Уперше в своїй історії гривня вже кілька місяців перебуває у вільному плаванні. Курс продажу безготівкового євро в Україні в серпні підвищився на 13,7%, до рівня 18,9 гривень, а готівкового — на 11,67%, до 16,65 гривні. Різна динаміка євро на міжнародному ринку й в Україні зумовлена девальвацією гривні, зазначають у FOREX CLUB. Курс продажу безготівкового долара США в нашій країні зріс за серпень на 15,3%, до 14,3 гривні, а готівкового — на 13,7%, до 13,95 гривні. При цьому середній денний обсяг торгів американською валютою за минулий місяць становив 299,5 мільйона доларів, що на 13,7% більше, ніж у липні.
• У вересні, як вважають аналітики, гривня може зміцнитися щодо долара США на тлі рішення МВФ виділити Україні черговий транш кредиту, а також у результаті отримання $100 мільйонів від Японського агентства міжнародної співпраці й домовленості НБУ з низкою найбільших банків про продажі валюти не вище 12,5 гривні за $1. Додатково підтримуватиме гривню готовність ЄС надати фінансову допомогу Україні, якщо МВФ визнає цю допомогу необхідною. Середній курс продажу готівкового долара США у вересні, за оцінками аналітиків FOREX CLUB, може становити 12,4—13,7 гривні.
Тенденція виглядає як вельми позитивна (завадити її розвитку може лише ситуація на Донбасі). Проте в Україні далеко не всі схвалюють валютну політику Нацбанку. Відповідно до неї він категорично відхрещується від турбот і відповідальності за стабільність валютного курсу й бере на себе лише хеджування інфляції, хоча це в нього поки що взагалі не виходить (за прогнозом уряду зростання індексу роздрібних цін цього року досягне 19%).
• Найболісніше так званим валютним позичальникам, які брали кредити на житло за курсу 5 гривень за $1, а тепер їм доводиться обслуговувати позики в національній валюті, що знецінилася майже втричі, й отже, втричі схудлій по відношенню до долара зарплаті. Від небагатолюдних протестів під НБУ валютні позичальники, які створили громадську організацію «Кредитний майдан», загрожують перейти до... «валютного бунту». Щоправда, насправді, вони далеко не такі радикальні. Ні на штурм, ні на блокаду НБУ, з яким у них, узагалі, є співпраця й спільні робочі групи, йти не збираються. Хіба що минулої п’ятниці провели флеш-моб «Люди — порожнє місце для банкірів», де останні взагалі представлені не були, а людей зображали хлопці з майже повністю забинтованими обличчями й рукописними плакатами.
Утім, до риторики «Кредитного майдану» не можна не прислухатися, тим паче що в нього вже є деякі досягнення. Це закон про мораторій на вилучення житла, що було заставою для кредиту й що є єдиним дахом над головою позичальника. Щоправда, «майданники» пояснюють, що його ухвалення їм вдалося добитися якимсь дивом, коли увагу банківського лобі щось відволікло. Сьогодні всі їхні зусилля спрямовані на боротьбу з ухваленням у другому читанні законопроекту № 4185а-2 (закон Князевича). Цей документ, як упевнені в «Кредитному майдані», не розв’язує проблем позичальників, а спрямований передусім на захист інтересів банків.
• Упродовж останніх двох місяців активісти спільно з юристами й фахівцями-фінансистами працювали над поправками до згаданого законопроекту й підготували дев’ять пропозицій. Жодна з них навіть не була розглянута на засіданні профільного комітету парламенту й, звісно, не потрапила в текст законопроекту. Тепер активісти долучаются до передвиборної боротьби й обіцяють підтримувати будь-якого парламентарія, який проголосує проти ненависного їм документа. За словами голови правління «Кредитного майдану» Тетяни Руденко, в організації близько п’яти тисяч активних членів, а загалом валютних позичальників за офіційною статистикою понад 90 тисяч. До них зараз приєднуються й гривневі позичальники, яким «банківська система також викручує руки, — вони страждають через процентні ставки». А ще в резерві «Кредитного майдану» сім’ї, родичі й друзі. У результаті організація, дійсно, набуває сили, нехтувати якою напередодні виборів наважиться далеко не кожен. Але чи переважить вона вплив банківського лобі, за яким, як відомо, великі гроші?
• Це питання залишається відкритим, хоча активісти цього майдану, схоже, не звикли зупинятися перед будь-якими перешкодами. Коли вони подали свої пропозиції до законопроекту Князевича, їм відповіли, що їх реалізація позбавить Україну кредитів МВФ, більше того, в Нацбанку переконували, що Фонд вимагає скасування мораторію на вилучення житла. «Ми відвідали МВФ і поговорили з МВФ — розповідає Руденко, — там сказали: ми вперше про це чуємо». У результаті ми зрозуміли, говорить лідер організації, що «економічно розв’язати нашу проблему неможливо». «Свої пропозиції ми хочемо винести на міжнародний рівень, — продовжує Руденко, — звернутися до українських і міжнародних судів, щоб видача валютних кредитів була визнана злочинною й недійсною. Для цього у нас є юридичні обгрунтування і юридична можливість».
• «Один з банкірів звинуватив нас у тому, що своїми діями ми зруйнуємо банківську систему, — згадує заступник глави правління організації Олександр Чопа. Він з цим не згоден: — Нас, валютних позичальників, у загальному тілі банківських позик усього 4,6%. Ми його маленька частина». Активіст констатує: те, що відбувається зараз з валютними позичальниками, свідчить — у нас не банки, а система лихварів, яка вже намагається управляти Національним банком. Він наводить як приклад ситуацію з одним з позичальників. «Коли літня жінка з двома синами залишилася без роботи, то банк лише за один рік нарахував їй на $26 тисяч боргу $176 тисяч пені й штрафів, — розповідає Чопа. — Будинок, який був у заставі й у момент видачі кредиту коштував $60 тисяч, банк повторно оцінив усього в $16 тисяч і відняв. У результаті сім’я втратила дах над головою й вилетіла на вулицю з боргом у $161 тисячу. Потім цей будинок виставили на продаж за ринковою ціною за тих же $60 тисяч, а банк ще й звернувся у зв’язку з проблемними кредитами за рефінансуванням до Нацбанку...» «Якщо порахувати весь ланцюжок, то в результаті банк отримує на «проблемному кредиті» 2000%», — підбиває підсумок активіст.
• А після прес-конференції, як то кажуть, у кулуарах, він привернув увагу кількох журналістів до схем, завдяки яким різні банки отримують рефінансування від Центробанку, а насправді — від усіх громадян України. Чопа малює кола, овали й стріли, що показують: чим гірше фінансове становище банку, що претендує на рефінансування, тим більший «відкат» за допомогу отримує від нього НБУ... Цифри на стрілах вражають. І «День» запитав: «Коли з НБУ пішов Степан Кубів, ситуація змінилася?» «Не будьте таким наївним», — відповів Чопа.
