Завод «Сатурн» — одне з небагатьох тернопільських підприємств, яке повністю залишилося в державній власності.
Сатурнівські технології ведуть родовід від авіапромисловості, адже перші професійні антени супутникового зв'язку в колишньому СРСР виготовлялися на авіапідприємствах. Однак там ця продукція була непрофільною, ніби доважок до основного виробництва. Через це — десять років тому в Тернополі вступив у дію завод, зорієнтований виключно на потреби ВПК.
Вал конверсії на початку 90-х мало не потопив підприємство. Спроби перепрофілювання призвели до того, що з 1992-го по 1995 р. обсяги випуску продукції скоротилися в 11 разів. Підприємство перебивалося металовиробами широкого вжитку: випуском човнів, багажників до машин, автодеталями... Справи пішли на краще тільки в останні два роки, коли «Сатурн» почав «бути собою» і постачив в Італію серію супутникових антен семиметрового діаметра. Хоч як дивно, але на заводі збереглася основна технологічна база, котра дозволяє продукувати великі антени для геологорозвідки, супутникове обладнання для телефонного зв'язку та для телебачення. Однак в Україні важко знайти покупців: на українському ринку супутникових засобів пропозиція значно перевищує попит. На жаль, зовсім немає замовлень від Міноборони, хоча тернопільцям є що запропонувати, наприклад, антени, які розміщуються на тягачах, з їхньою допомогою можна швидко встановити антенний пост, який забезпечить достатню кількість каналів зв'язку. Спільно з сусіднім заводом «Оріон», що виготовляє приймально-передавальні пристрої, сатурнівці могли б постачити супутникове обладнання вже укомплектованим.
Продукція «Сатурну» на 80—90% орієнтована на експорт. Особливо перспективним виглядає російський ринок (завод виграв тендер на розгортання в Росії 40 антенних постів). Знають тернопільську марку в Німеччині, Бельгії, Норвегії. Здавалось би, чого ще бажати? Однак річ у тім, що закордонні поставки вимірюються одиницями: тимчасовий порятунок є, але не видно перспективи на майбутнє. Підприємству потрібні замовлення у великих обсягах і на багато років наперед. Здається, нинішня влада не вірить у те, що це можливо. Бо інакше, чим пояснити байдужість держави до розвитку таких стратегічних підприємств, як «Сатурн»? Роман ЯКЕЛЬ Тернопіль
