Бізнес в Україні — це лакмусовий папірець, який миттєво реагує на будь-які політичні та економічні зміни. Особливо це стосується малого і середнього підприємництва, якому коштує величезних зусиль не те, що бути прибутковим, а й взагалі існувати. Необдумані кроки уряду можуть стати фатальними для бізнесу, в той же час, як коректні й продумані — відправною точкою для активного розвитку і зростання. Яка ж атмосфера панує нині в середовищі вітчизняного підприємництва? Чи відчули підприємці якісь зміни після приходу нового уряду?
За словами народного депутата України Ксенії Ляпіної, у підприємців існують певні побоювання. Переважно вони стосуються податкової сфери. В підсвідомості представників малого та середнього бізнесу міцно вкоренився стереотип, що податкова тільки ускладнює роботу і жодним чином не допомагає. Уряд знає про цей стереотип і намагається стерти його, аби підприємець усвідомлював, що «приходячи в податкову службу, він приходить не до ворогів». Може, і не до ворогів, але і не до друзів. Податкові перевірки сиплються на підприємців як із рога достатку. Середня кількість річних перевірок на одне підприємство залишається на рівні 2004 року, а це близько 3,7%. Цього року планується перевірити 95% усіх підприємств. Ця цифра значно переважає показник перевірок в ЄС і в СНД. В тій же Білорусі вона становить 66%. Не дивно, що підприємці не вважають податкову інспекцію «друзями», хоча ставляться донеї вже не так вороже, як кілька років тому. Ляпіна висловила думку, що підприємці побоюються, що їм доведеться віддавати свої «кровні», аби уряд мав нагоду «позатикати» бюджетні дірки. «Очевидно, що є проблеми з бюджетом, і дохід від приватизації, який покривав ці проблеми, закінчується. Бюджет треба буде наповнювати, а як — в цьому все питання. Малий і середній бізнес побоюється, що повернуться часи, коли податківці почнуть застосовувати до них силові методи, приходитимуть iз позаплановими перевірками і примушуватимуть платити не ті суми, які реально нараховуються, а набагато більші», — сказала Ксенія Ляпіна.
Вона висловлює власне бачення щодо вирішення цієї проблеми. На її думку, «практика діалогів та коректні взаємовідносини» покращать стосунки між бізнесменами і податковою, а це призведе «до збільшення кількості платників податків».
Флорентин Бланк, керівник проекту Міжнародної фінансової корпорації «Розвиток підприємництва в Україні», що фінансується Європейською комісією і співпрацює з українським урядом, ділиться своїми роздумами щодо прийняття закону про перевірки. Він відзначає, що прийняття цього закону буде «важливою умовою поліпшення ділового середовища і дозволить забезпечити прозорість процедури перевірок, підвищити їхню ефективність і, водночас, зменшити їхню кількість і тривалість, буде заохочувати підприємства виконувати вимоги законодавства». Що ж стосується прияняття закону про спрощену систему оподадткуваня, то вона доцільна, за словами Ляпіної, лише після впровадження закону про єдиний соціальний внесок. Народний депутат вважає, що скорочувати кількість підприємців, якi працюють за спрощеною системою, недоцільно аж до ухвалення закону про єдиний соціальний податок, адже всі ті, хто не потрапляє під дію цього закону, переведуть свою діяльність у розряд «тіньової», оптимізувавши таким чином витрати. Ще один проект, який відзначила Ляпіна,—це спрощення дозвільної системи. П'ятого жовтня усі положення Закону «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» набувають чинності. На данний момент підприємці вже відчули позитивний вплив дозвільної реформи: цього року, за словами Ляпіної, отримати всі необхідні для бізнесу дозволи було вдвічі швидше, ніж, наприклад, позаминулого.
Окрім постійних податкових перевірок, є ще ряд чинників, які роблять підприємницьке середовище в Україні несприятливим. Корупція — один iз них. Міжнародна фінансова корпорація провела дослідження «Ділове середовище в Україні», в ході якого зробила ряд опитувань. Одне з них вкотре довело, що практика «зв'язків» і неофіційних платежів (а це не що інше, як хабар) й надалі процвітає в Україні. Лише 3% опитуваних не давали хабара посадовцям (було опитано 2500 підприємців). За останні кілька років нічого в цій сфері не змінюється — середньорічний розмір неофіційних платежів, як і раніше, становить 10% виторгу підприємства. Говорити про «коректні взаємовідносини» не доводиться.
Серед проблем українського бізнесу можна виділити і низьку конкурентоспроможнiсть. Кого ж потішать дані, що у рейтингу перспективної конкурентоспроможнiстi (за даними Світового економічного форуму за 2005 рік) Україна посідає 84 місце, пропускаючи вперед Пакистан, Молдову, Вірменію та Росію? До цього призвело, вважає Ляпіна, жорстке регулювання з боку держави.
До речі, на запитання, як саме держава повинна регулювти підприємництво, більшість опитаних відповіли — частково. Крім регулювання, державі було б корисно розробити і ввести спеціальні заохочувальні програми, які б стимулювали розвиток саме малого і середнього бізнесу. Голова правління ПриватБанку Олександр Дубілет вважає доцільним ввести систему держдотацій по банківських кредитах приватним підприємцям. «Сьогодні ведеться багато розмов про підтримку малого і середнього бізнесу, а реалізація програми компенсації державою частини відсотків по банківських кредитах може стати конкретним кроком на шляху його розвитку», — говорить банкір. Він пояснив принцип дії цієї системи: 50% компенсації фінансує державний бюджет, а інші 50% — місцеві бюджети. Дубілет наголосив, що сьогодні в Україні реалізовано дві програми щодо компенсаціії кредитних ставок: сільгоспвиробникам і для молодіжного житлового кредитування. Таку ж програму слід ввести і для малого бізнесу, чий внесок у ВВП України нині в 10—15 разів нижчий, ніж у розвинених країнах. Щодо заохочувальних програм, то ПриватБанк вже реалізував одну — всеукраїнський конкурс «Велика справа малого бізнесу». Метою конкурсу було виявити «найбільш соціальнозначимі проекти малого бізнесу за 2006 рік». Премії отримали троє підприємців, які найефективніше використали кредитні кошти банку для створеня нових робочих місць, захисту навколишнього середовища і скорочення споживання енергоресурсів. На думку Дубілета, стимулювання малого бізнесу необхідне, адже саме він формує «кістяк сильних економік». За словами керівника Департаменту мікрокредитування ПриватБанку Тараса Пономаря, доля малого бізнесу в економіці нашої держави становить близько 20%, в той час як в США —55%, а в Німеччині, Франції та інших розвинених европейських країнах — 50%.
Зміни в українському підприємницькому середовищі усе ж відбуваються. Проте, як показало опитування, вони настільки незначні, що підприємці їх просто не помічають. Більшість з них вважає, що умови для розвитку бізнесу в Україні не змінилися, інші підприємці вказують, що становище погіршилося і лише незначна частина опитуваних відчули покращання. Отже, найближчим часом уряд повинен вирішити ряд болісних для українського бізнесу питаннь, щоб хоч якось «підсолодити» життя підприємців, — зменшити кількість перевірок, переглянути, вдосконалити або скасувати ті нормативні акти і закони, які гальмують розвиток бізнесу, посилити боротьбу із засиллям бюрократів, надати певні гарнатіїї безпеки підприємцям.
