Міністерство аграрної політики і промисловості готується протягом 2015 року виставити на продаж перші 150 — 170 державних підприємств. За оцінками міністра аграрної політики і продовольства України Олексія Павленка, орієнтовна вартість першого «агронабору» — майже мільярд гривень. У числі перших об’єктів на приватизацію хочуть відправити конярську галузь — ДП «Конярство України», яке сьогодні є основою всієї галузі. Адже в підприємство входить 11 кінних заводів (розводять п’ять порід племінних коней), два племконецентри та один іподром в Одесі. В уряді вважають, що коні не дають прибутку в бюджет, а тримати «баласт» на балансі не хочуть. Утім, аграрні експерти попереджають: перш, ніж продавати, треба вирішити кілька проблем і добре виписати умови інвестиційного конкурсу, щоби не втратити всі здобутки вітчизняного конярства.
Проблема номер один — критична фінансова ситуація: близько 100 мільйонів гривень кредиторської заборгованості. В Україні заборонений тоталізатор, який є в усьому світі головною статтею доходів у конярстві. Із бюджету гроші не виділяють. Тому єдиний спосіб утримувати конярство на плаву — ведення на підприємстві додаткових видів сільськогосподарської діяльності.
Проблема номер два — відсутність правовстановлюючих документів на землю та нерухоме майно. Зараз у власності ДП «Конярство України» — більш ніж 40 тисяч гектарів земель сільськогосподарського призначення. «Наразі тільки приблизно п’ята частина цих земель юридично оформлені... В умовах відсутності правовстановлюючих документів на землю й активи буде складно провести приватизацію. Тому спочатку потрібно завершити оформлення документів», — пояснив голова держпідприємства «Конярство України» Денис Птушко.
Як у таких умовах продавати «смачний» державний актив?
Опитані експерти дають кілька порад. Перша — завершити оформлення земель. Друга — записати умову обов’язкового збереження новим власником профільної діяльності підприємства. Навіщо це потрібно? Як пояснив колишній старший викладач кафедри конярства НУБіП Петро Павленко, це застереже нових власників від бажання купити підприємство тільки заради майна — земель сільськогосподарського призначення, які підуть разом з конями. «Держава має чітко тримати свою лінію, щоб потім цю землю не продали, будівлі не розібрали, і на цьому закінчилася приватизація. Додаткові умови просто необхідні. Наприклад, на кінному заводі держава має суворо контролювати нових власників в частині дотримання встановлених нормативів щодо кількості поголів’я, атестації жеребців, випробування на іподромах тощо», — пояснив експерт. Якщо цього не зробити, то за кілька місяців після приватизації елітних коней пустять на ковбасу.
