХАНІЗМИ РЕГУЛЮВАННЯ АГРАРНОГО СЕКТОРУ»
Леонід КОЗАЧЕНКО, президент «Української аграрної конфедерації»:
— Хотілося б, щоб дії уряду в аграрному секторі були кращими. Найбільшими успіхами уряду в напрямку АПК можна назвати 100% фінансування бюджетних видатків, виділення значних коштів на створення державних резервів з продовольства (Аграрний фонд отримав 1,7 мільярда гривень), державні гарантії в розмірі півмільярда доларів на закупівлю техніки для сільгосппідприємств, проведення реструктуризації державного «монстра» ДАК «Хліб України». Однак попри такі позитиви вистачає негативів. Зокрема, турбує створення перешкод при експорті сільськогосподарської продукції, через що селяни відчувають великий дефіцит коштів напередодні посівної, бо вирощене ними зерно лежить на складах. Друга проблема — скасування в Податковому кодексі нульової ставки ПДВ при експорті зернових. Ручне управління галузі (обмеження експорту), адміністративне стримування цін без компенсації витрат сільгоспвиробникам, неповернення в величезних розмірах ПДВ — усе це свідчить, що уряд повторює помилки своїх попередників. Вони наступають на ті ж самі граблі. І це негативно. Тому цього року Кабмін має створити прозоре середовище для інвестицій та усунути неринкові механізми регулювання аграрного сектору. Крім того, потрібно змінити систему дотування підприємств: малі та середні повинні більше отримати державної уваги в порівняні з великими агрохолдингами. Останнім же потрібно не заважати експортувати продукцію та припинити регулювати в ручному режимі ціни.
«2011 РОКУ ВАРТО ЗМІНИТИ СТИЛЬ ТАМЕТОДИ РЕАЛІЗАЦІЇ ЕКОНОМІЧНИХ РЕФОРМ»
Олександр ПАСХАВЕР, президент «Центру економічного розвитку»:
— Після рішення Конституційного Суду України змінилося співвідношення функцій різних гілок влади. Хіба можна аналізувати рік правління Азарова окремо від правління Януковича? Ні, тому що Азаров сьогодні просто виконує розпорядження глави держави. Основи економічної політики витікають з-під пера гаранта. Тому окремо виділяти індивідуальність прем’єра не варто. Можна говорити про його стиль виконання доручених завдань. І тут стиль Миколи Яновича, на мій погляд, не змінний: енергійний з переважним використанням адміністративних важелів впливу на економіку. Енергійність в управлінні — це добре. Але використання ручних важелів часто призводить до непередбачуваних наслідків, а в довгостроковій перспективі вони взагалі дуже шкідливі. Безсумнівно, енергійність прем’єра на фоні взаємознищувальної політики попередньої влади виглядає привабливою, бо вона привела до появи певного бюрократичного порядку в економічній системі. І це плюс. Порядок у системі управління потрібна, але не достатня умова якісного управління. Тепер про започатковані реформи. Їх ідеологом є Президент, а не прем’єр. Тому, скоріш за все, економічні реформи стануть оцінкою для глави держави, а не їх виконавця. Сьогодні проведення реформ доручено бюрократії, яку власне й потрібно реформувати. Цього не можна робити. Для успішного проведення реформ потрібно створювати окремі структури, давати їм фінансування, ставити на чолі таких структур публічних політиків, готових персонально відповідати за реформи. Нічого з цього не зроблено. Тому 2011року потрібно змінити стиль та методи реалізації економічних реформ, аби вони виявилися вдалими. Крім того, потрібно боротися з корупцією, адже без цього всі реформи зазнають поразки.
«РЕФОРМУВАННЯ ЕКОНОМІКИ ПРАКТИЧНО НЕ ВІДБУЛОСЯ»
Василь ЮРЧИШИН, директор економічних програм Центру ім.Разумкова:
На початку травня — червня 2010 року була оприлюднена президентська програма економічних реформ. Ще тоді в своїх оцінках я схвалював викладені механізми реформувати економіки. Але якщо подивитися на реалізацію декларацій про реформи, то не можу назвати хоча б одну економічну сферу, де за з початку весни 2010року відбулися позитивні зміни, які б хоч частково відповідали деклараціям влади. Реформування економіки практично не відбулося. Наприклад, минулорічний показник інфляції, як і цьогорічний, явно занижені, бо в Україні індекс цін рахують за застарілою методикою. Облікований нею споживчий кошик ( з його набором продуктів) не відображає реальних потреб людини. Нинішній споживчий кошик тільки частково забезпечує можливість фізичного виживання людей. Тому позитивом можна назвати хіба що наміри про реформування.
«ІНВЕСТИЦІЙНИЙ КЛІМАТ ДЛЯ БІЗНЕСУ ЗА РІК НЕПОКРАЩИВСЯ»
В’ячеслав БИКОВЕЦЬ, виконуючий обов’язки президента Спілки підприємців малих, середніх і приватизованих підприємств України:
— Малий та середній бізнес, який становить левову частку вітчизняного бізнес-середовища, за рік отримав більше негативу, ніж позитиву. Негатив пов’язаний, в першу чергу, з Податковим кодексом та зволіканням із розробкою та прийняттям законопроекту про спрощену систему оподаткування. Тобто інвестиційний клімат для бізнесу за рік не покращився. Про які інвестиції взагалі можна говорити, якщо бізнес не зможе працювати в такій податковій системі. Почекайте, що буде коли з першого квітня юридичні особи більше не зможуть відносити свої затрати від роботи зі «спрощенцями» на валові витрати. Тоді сотні тисяч «спрощенців» закриються. Працюючи з економікою уряд використовує адміністративні методи управління економікою, за які критикував своїх попередників. Вони наступають на одні й ті ж граблі. Так, сьогодні криком кричать підприємства хлібопекарської галузі. Держава регулює ціна на хліб та хлібобулочні вироби, але не допомагає із закупівлею борошна за такими ж регульованими цінами. Тому за економічну політику уряду по відношенню до малих та середніх підприємств я б поставив за п’ятибальною шкалою трійку з великим мінусом.
