Головна мета та найкращий показник успішності всіх митних реформ — швидкість руху товарів через кордон. У Литві, наприклад, процедура митного оформлення великого товарного потягу триває тридцять хвилин. Похвалитися такою оперативністю українські митники поки що не можуть. Як прискорити митні процедури та що сьогодні відбувається на українському кордоні, «Дню» розповідав голова Державної митної служби України Валерій ХОРОШКОВСЬКИЙ...
— Україна має п’ять років, щоб не відстати від запровадження європейської програми «Митниця-2013». З чого потрібно починати, та чи вистачить часу, адже європейським країнам знадобилося для реформ 50 років?
— Вони вчилися, набиваючи власні гулі. Ми йтимемо протореним шляхом, а це — набагато легше. Хочу сказати, що процес уже розпочався: у нас створена група, яка займається стратегічним розвитком, розроблена програма з адаптації до європейських режимів митного контролю, за якою рухаємося поступово. Проблема полягає тільки в тому, що для нормального просування митниці у цьому напрямку слід досягнути скоординованої роботи всіх гілок влади. Помиляється той, хто вважає, що на кордоні працює тільки митниця. Насправді у процедурах митного оформлення як товарів, так і фізичних осіб задіяно багато різноманітних служб та відомств. Митниця свою частину завдань виконає і за п’ять років. Але бажано, щоб такий глобальний виклик, як приведення вітчизняних процедур митного оформлення до загальноєвропейських стандартів, був викликом для всього суспільства і органів влади. Якщо намагатися запроваджувати ці європейські стандарти без бюджетного фінансування, то, звичайно, ефективність буде меншою.
— Яка роль у цьому процесі відводиться системі комп’ютеризованого управління транзитними товарами?
— Це лише невелика частина роботи зі створення електронної митниці. Результатом її появи буде створення системи, в якій митник мінімально контактуватиме з суб’єктом експортно-імпортної діяльності. Наш кадровий потенціал відповідає вимогам такої системи. Для її запровадження не вистачає комп’ютерної бази, яка дозволить працювати у потрібному електронному режимі. Проблема в тому, що для включення в роботу комп’ютеризованої системи не готові згадані служби та відомства. Однак, зараз ми маємо суттєві успіхи у співпраці з ними. Митниця готова запровадити комп’ютеризовану систему управління транзитними товарами навіть за рік-півтора, але за умови наявності достатнього бюджетного фінансування.
— Скільки потрібно грошей?
— Зроблені нами розрахунки показують, що для задоволення всіх потреб митниці у 2009 році необхідно приблизно три мільярди гривень. Але сума буде коригуватися. Куди ми хочемо спрямувати ці ресурси? По-перше, збільшити зарплатню хоча б на 50%. По-друге, збільшити капітальні видатки, якщо ми хочемо встигнути розбудувати наші митні кордони до початку Євро-2012. Збільшувати фінансування на такі цілі потрібно у 2009, 2010 роках, а не у 2012, бо в такому разі, митні пропускні пункти будуть готові тільки до 2015 року. По-третє, закласти кошти на придбання технічних засобів, без яких митниця завжди буде вразливою, адже фізично не можна опрацювати всю кількість імпорту, який рухається через кордон. І останнє, виділяти гроші на розробку та впровадження програмування.
— Чому потрібно прибирати з кордону служби радіологів, екологів, фіто-санітарів та інших контролюючих служб?
— Постанова з цього приводу вже прийнята Кабміном. До речі, це і є адаптація до європейського законодавства, адже на кордоні зменшується кількість процедур. В Європі всі митні процедури здійснюються в реальному часі на внутрішніх митницях. Наша позиція виходить із того, що існує фактичний та документальний контроль. Якщо через кордон переходить, наприклад, жива худоба, то наявність ветеринара обов’язкова. Коли ж мова йде про документальний контроль, то і митник, і санітар, які перевіряють подані документи, бачать одне й теж: конкретні сертифікати, печатки дозволу на вивіз. Отже, проводити такий контроль, митник може й самостійно.
— Це один із засобів боротьби з корупцією на кордоні, а як ви боретеся з нею всередині відомства?
— Важке запитання, бо митниця фактично без інструментарію. Все, що ми можемо зробити — це звільнити. У крайньому випадку, направити документи до прокуратури, які можуть бути реалізовані або не реалізовані. Митниця не має права оперативно-розшукової діяльності, тому документувати своїх співробітників на предмет незаконної діяльності ми не можемо. Цим займається СБУ або міліція. Як правило, надлишкові повноваження у відношенні до митника призводять не до викорінення корупції на кордоні, а до її поглиблення. Інші силові структури використовують цей компромат для проведення своїх «оборудок», у тому числі, й на кордоні.
— Що ще, окрім оперативно- розшукової діяльності, посилить права митниці у боротьбі з контрабандою?
— Слід змінити трудове законодавство. Це потрібно не лише митниці, а всім державним установам: трудове законодавство дісталося нам із радянських часів і воно не оновлювалося досі. Я вважаю, що якщо когось запідозрили у корупції, то звільнення повинно бути автоматичне й безапеляційне. Сьогодні я маю близько сотні судових справ, які стосуються звільнення найкорумпованіших працівників митниці. Замість того, щоб займатися реальними митними справами, весь юридичний відділ відволікається на вирішення цих трудових питань у судах. Це означає тільки одне: при нинішньому трудовому законодавстві вирішити питання корупції буде складно. Я вважаю, що потрібно переходити до укладання контрактів при влаштуванні на роботу, де всі ці речі будуть зазначатися. Система звільнення з митних органів повинна бути простішою. За підозрою у корупції звільняти з роботи потрібно негайно!
— Модернізація митниці не можлива без запровадження нових способів визначення митної вартості товару. Які ще методи, окрім оцінки за заявленою вартістю, використовуєте зараз і плануєте впроваджувати?
— Існує шість методів. Усі вони зазначені у проекті Митного кодексу, який був розроблений нами і зареєстрований у Верховній Раді. Для звірки ми можемо використовувати ціни на аналогічні товари, дослідження нашої митної лабораторної служби при встановленні якості товарів та віднесенні їх до певної класифікації за товарним кодом. Способів багато... Але я б звернув увагу на інше. Це глобальна помилка вважати, що митниця повинна визначати митну вартість. Ми робимо це від масштабів нашої бідності. Сама система створення економічного середовища не дозволяє сьогодні реально боротися з компаніями, які перевозять контрабандні вантажі, або вантажі з порушенням митних правил. Жодних санкцій економічного характеру не існує.
Я вважаю, що при навмисному перевезенні контрабандних товарів повинна наступати стовідсоткова безапеляційна конфіскація, плюс подвійний від суми конфіскованих товарів штраф. Крім того, компанію, що попалася на контрабанді, потрібно викреслювати з реєстру суб’єктів зовнішньо-економічної діяльності. Засновники й директори цього підприємства повинні вноситися у так звані чорні списки, і ними повинні займатися інші структури, наприклад, прокуратура. Повинен діяти певний репресивний механізм для подолання контрабанди. Саме економічне середовище повинно виштовхувати подібних гравців. Потрібно створити ситуацію, коли контрабандні товари не можна залучити в середовище внутрішнього ринку. Сьогодні що відбувається? Якщо вдалося переїхати кордон непоміченими, товар перевантажують на машини «фірми-метелика», вона виписує вам документи, і далі товари вільно йдуть на внутрішній ринок. Сьогодні всі мережеві компанії запевняють, що вони «білі» і не возять контрабанду. І правда: завозять ті, хто є їхніми агентами.
— Чи буде поширюватися практика відображення реальних цін у митних деклараціях при експорті товарів?
— За логікою цим питанням повинна опікуватися податкова. Вона має контролювати ціни на експорт, бо від цього залежить сума повернення ПДВ. Ми готові зі свого боку їм допомагати чим зможемо. Якщо Мінфін дасть таке завдання, то протягом 2—3 місяців ми створимо спеціальний департамент. Було б фінансування.
— Микола Азаров в інтерв’ю «Дню» заявив, що нинішні темпи зростання митних доходів не перевищують минулорічні, якщо враховувати скасування векселів та зростання ціни на газ і нафту. Ви погоджуєтеся з цим?
— Віднявши грошові надходження від нафти й газу, ми матимемо темпи зростання митних доходів навіть вищі, ніж разом із ними. Якщо зараз темпи зростання митних доходів перевищують минулорічні вдвічі, то, знявши об’єми, отримані від газу й нафти, перевищення становитиме в 2,3 рази. Це може здаватися парадоксом. Але ключик у тому, що, на жаль, сьогодні розмитнення газу відбувається в іншому режимі, ніж було минулого року. Це означає, що в нас серйозні недоотримання саме у цьому напрямку. Крім того, нафта надходить в Україну в меншій кількості, ніж це було минулого року. Щоб робити правильні висновки, потрібно лише взяти статистику і подивитися.
— Сьогодні кордон повністю перекритий для контрабанди чи вона проходить?
— Всі сталі схеми контрабанди сьогодні перекриті. Я знаю, що існує можливість завезення контрабанди у країну. Я це відчуваю по внутрішньому ринку. Але її об’єми набагато менші за минулорічні. Немає того безладу, коли відкривався шлагбаум — і все йшло потоком. Якби контрабанда була на тому ж рівні, що й раніше, це відображалося б на об’ємах митних платежів. Тоді, де візьмуться ці додаткові 40 мільярдів гривень до бюджету, які очікуються до кінця року? Хоча, за моїми підрахунками, митниця до кінця 2008 року додатково перерахує до бюджету навіть не на 40, а на 50— 55 мільярдів гривень більше, ніж минулого року.
— Як позначиться на бюджетних планах ревальвація гривні?
— Мені вже наставили велику кількість підніжок, які за всіма законами логіки мали б знизити надходження до бюджету. По-перше, вступ до СОТу передбачає втрату чотирьох мільярдів гривень. По-друге, зміна курсу валюти означає мінус ще, як мінімум, 4—5%. По-третє, встановлення нульових ставок митних тарифів на певні види товарів. Й останнє, зараз ми виявили спроби під Ашхабадську угоду провозити товари без ПДВ за векселем. Під виглядом кооперації, яка є метою Ашхабадської угоди, сьогодні намагаються повернути вексельну схему. Я приведу для розуміння справи дві цифри. Минулого року Ашхабадська угода також працювала, але під неї було завезено товарів на загальну вартість 0 мільйонів. Сьогодні було бажання — на ,5 мільярда. Після опрацювання цих даних Мінфіном залишилося 1,8 мільярда. Але при цьому ніхто не встановлює ні способу контролю митної вартості товару, ні способу контролю контрактів: чи вони дійсно стосуються кооперації, чи вони просто експортно-імпортні, під дахом яких завозитимуться всі товари. Таким чином роблять ще одну «дірку». Я запитую: так митниця винна, що ті чи інші платежі, які встановлюються, різні для різних суб’єктів? Чи все ж потрібно з державної точки зору подивитися і зрозуміти, як створити таке економічне середовище, яке, як мінімум, створюватиме для всіх однакові конкурентні умови?
