Початок епідемії «свинячого грипу» в Україні співпав із вирішенням долі фармацевтичного бізнесу. Як повідомляв «День», ухвалений Верховною Радою 20 жовтня Закон «Про мораторій на підвищення цін і тарифів на лікарські засоби та вироби медичного призначення» передбачає повернення цін вітчизняних і зарубіжних ліків на рівень липня 2008 року.
Фармацевтичні компанії в один голос запевняють, що це неможливо. Мовляв, тоді й курс долара 4,65грн. був, і технічно повернути ціни назад у часі — кропітка праця, бо ніхто їх не фіксував. І взагалі даний закон, на думку фармацевтів, — катастрофа для держави. Тож закликають Президента України ветувати його.
Аргументи в бізнесу як економічного, так і соціального плану. Так, у Європейській Бізнес Асоціації (ЄБА), котра днями провела дебати на тему мораторію, звертають увагу на значні втрати підприємців у випадку вступу в дію закону. «Передбачуваним наслідком запропонованого закону цінового регулювання може стати зменшення обсягів продажу лікарських засобів і виробів медичного призначення іноземного виробництва, що призведе до скорочення надходжень до державного бюджету, зокрема, від податку на прибуток підприємств. Більше того, одним із негативних наслідків прийняття закону може стати насичення українського ринку продукцією сумнівного походження та низької якості», — стверджує виконавчий директор Асоціації Ганна Дерев’янко.
ЄБА вже звернулася до Віктора Ющенка з проханням ветувати даний закон, як такий, що «не вирішує нагальних соціальних проблем і потенційно може призвести до кризи на фармацевтичному ринку». Хоча після того, як глава держави пообіцяв підписати закон про підвищення соціальних стандартів, фармацевти не на жарт перелякалися, що й на законі про мораторій теж буде стояти автограф Ющенка.
І, поки глава держави не вирішив долю закону, фармацевти пускають у хід «важку артилерію». Прогнозують, що, якщо закон вступить у силу, країну очікує тотальний дефіцит медикаментів...
Утім, нагальні соціальні проблеми нині перетворилися в небезпечну епідемію грипу. Хоч вищезгадані заяви були зроблені до офіційного оголошення Міністерством охорони здоров’я України про епідемію, проте про «дивну пневмонію» в західних регіонах країни фармацевти не могли не знати. Як такі прогнози сприймуть у суспільстві — здогадатися не важко. Проте чи гуманно використовувати подібні засоби в бізнесових цілях у такий тяжкий для суспільства момент?
Тим часом медикаменти справді стають на вагу золота. Забезпеченість медичних закладів Львівщини необхідними для лікування грипу та ГРВІ препаратами — «в межах триденного запасу». Про це в четвер увечері йшлося в інформаційній довідці Головного управління охорони здоров’я Львівської ОДА.
«У зв’язку з епідемією потреба в ліках значно зросла, якщо не сказати, взагалі стала критичною. Тож сподіватися на падіння цін в аптеках марно. Більше того, пусті аптеки — то вже не примарні залякування фармацевтів, а реалії сьогодення. Я сама була свідком того, як ліки продаються з-під прилавка», — коментує «Дню» ситуацію в Чернівцях сімейний лікар вищої категорії Наталія Ігнатович.
За таких умов знову актуальними стають питання, скільки фармацевтичні компанії заробляють на хворих українцях? І чи варто знижувати їхні прибутки шляхом мораторію?
За словами директора компанії Моріон Ігоря Крячка, величезна рентабельність фармацевтів — міф. Насправді ж, переконує Крячок, ціни найбільш популярних серед покупців медпрепаратів в Україні нижчі, ніж, наприклад у Росії, Узбекистані, Молдові, Казахстані, Грузії, Білорусі, Азербайджані тощо. «Це спроба переділити ринок, — вважає він. — Спроба ціною життя багатьох українців зупинити ринок і забрати потім аптечні мережі за борги». А підвищення цін в аптеках — результат винятково падіння національної валюти...
Тим часом заступник начальника Державної інспекції з контролю за цінами Мінекономіки України Ігор Прилипко констатує, що до їхнього відомства надходить величезна кількість скарг із приводу цін на медикаменти. І справді, ні для кого не секрет, що сьогодні один і той самий препарат в сусідніх аптеках може мати в ціні 10—20% різниці. «У такій делікатній галузі просто необхідне державне регулювання... Існуюче регулювання є недосконалим», — говорить він.
Дослідження фармацевтичного ринку — одна із ключових справ і в Антимонопольному комітеті України (АМКУ), розповідає «Дню» в.о. голови АМКУ Олександр Мельниченко. «Ми завершуємо розслідування справи по лікам. Але поки що конкретних підприємств назвати не можу. Адже намагаємося називати імена тоді, коли розслідування закрите. Лише скажу, що зараз наш комітет перевіряє 15 оптових постачальників ліків на фармацевтичний ринок України. Саме цих суб’єктів було запідозрено в антиконкурентних діях, — говорить Мельниченко. — Також АМКУ намагається впливати на стан правового застосування у галузі фармацевтики в Україні».
Разом із тим, варто зауважити, що вищезгаданий закон навіть представники влади коментують неоднозначно. «Якщо закон вступить у силу, не знаю, як я буду його виконувати...» — зауважує Прилипко. Мовляв, ним не передбачено жодного механізму контролю.
Утім, навіть якщо ветувати закон про мораторій, зваживши хоча б на епідемію, то впорядкування фармацевтичного ринку України має бути не за горами. Як зауважили самі фармацевти на нещодавніх дебатах, вони до діалогу з владою готові. Що саме такий потенційний діалог може принести українцям, залишається тільки здогадуватися. І вивчати історії регулювання фармацевтичних ринків інших країн. До вашої уваги — досвід Російської Федерації.
За даними російського журналу The New Times, у Росії для деякої категорії інвалідів ліки видають... безкоштовно. Обов’язковою умовою їх отримання є рецепт. Тобто із численного асортименту, наприклад, астматичних засобів однакової групи і дії, яку саме пігулку дати хворому, вирішує лікар. Зазвичай ліки за таким рецептом найдешевші з усього асортименту групи.
Але що стосується цін в аптеках, то ситуація в сусідів така ж. Від початку кризи на російському ринку ліки подорожчали в середньому на 25%, а за окремими найменуваннями на всі 80%. У такій ціновій «анархії» Володимир Путін звинуватив фармацевтичні компанії.
Експерти зазначають, що у ціну «надприбутків» як аптеки, так і фармацевтичні компанії закладають... корупційні витрати. Хабарі держслужбовців, що підписують дозволи та ліцензії, та лікарів, які виписують рецепт, — ось золота оболонка пігулки, за яку сплачує хворий. «В Росії компанії дистриб’ютори ліків встановлюють націнку до 40%, закладаючи в неї взятки чиновників», — констатує депутат Держдуми Тетяна Яковлєва.
