Самі себе врятували... Саме такий висновок можна зробити, коли проаналізувати діяльність малого та середнього бізнесу за минулий рік. Якщо великі експортно орієнтовані підприємства активно субсидіювала держава, то малим переважно діставалась «дірка від бюджетного бублика». З якими втратами і здобутками в таких умовах вдалося пережити кризовий рік малому та середньому бізнесу та чого чекати в 2010 році? Про це «Дню» розповідала голова Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва Олександра КУЖЕЛЬ.
— Я б не стверджувала, що минулий рік завершився тільки в темних тонах, адже чогось однозначно хорошого чи поганого не буває. На мій погляд, 2009 рік став роком нових можливостей, які кожен із підприємців реалізував по-своєму, та роком зміни акцентів, коли почали переоцінюватися державні бізнес-можливості та пріоритети.
Позитивно те, що саме криза донесла до влади розуміння необхідності переоцінки експортного потенціалу країни. З’ясувалося, що експорт продукції малого та середнього бізнесу не менш важливий, ніж експорт хімічних та металургійних гігантів. Можливо, якби не криза, то на такі деталі ще довго б не звертали увагу. Криза оголила всі болючі для бізнесу питання, адже підприємці почали рахувати кожну копійку.
Найважчим для бізнесу в 2009 році, на мій погляд, виявилося питання відсутності кредитування. Нестачу кредитів відчув саме малий та середній бізнес, який позичав кошти у банків на придбання автомобілів, оренду чи ремонт офісу, на придбання обладнання, тощо.
Тепер про ризики на рік прийдешній. Політична нестабільність — найбільша загроза для успішної роботи бізнесу. Відсутність політичної визначеності в 2010 році здатна призвести до катастрофи для малого та середнього бізнесу. Решту проблем можна вирішити. Але, не маючи політичної волі, не можна прийняти потрібні рішення.
— Який відсоток від всього бізнесу малий та середній становить нині?
— Нагадаю, що в 2003 році Світовий банк у своєму дослідженні називав цифру 70—80%. На мій погляд, сьогодні в Україні 99,7% всіх зареєстрованих підприємств — малі та середні. Про що це говорить? Що перспектива підйому економіки за їх рахунок існує дуже значна, але для цього потрібна політична воля і правильні рішення. Можу сказати, що протягом 2009 року в Україні з’явилося більше індивідуальних підприємців, ніж в Росії. Так, за 11 місяців 2009 року в нас зареєстровано 170,746 тисячі фізичних осіб підприємців, тоді як у сусідів — 166, 870 тисячі. А припинили діяльність в Україні за цей же період 130, 172 тисяч індивідуальних підприємців, тоді як в Росії — 339, 660 тисяч. Загалом же протягом 2009 року спостерігалася стійка тенденція до зростання загальної кількості платників єдиного податку фізичних та юридичних осіб. Одночасно спостерігається певне зменшення кількості найманих працівників у платників єдиного податку.
— Як змінилася протягом 2009 року спеціалізація малого та середнього бізнесу?
— Нові види бізнесу з’явилися, але розповідати про них не можу, бо це ноу-хау підприємців. Стосовно ж спеціалізації, то вона не змінилася, хоча такі сподівання дійсно були на початку 2009 року. На мій погляд, щоб змінилася структура виробничої спеціалізації малого та середнього бізнесу, потрібна нова державна політика для цього сектору підприємництва. Ми вже підготували проект указу Президента України, який передбачає основи такої оновленої політики. Зокрема, першим пунктом в ньому стоїть зміна системи освіти і замовлення спеціальностей. У нас сьогодні «штампують» працівників торгівлі, фахівців з маркетингу, а освіченого металурга, фрезерувальника, хіміка, технолога — немає. Ми втратили повагу до виробничих професій, а саме такого спеціаліста сьогодні і не вистачає малому та середньому бізнесу. Другий пункт цього проекту указу — підтримка експорту малого та середнього бізнесу. Зараз українські меблярі, які не отримують від держави й копійки, мають 30% експорту. А якби держава віддавала на виставках, фінансування яких закладено в бюджеті, хоча б половину площ для їхньої галузевої асоціації, то експортні перспективи наших меблів значно зросли б. Непогані експортні перспективи у малого бізнесу в текстильній та фармацевтичній галузі. На мій погляд, час створити державну структуру при міністерстві економіки (департамент), яка допомагала б просуватися українським товарам закордон.
— Які практичні наслідки матиме для бізнесу підписаний Президентом законопроект «Про внесення змін до деяких законів України щодо сприяння здійсненню підприємницької діяльності» (№4581)?
— Цей документ значно спростить процедуру започаткування бізнесу. По-перше, ним встановлюється безстрокова ліцензія (обмеження діє тільки за п’ятьма видами бізнесу). На мій погляд, це дуже добре, адже відтепер підприємцю не потрібно кожні три роки ходити по всіх чиновницьких установах, збирати всі документи заново і роздавати всім хабарі. По-друге, законом вводиться принцип «мовчазної згоди», яким скорочується до 10 днів процедура видачі документів дозвільного характеру. Тобто, якщо протягом 10 днів (з моменту прийому в майбутнього підприємця всіх потрібних документів) від дозвільного органа не надійшла відмова чи дозвільний документ, то на 11-й день ви маєте право здійснювати господарську діяльність і до вас не можуть бути застосовані штрафні санкції за це. Законом також передбачається зменшення статутного фонду під час реєстрації підприємств до рівня однієї мінімальної зарплати, а не ста, як було раніше. Думаю, що даний закон серйозно підніме рейтинги українського бізнес-середовища, а кількість підприємств зросте на 30—50%.
— А чи не вийде так, що закон написали хороший, але працюватиме він погано, як, наприклад, механізм «єдиного вікна»?
— Цей закон допоможе народитися не одному успішному підприємству. Стосовно ж ефективності роботи «єдиного вікна», можу привести оцінку незалежних експертів USАID, які стверджують, що саме «єдине вікно» забезпечує зниження корупції при оформленні документації підприємцями на 50%. А «мовчазна згода» ще більше спростить започаткування бізнесу.
— Сьогодні в Україні деякі політики та й політичні партії, в тому числі, паразитують на імені малого та середнього бізнесу. Як створити справжнє політичне лобі в парламенті для «дрібних» підприємців і чи можна це зробити за нинішніх умов?
— На імені малого та середнього бізнесу сьогодні спекулюють всі. І позбутися цього не вдасться, навіть якщо до парламенту пройде партія, яка задекларує себе єдиним захисником підприємців. Надто вже розрізненими будуть інтереси в її електорату. На мій погляд, малому та середньому бізнесу потрібен закон про лобізм. В такому разі, з одного боку, галузеві асоціації зможуть відкрито співпрацювати з різними політичними силами (як це в інших країнах світу) і на законодавчому рівні захищати інтереси своїх членів. З іншого ж боку, підписи народних обранців під тим чи іншим законом означатимуть і чітку політичну відповідальність конкретної політичної сили за свої дії під час роботи парламенту. І вже за підсумками п’яти років парламентської роботи майбутні виборці-підприємці оцінять, які політичні сили дійсно спрощували життя бізнесу, а які тільки говорили.
