Україна знову і, схоже, цього разу цілком своєчасно звернула увагу на сферу енергетики, конкретно — на ринок нафти та нафтопродуктів. Наприкінці минулого тижня цій темі в один і той самий день були присвячені дві важливі події. Ситуацію на внутрішньому ринку нафти та нафтопродуктів розглянув уряд. За підсумками засідання міністр економіки Арсен Яценюк зробив вельми оптимістичний ціновий прогноз: «Можливе прогнозоване помірне зростання, але воно залежатиме від тенденцій на світовому ринку. Тобто цінова ситуація на ринку нафти та нафтопродуктів абсолютно стабільна й нормальна. Жодних значних коливань ми не бачимо». (Президент НК «Альянс- Україна» того ж дня висловив трохи іншу думку: ціни на дизпаливо до кінця травня виростуть ще на 2—2,5%, а літр бензину марки А-95 подорожчає на 10—15 коп.).
Утім, висновки Яценюка здаються більш прийнятними. Про це свідчать також і підсумки другої події — позачергових зборів акціонерів ВАТ «Укрнафта», що відбулися того ж дня. Переоцінити їх досить важко, оскільки є авторитетна об’єктивна оцінка, видана українським фондовим ринком. Акції «Укрнафти» злетіли (в Першій фондовій торговій системі) одразу ж після того, як стали відомі ухвалені на зборах акціонерами рішення. За даними торгового терміналу ПФТС, станом на 13.50 четверга ціна купівлі акцій «Укрнафти» виросла на 2,29%, продаж — на 7,46% (за номіналу 25 коп. котирування «Укрнафти» перед зборами досягли 335 грн. за акцію). Відповідно зросли ціни й на Американські депозитарні розписки «Укрнафти», що продаються на Нью-Йоркській і Франкфуртській біржах. Західні інвестори купують їх із великим задоволенням. Більш того, оскільки акції цієї компанії входять в індексний кошик ПФТС, угору пішов і весь український фондовий ринок.
Як зазначається в зверненні голови «Укрнафти» Ігоря Палиці до акціонерів, ціна акцій тільки за минулий рік зросла вдвічі. Це пояснюється тим, що в 2005 році компанія зберегла закладену в попередні роки позитивну динаміку зростання виробництва, одночасно збільшивши до 61% рівень компенсації видобутку нафти приростом розвіданих запасів. Здобуто понад 3,12 мільйона тонн нафти з конденсатом і 3,27 мільярда кубометрів газу. Вироблено понад 170 тисяч тонн зрідженого газу і майже 239 тисяч тонн фракції легкої. Введено в експлуатацію 59 нафтових і газових свердловин.
Хороші темпи зберігаються і цього року. У першому кварталі порівняно з аналогічним періодом 2005 року зросли обсяги реалізації нафти з газовим конденсатом (на 145,7 тис. тонн, або 21%) та становили 838,5 тис. тонн. Реалізовані 37,1 тисячі тонн зрідженого газу, а обсяги поставки фракції легкої становили 54,9 тисячі тонн.
За всім цим, безумовно, стоїть величезна праця всього персоналу компанії, який минулого року займався оновленням виробничих потужностей, споруджував і модернізував трубопроводи й інше обладнання. На черзі — будівництво Гамаліївського газопереробного заводу в Полтавській області та модернізація Пасічнянського газопереробного виробництва в Івано-Франківській області.
Ще більш вражаючі фінансові досягнення компанії. Завдяки раціональному використанню коштів і сприятливій кон’юнктурі ринку валовий дохід від реалізації продукції виріс порівняно з попереднім роком на 45%, чистий дохід — на 28%, а чистий прибуток — на 39%. Останній становив 1,87 мільярда гривень. Нафтовики сплатили близько трьох мільярдів гривень до бюджету, що на 121% більше ніж у 2004 році.
Утім, самі збори відбувалися доволі буденно та демократично. Міноритарні акціонери мали можливість ставити запитання й отримувати необхідні відповіді. А їхній «великий» колега Ігор Коломойський (очолюваній ним групі Приват і дружнім їй компаніям належать 42% акцій), прибувши на збори пізніше за інших, був змушений простояти в задніх рядах.
Проте п’ять питань порядку денного були розглянуті, а звіти та пропозиції щодо них органів управління компанії схвалені акціонерами (вони не підтримали лише запропоновані правлінням зміни до статуту), у тому числі й з оновлення наглядової ради ВАТ, до якої замість його голови Олексія Івченка й Олександра Третьякова обрані Володимир Каретко (голова) й Олександр Болкісєв.
Мабуть, найбільш життєвим серед питань порядку денного зборів було затвердження результатів діяльності ВАТ і розподіл прибутку за 2005 рік, а також нормативи її розподілу в 2006 році. Чистий прибуток було вирішено повністю спрямувати на виплату дивідендів (на одну акцію припадають 34,48 гривні), а решту прибутку за минулий рік — 402 тисячі гривень — на розвиток підприємства. За підсумками цього року також вирішено спрямувати на дивіденди не менше 40% чистого прибутку, а решту використати на створення вертикально-інтегрованої нафтової компанії. Така «щедрість» спричинена, безумовно, не лише підсумками діяльності. Вона, мабуть, свідчить про певний тиск на компанію з боку держави, що має проблеми з наповненням бюджету. Як сказав «Дню» акціонер Володимир Тимонін, на дивіденди не треба виділяти більше 40%, а «решту 60% треба давати на розвиток, щоб можна було добувати більше нафти та газу, і країна мала більше власних енергоносіїв. Тим паче, що в цьому випадку компанія сплатить до бюджету набагато більше податків, ніж він отримує тепер у вигляді дивідендів».
Цей напрям діяльності отримав відображення також і в коментарі новообраного голови наглядової ради Володимира Каретка (зараз він працює головою НАК «Надра України», а до цього був першим заступником глави «Укрнафти»). «Ми послідовно виконуватимемо рішення глави держави про перетворення ВАТ «Укрнафта» на вертикально-інтегровану нафтову компанію», — наголосив В. Каретко. На його думку, створення ВІНК забезпечить стабілізуючий вплив держави на ринок нафтопродуктів, сприятиме залученню іноземних і внутрішніх інвестицій у розвідку й експлуатацію нових нафтогазових родовищ. Серед основних пріоритетів діяльності новий голова наглядової ради назвав нарощування обсягів розвідки та видобутку нафти і газу, участь у модернізації нафтопереробних заводів, стабілізацію національного ринку нафтопродуктів, диверсифікацію поставок енергоносіїв. В. Каретко також висловив намір зміцнювати горизонтальні зв’язки між провідними вітчизняними компаніями у сфері видобутку нафти і газу — НАК «Нафтогаз України» і ВАТ «Укрнафта», а також лідером геологорозвідувальних робіт — НАК «Надра України». На порядку денному — новий рівень партнерства цих компаній, що забезпечуватиме стабільний приріст запасів енергоносіїв, обсягів їх видобутку. «Ця мета визначена Енергетичною стратегією України до 2030 року, і ми послідовно скеровуватимемо діяльність ВАТ «Укрнафта» на її досягнення», — вказав В. Каретко.
Дуже цікаву інформацію отримали присутні на зборах журналісти зі спілкування з акціонером «Укрнафти» і членом її наглядової ради І. Коломойським. За його словами, «Укрнафта» розглядає можливість придбання двох нафтопереробних заводів — ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття» (Надвірнянський НПЗ, Івано-Франківська обл.) і ВАТ «Нафтопереробний комплекс «Галичина» (Дрогобицький НПЗ, Львівська обл.), підконтрольних на сьогодні групі «Приват». Щоправда, Коломойський говорив про це наче приблизно. «Це як один із варіантів. Але це ще питання невирішене», — сказав він і повідомив, що компанія проводить із цього питання консультації з Фондом держмайна, оскільки держава є акціонером цих НПЗ. Звісна річ, Коломойський має якісь сумніви. «Є питання, як власник 26 відсотків Дрогобича та Надвірної (держава. — Авт. ) ставитиметься до того, щоб ці два заводи (їх вартість Коломойський оцінює в межах $300— $350 млн.) стали частиною «Укрнафти» (згідно з чинним законодавством, компанія є підприємством із приватною формою власності. — Авт. )», — пояснює Коломойський і припускає також те, що «Укрнафте» будуть передані «Одеська нафтоперевалка» і ЗАТ «Іллічівський паливний термінал», підконтрольні групі «Приват». Але все це поки що ідеї, втілення яких у життя залежатиме від багатьох чинників. «Уявіть собі, всі активи, які ми контролюємо або якими володіємо, заносимо в «Укрнафту», а потім нова Верховна Рада приймає закон про те, що кворум на зборах (акціонерних підприємств нафтогазової галузі. — Авт. ) становить 50%+1 акція, — припускає Коломойський і продовжує: — Збираються збори, нам усім кажуть: велика подяка за внесення всіх активів, тепер ми самі покеруємо компанією, у якій є Одеська, Іллічівська нафтоперевалки, Дрогобич, Надвірна, 1100 заправок і видобувні потужності».
Словом, приватну і дуже прибуткову «Укрнафту», яка постійно націлена на розвиток, ще не можна назвати безпроблемною компанією. «Співпраця» з державою, як знає будь- який бізнесмен, завжди загрожує певними ризиками. Але досвід останніх років, у тому числі й останні збори акціонерів «Укрнафти», свідчить: власникам набагато вигідніше не конфліктувати, а знаходити порозуміння. У цьому випадку не буде проблем і зі стабільністю на ринках енергоносіїв.
