Побудова вітчизняної легкої промисловості нового зразка знову відкладається... Замість активного імпортозаміщення дешевого одягу з Китаю чи Туреччини, про можливість якого експерти говорили на початку кризи, заклалося підѓрунтя для зростання ринку вживаного одягу.
Як повідомила «Дню» виконавчий директор всеукраїнського об’єднання роботодавців легкої промисловості «Укрлегпром» Тетяна Замороко, виробництво українського одягу та взуття у 2009 році склало 74,1% від обсягів виробництва 2008 року. Знизився й імпорт товарів легкої промисловості до України. А от обсяги завезення секонд хенду зросли. «У 2007 році до України завезли 78 тисяч тонн секонд хенду, в 2008 році — 83,3 тисячі тонн, в 2009 році — 91,1 тисячі тонн (або на 8,4% більше). Однак ціна кілограму вживаного одягу у порівняні з 2008 роком, навпаки, зменшилася до 68 центів (або 5,44 гривні). Тобто з початком кризи простежується чітка тенденція до зростання обсягів завезення вживаного одягу до України. Головний фактор зростання попиту на секонд хенд — різке зниження доходів населення», — пояснює «Дню» Замороко.
У прес-службі ж Державної митної служби України «Дню» повідомили, що в 2009 році до країни завезли вживаного одягу та виробів на загальну суму 62,1 мільйона дол., що на 6% більше ніж у 2008 році (58,4 мільйона дол.). При цьому 14% секонд хенду (за вагою) завезено у якості гуманітарної допомоги. За даними Держмитслужби, в основному ввезення цих товарів здійснювалось з європейських країн: Великої Британії, Німеччини, Польщі, Нідерландів (сумарна питома вага імпорту секонд хенду з цих країн сягає майже 80%).
Це міф, що криза додала торгівцям секонд хендом величезних прибутків, натомість говорить «Дню» директор компанії EUROSTYLE (торгує англійським секонд хендом) Сергій Крюков. За його словами, через кризу оптові та роздрібні продажі по всій Україні зменшилися в середньому на 20%. В той же час Крюков говорить, що у весняно-літній період очікується зростання ринку секонд хенду до 50%, а на кінець 2010 року торгівці вживаним одягом сподіваються вийти на докризовий рівень продажів...
Про зростання ринку вже свідчить декілька факторів, розповідає «Дню» менеджер компанії «Магер» (один з лідерів оптових та роздрібних продажів секонд хенду в Україні) Анна Таббах. По-перше, на ринку вживаного одягу з’явилася нова група споживачів (ті, які раніше взагалі не купували речі з секонд хенду). По-друге, в час кризи збільшилася кількість бажаючих торгувати вживаним одягом: наприклад, чимало колишніх працівників банків чи інших установ стали торгувати секонд хендом. «Дуже успішно цей бізнес процвітає у малих містах чи селах, де люди мають невеликі доходи і не завжди вистачає коштів на нові речі», — говорить вона.
Не так успішно виходить з кризи вітчизняна легка промисловість, яка в час кризи фактично не мала жодної підтримки від держави. За словами Замороко, сьогодні легпром виживає не завдяки, а всупереч. «Непогані результати демонструє швейна галузь. Але їх отримують завдяки тому, що близько 90% швейників працює за давальницькими схемами (слід зазначити, що обсяги замовлень також зменшились!): із закордону завозять матеріал, в Україні за копійки з нього шиють одяг, потім відправляють його знову за кордон. Там до пошитого в Україні одягу пришивають брендові етикетки і за ціною в декілька разів дорожчою відправляють продавати, як ви думаєте куди? В Україну», — говорить вона.
На думку виконавчого директора «Укрлегпрому», вітчизняний виробник одягу не може конкурувати на внутрішньому ринку з імпортною продукцією, яка часто завозиться за зниженою митною вартістю, або ж взагалі без сплати жодних податків контрабандним шляхом. «Якщо найближчим часом влада не прийме жорстких заходів з обмеження імпорту легкої промисловості та поліпшення розвитку внутрішнього виробництва, то тенденції українського легпрому не будуть радувати, — говорить Замороко, і додає: — Зараз український легпром поступово нарощує виробництво. Але, щоб вийти хоча б на рівень докризового періоду, потрібно вжити непопулярних заходів для обмеження імпорту».
Працівники української легкої промисловості не просять від держави жодних дотацій. «Просто створіть для всіх учасників ринку рівні податкові умови роботи. Адже зараз легально працюючі підприємства легпрому не можуть конкурувати з тим, що працюють «в тіні». За попередніми оцінками, сьогодні половина всіх підприємств легпрому — «тіньові», — говорить Замороко.
