Як вважає голова правління АТ «Хартрон» Яков Айзенберг, це ледве чи не єдиний на території колишнього СРСР приклад ефективного використання коштів американського урядового фонду Нан- Лугара (фонд було створено для конверсії ВПК). За ці роки підприємство поставило на Південно-Українську, Запорізьку, Хмельницьку, Рівненську та Чорнобильську атомні електростанції інформаційно- обчислювальні та інші системи на загальну суму понад $5 млн. Виконувалися також проектні роботи за замовленнями електростанцій Росії, Литви, Болгарії та Чехії, були розробки й для інших галузей промисловості.
Генеральний директор «Вестрона» Михайло Чернишов вважає, що підприємство зуміло вижити в неймовірно важких умовах господарювання тільки тому, що ні українська, ні американська сторони з самого початку не налаштовувалися на легкий прибуток. Американці поставили до Харкова обладнання й комплектуючі, провели навчання персоналу. «Хартрон» — у той час держпідприємство — не виділив жодної копійки, зате надав кваліфікованих фахівців. Головна трудність полягає в тому, що замовники — АЕС — не платять за виконані роботи «живими» грошима. Вони розраховуються електроенергією, яка проходить до того ж через посередників і тому знецінюється.
Завдяки грошовому підживленню від США та Євросоюзу («Хартрон» виграв тендер на замовлення з підвищення надійності українських АЕС), консорціум справно поповнює бюджет, забезпечує робочими місцями своїх співробітників і багато суміжних інститутів Харкова, Києва та інших міст. Найважливіше, звісно, те, що значно підвищується надійність українських АЕС. Тут кажуть, що якби 1986 року був «Вестрон», не трапилося б чорнобильської катастрофи.
Михайло БІДЕНКО, «День»
Харків
