Найбільші вітчизняні виробники одягу, взуття та тканин у минулу п’ятницю зустрілися з членами уряду. Протягом двох з половиною годин бізнес озвучував свої аргументи щодо розв’язання проблеми галузі. Після чого віце-прем’єр з питань Євро-2012 Борис Колесніков доручив створити робочу групу, яка в стислі терміни має підготувати основи стратегії виходу легкої промисловості з багаторічної кризи.
За словами Колеснікова, сьогодні імпортний одяг завозиться за заниженими цінами. Так, імпортний костюм надходить в Україну в середньому за 3 долари 80 центів, а пара взуття з натуральної шкіри — приблизно за 8 доларів. «Якщо ми додамо 20% ПДВ, 30% рентабельності, то магазини повинні бути заповнені чоловічими костюмами за ціною від 50—60 гривень і взуттям — до 100 гривень», — припускає віце-прем’єр. Але в магазинах та на ринках таких цін немає, бо торгівля бажає заробляти рекордні прибутки, говорять вітчизняні виробники. Як пояснив президент Всеукраїнського об’єднання роботодавців легкої промисловості «Укрлегпром» Олександр Соколовський, торгівлі вигідніше купувати імпортний одяг за заниженими цінами та продавати його через спрощену систему оподаткування фактично без сплати жодних податків. Одяг українського ж виробництва торгівля брати не хоче, бо в такому разі контролюючим органам дуже просто буде побачити реальні прибутки операторів ринку (український виробник надає податкову звітність, де вказані відпускні ціни). Тому буде зрозуміло, що не може костюм надходити в торгівлю за три долари й продаватися в десятки разів дорожче, говорить Соколовський.
Вітчизняну ж легку промисловість в глухий кут заганяє спрощена система оподаткування, якою сьогодні користується торгівля для мінімізації податків, та значна контрабанда, говорить фінансовий директор торгового дому з торгівлі тканинами «Альтаїр» Тетяна Перунова. За її словами, протягом 12 років ці два фактори призвели до десятикратного падіння об’ємів виробництва легпрому та зменшення кількості робітників з 700 тисяч до 97 тисяч чоловік. Тому потрібно ліквідувати «спрощенку» в нинішньому вигляді, або ж дозволити працювати на ній виключно самозайнятим особам, пропонує вона.
Для реанімації галузі слід вирішити й питання дефіциту кадрів для легальних підприємств галузі. «Ми починаємо виховувати робітників, навчати їх, а коли вони стають гарними спеціалістами, то «тіньовики» їх переманюють до себе», — розповідає голова наглядової ради ВАТ «Швейна фабрика «Воронін» Михайло Воронін. Кадри тікають, бо середня зарплатня на «білому» підприємстві — близько 1500 гривень, тоді як на нелегальних у декілька разів більша, бо ж там податки ніхто не платить. За оцінками вітчизняних виробників, близько 90% українських підприємств легпрому працює «в тіні».
Ще одна проблема, яка вибиває легку промисловість з колії конкурентності, — застаріле виробництво. Потрібно дозволити підприємствам легкої промисловості за нульовою ставкою ПДВ завозити імпортне обладнання для виробничої модернізації, пропонує голова правління компанії «Санта —Україна» Євген Дирдін.
«Але в такому разі ми виключаємо будь-яку можливість виробництва вітчизняного обладнання для галузі, — одразу ж зреагував на таку пропозицію віце-прем’єр Колесніков. — Ми повинні стимулювати в Україні хоча б операції збірки в машинобудуванні для легпрому. Тому це спірна питання». Натомість Колесніков пообіцяв врахувати побажання представників легпрому стосовно звільнення від сплати 20 ПДВ виробників дитячого одягу. За словами виробників, це підвищить конкурентноздатність вітчизняного дитячого одягу поруч з імпортним, виробництво якого, наприклад, в Росії вже давно має пільгу — сплата тільки 10% ПДВ. Нагадаємо, що в проекті Податкового кодексу також міститься норма про нульову ставку на податок з прибутку на 10 років для підприємствам легпрому. Крім того, уряд має намір заборонити ввезення до країни секонд-хенду.
Позитивні зміни представники влади пообіцяли легпрому ще в одному напрямку. Борис Колесніков підтримав пропозицію голови наглядової ради ТОВ «ФИМ» Олени Волкової про трирічний мораторій на перевірки підприємств легпрому. «Я підтримую», — уточнив він «Дню» після засідання.
Голова ж Держкомпідприємництва заявив виданню, що скоро запрацює закон, за яким кількість перевірок визначатиметься ступенем ризикованості підприємства. За словами Бродського, в законі будуть виділені такі групи підприємств залежно від ступеню ризику. «Легка промисловість не потрапляє під високий ступінь ризику, але її підприємства перевіряють ледь не кожного дня», — підсумував Бродський.
Керівники вітчизняних компаній легкої промисловості та галузевих асоціацій лишилися задоволені зустріччю. «Це вперше наші проблеми вислухали на такому високому рівні, — заявила після засідання «Дню» президент-голова правління асоціації «Укрлегпром» Валентина Ізовіт. — Тепер важливо, щоб сказане підкріпилося конкретними діями».
ДО РЕЧI
Легка промисловість на сьогодні складається з 17 підгалузей та налічує понад 10 тисяч cуб’єктів господарювання. Десять років тому вартість виробленої галуззю продукції оцінювалася в 15 мільярдів доларів, що дорівнювало понад 10% всього промислового виробництва та забезпечувало надходження п’ятої частини бюджетних надходжень.
А на сьогодні, за інформацією міністра промислової політики України Дмитра Колєснікова, об’єм внутрішнього ринку товарів легкої промисловості оцінюється в 50 мільярдів гривень. Однак тільки на 30% він наповнюється українськими товарами. Потенційно ж вітчизняні підприємства можуть щороку випускати 1 мільярд квадратних метрів тканин, 200 мільйонів одиниць одягу та 150 мільйонів пар взуття.
Тим часом в Україну щороку ввозиться 90 тисяч тонн секонд-хенду, тобто майже по два кілограми на одного українця. За словами Михайла Бродського, вживаним одягом із цього об’єму можна назвати тільки 10%, решта — контрабанда нових речей. Як повідомив Колєсніков, щорічний нелегальний обіг коштів від реалізації товарів легкої промисловості на ринку, з яких не сплачуються податки, складає близько 35 мільярдів гривень.
