Ігор ПЛІСА — проєктний менеджер Державного управління «Відкриті публічні фінанси». У команду прийшов три роки тому, коли платформі Е-data уже виповнилось три роки. На той час платформа являла собою один портал — Єдиний веб-портал використання публічних коштів.
Ігор прийшов як бізнес-аналітик в ІТ-компанію, яка створює цифрові рішення для держави. Про Єдиний веб-портал використання публічних коштів не знав.
Перший проєкт Ігоря — Портал реєстру проєктів МФО. Сьогодні він — проєктний менеджер усіх порталів платформи Е-data.
Платформа Е-data для Ігоря — це не просто улюблена робота, а й громадянська позиція. Адже Е-data, каже він, це — платформа, яка відновлює довіру українців до держави через доступне та якісне інформування.
— Ігорю, чи користуєтесь ви порталами платформи Е-data у вільний від роботи час? З якою метою?
— У мене — маленька донька, і я частенько моніторю історію платежів дитячого садочка, до якого вона ходить.
— Знаходили щось цікаве?
— Цікаве — навряд. Але ознайомився з усією історію капітального ремонту дитячого садка. І перевірив наявність дивних транзакцій — не знайшов, усе виявилось чисто і прозоро.
— Який портал Е-data користується найбільшою популярністю в українців?
— Безперечно, це — Єдиний веб-портал використання публічних коштів, який багато хто знає під назвою Spending. Аналогів цьому інструменту в Україні немає. І ми суттєво випередили в цьому напрямку багатьох наших сусідів та міжнародних партнерів.
Із цього порталу практично зародилася культура громадського контролю за використанням публічних коштів в Україні.
Місія другого порталу платформи Е-data — Державного веб-порталу «Бюджет для громадян», або ж OpenBudget, дещо інша. Він більше про просвіту громадян, формування бюджетної грамотності в суспільстві: звідки у держави гроші, як вони приходять і як використовуються.
Для мене обидва ці портали — це інструменти великого значення. Хоча варто зазначити, що Єдиний веб-портал використання публічних коштів здобув насправді більше лаврів та експертної любові. Можливо, тому що — перший.
— А роль Порталу реєстру проєктів МФО — IFIs Projects, над яким ви працювали?
— На цьому порталі розміщена інформація про всі проєкти економічного та соціального розвитку, на реалізацію яких Україна позичила чи позичає кошти в міжнародних фінансових організаціях. По суті, це реєстр позик, які потрібно буде віддавати. Громадяни мають розуміти доцільність проєктів, на які держава позичає кошти, умови цих позик. Адже повертати борги все одно будемо із наших податків.
— Що ви вважаєте ключовим досягненням Е-data?
— Поява цієї платформи — це, загалом, революція прозорості публічних коштів. І вже сама її поява — це велике досягнення Української держави.
2019-го ми відкрили бюджетні показники за всіма місцевими бюджетами. Я пам’ятаю, який ажіотаж це мало в пресі.
Трохи згодом ми відкрили аналітичний інструмент Boost, який дає змогу аналізувати в різних розрізах бюджетні показники як місцевих бюджетів, так і державного бюджету. Він дуже зручний, зроблений за методологією Світового банку. Одразу після цього до експертів ВПФ зверталися представники інших країн, які хотіли запровадити такий інструмент і в себе.
— Хто і з якою метою ним користується?
— Безумовно, це — професійний інструмент. На перший погляд він може видатися неймовірно складним. Але це не так. Просто він — не для пересічного користувача. Його з легкістю можуть використовувати експерти, аналітики, працівники фінансових відділів в ОТГ, муніципалітетів. Також цей інструмент став зручним для користування студентами при написанні курсових та дипломних робіт у сфері фіскальної політики.
На основі даних порівняльного аналізу можна підвищувати якість управлінських рішень.
— Ігорю, а Єдиний веб-портал використання публічних коштів не має обмежень? От, скажімо, в ситуаціях, коли держава виводить закупівлі з-під тендерних процедур — як-от у випадку із заходами до 30-ї річниці відновлення Незалежності України, — транзакції ж все одно будуть представлені на порталі?
— Насправді, такий приклад не поодинокий. Я пригадую, коли задля економії часу на проведення тендерів звільнялися закупівлі в рамках протиковідних заходів.
Єдиний веб-портал використання публічних коштів складається із двох частин. Перша — це всі транзакцій, які проходять через Державну казначейську службу України (ДКСУ). І вони публікуються незалежно від волі розпорядника державних коштів. Якщо транзакція пройшла через ДКСУ і вона не підпадає під гриф «Секретно», то обов’язково буде опублікована на Єдиному веб-порталі використання публічних коштів. Закупівлі до 30-ї річниці не підпадають під це обмеження. Але щоб їх перевірити, потрібно знати, хто і кому сплачує.
Друга частина порталу — це місце, де розпорядники та отримувачі бюджетних коштів звітуються самі. Так-от, якщо розпорядники, які готували заходи до 30-ї річниці Незалежності України, були сумлінними і прозвітували належним чином, то якраз у цьому аспекті можна переглянути умови всіх договорів: коли, кому, на яку суму і за що сплачували державні кошти.
— Що означає «якщо сумлінні»? Тобто можуть і не відзвітувати?
— На жаль, так. Неподання такого звіту передбачає лише адміністративну відповідальність, тому є несумлінні розпорядники, які не публікують своїх даних. Але ми робимо все можливе, щоб це виправити. Зокрема, на своїх сторінках у соціальних мережах публікуємо інформацію про тих, хто не звітує. У такий спосіб через соціальні медіа та публічний тиск ми намагаємось повернути несумлінних розпорядників на шлях істинний.
— І які пропорції сумлінних та несумлінних?
— Звітують приблизно 60 — 70%. Але знову ж таки, їхні транзакції про бюджетні кошти все одно оприлюднені на сайті. Складніше з державними та комунальними підприємствами, бо про кошти від господарської діяльності вони мають оприлюднювати самостійною. Якщо державні підприємства не зареєстровані на порталі, то відповідно ця інформація залишається для суспільства закритою. Тому контроль за видатками та оцінка ефективності з боку громадськості є можливою.
— А користувачів порталу багато зараз? Чи відстежуєте ви, скільки аналітичних ресурсів з’явилося на базі даних Єдиного веб-порталу використання публічних коштів?
— Аналітичних платформ насправді дуже багато. Ми за цим процесом не стежимо. Платформи то з’являються, то зникають.
Але я бачу, що стабільно щодня 200 — 250 так званих ботів вивантажують із порталу інформацію про транзакції та договори. Яким чином її далі використовують — ми не відслідковуємо. Знаємо лише про такі гучні портали, як YouControl, 007.org.ua.
Але ми бачимо, що нашою інформацією користуються, і це круто.
