— Очолюване вами мiнiстерство має озброювати уряд прогнозами
розвитку економiки. Якi на сьогоднішній день сценарiї розвитку подiй опрацьовуються?
Як виглядають оптимiстичний та песимiстичний прогнози?
— Можу вам вiдверто сказати, що ми дiйсно опрацьовуємо
декiлька сценарiїв. Але точно так само мушу сказати, що на перебiг подiй
до кiнця року впливатиме цiла низка обставин, i спрогнозувати її непросто.
Спочатку я зупинюся на зовнiшнiх чинниках. Річ у тім, що з такими кризами,
як азiатська й, особливо, росiйська, ми зiткнулися вперше, тому й механiзми
та iнструменти локалізації їх впливу на нашу економіку також відпрацьовувалися
й запроваджувалися оперативно. Ця робота триває й надалі. В нас є підстави
для того, щоб говорити про контрольованість основних економічних процесів
і параметрів. Не допущено руйнівного обвалу на споживчому ринку та в основних
секторах і сферах економіки.
Водночас ситуація в Росії до кiнця ще не стабiлiзувалася.
Наприклад, прогнози за темпами інфляції в Росії до кiнця року коливаються
вiд 130—140 до 500 вiдсоткiв. Звiдси звичайно повинна прогнозуватися й
купiвельна спроможнiсть росiйських пiдприємств, вiд якої багато в чому
залежать i українськi виробники. Також необхідно визначити, яким чином
буде регулюватися доступ українського спирту, українського цукру, українського
зерна на росiйський ринок. Так само й замовлення, зокрема, оборонних пiдприємств,
що залежать вiд стабiльностi росiйського бюджету. Це один аспект.
Наступне питання — про традицiйнi ринки й традицiйнi статтi
українського експорту — метал, хiмiя, мiндобрива. Свiтовi ринки та їхня
кон’юнктура за цими товарами є нині не кращими.
Що стосується внутрiшнiх чинників, які впливають на прогнознi
показники економiки, то до них, наприклад, можемо зарахувати рiвень девальвації
гривнi. З одного боку, девальвацiя створює для експортера сприятливiші
умови. Крiм того, нашi антикризовi заходи теж спрямованi на те, щоб український
товаровиробник мiнiмiзував свої втрати. Отже девальвацiя, що вiдбулася,
в цiлому є адекватною реакцiєю для забезпечення конкурентоспроможностi
наших товарiв. Для цього урядом прийнято ухвали про зняття обмежень на
бартер у зовнішньоекономічній діяльності, хоча за останнi роки спостерігалася
позитивна динамiка до зменшення частки бартеру в цій сфері. Вона становить
лише 8%, але ситуацiя змiнилась, i ми змушенi йти на збiльшення бартеру,
аби не зупинити реалізацію нашої продукції на російському ринкові. З цiєю
ж метою переглянуто iндикативнi цiни, спрощена реєстрацiя контрактiв.
Враховуючи усi наведенi мною чинники, що формують майбутню
ситуацiю на ринку, ми прогнозуємо декiлька варiантiв розвитку iнфляцiйних
процесiв. Мiнiстерство уточнило основні макроекономічні показники, які
передано Міністерству фінансів для подальшої роботи над проектом держбюджету
на 1999 рік.
— Якщо в Росiї очiкується 130—140% — 500% iнфляцiї, то
що ж буде в Українi?
— Ми вважаємо, що коли спрацюють усi антикризовi заходи,
зокрема законопроекти, що їх внесено на розгляд Верховної Ради, нам удасться
втримати ситуацiю й ми розраховуємо на iнфляцiю до 20%.
— А якщо не вдасться?
— Все залежить вiд того, в якому форматі будуть реалiзованi
антикризовi заходи. І від того певною мірою буде залежати рівень інфляції.
— Скажiть, будь ласка, чи опрацьовуються в Мiнекономiки
прогнози, пов’язані з грошовою емісією? Чи є таке поняття зараз у роботi?
— Питання додаткової емісії нами не розробляються. Ми вважаємо,
що та програма, яку ми реалiзовуємо, перебуває в тих параметрах, якi ми
прогнозували, й у нас немає поки що пiдстав вмикати друкарський верстат.
— Ви їдете у вiдрядження до Вашингтона. Яка мета вашого
вiзиту до США?
— Українська делегацiя візьме участь у щорiчних зборах
Мiжнародного валютного фонду й Свiтового банку, де розглядатимуться, зокрема,
й тi фiнансовi проблеми, кризовi прояви, якi сьогоднi iснують у свiтi.
Звичайно, у нас є також своя програма, яка тiльки стартувала — EFF. Ми
будемо вести переговори щодо ходу її реалiзацiї. Є багато проектiв зi Свiтовим
банком. Крiм того, буде працювати робоча група в рамках комiсiї Кучма —
Гор.
— Чи везе українська делегацiя пропозиції стосовно перегляду
параметрiв угоди з МВФ? Зокрема, чи будуть обговорюватися iнiцiативи українських
банкiрiв стосовно пiдвищення лiквiдностi банкiвської системи завдяки збiльшенню
грошової маси в обiгу?
— Я думаю, що банкiвська система завжди налаштована на
збiльшення ресурсiв. I це природно для банкiв. Ми будемо обговорювати,
як реалiзується програма EFF, і все, що стосується її успішного продовження.
— Важко зрозумiти, на чому грунтується оптимiзм урядових
фахiвцiв: бюджет не виконується, прибутків немає, Президент обiцяє проiндексувати
платню та пенсії. Звiдки на все вiзьмуться грошi? Як можна за цих обставин
не карбувати грошi?
— Коли буде офiцiйне повiдомлення про рiвень iнфляцiї,
тобто до 10 жовтня, тодi буде прийнято ухвалу про iндексацiю. Нашi розрахунки
показують, що суми будуть невеликими. Як ви знаєте, iнфляцiю ми рахуємо
за споживчим кошиком, i попередня його оцінка свідчить про її помірний
рівень.
— У минулому Мiнекономiки готувало макроекономiчнi прогнози,
на основi яких потiм складалися нереальнi бюджети. Як ви ставитеся до цiєї
проблеми?
— Макропоказники, прогнозовані на 1998 рік, з незначними
відхиленнями було підтверджено статистичною звітністю за 8 місяців, що
свідчить про їх реалістичність. Але одна з головних проблем в економіці
— вийти iз боргiв. Тобто витрачати стiльки, скiльки заробляємо. Тодi не
буде проблеми ОВДП та їхньої високої прибутковості й багатьох інших негараздів.
Ми вважаємо, що показник дефiциту бюджету повинен прямувати до мiнiмально
можливих величин. Це зараз питання номер один. Але, щоб прийти до цього,
необхідно обмежити державнi видатки по дуже багатьом напрямкам. З iншого
боку, щоб прибутки були реальними, щоб пiдприємства могли сплачувати податки,
вони повинні ефективно працювати. З цiєю метою Президентом України підписано
пакет указів, спрямованих, зокрема, на зменшення податкового тиску, суттєво
знижено нарахування на фонд оплати працi, спрощено оподаткування малого
бiзнесу. У планах — передача соцiальної сфери пiдприємств на баланси мiсцевих
органiв влади. Оздоровленню економiчної ситуацiї дуже посприяло б вирiшення
питання про заставу землi, про приватизацiю об’єктів разом з земельними
дiлянками тощо. Для пом’якшення платiжної кризи опрацьовуються питання
скорочення термiну позовної давностi, стимулювання скорочення товарообмінних
операцій у внутрішніх господарських зв’язках, спрощення процедури банкрутства,
щоб прискорити передачу неефективних виробництв новому власникові.
№190 06.10.98 «День»
При використанні наших публікацій посилання на газету
обов'язкове. © «День»
