Т ри інформаційні посилання дав вівторок для роздумів на тему інвестиційних перспектив України. Доброю новиною було підписання (в рамках підготовки України до вступу до СОТ) двостороннього протоколу про доступ на ринки товарів і послуг із Швейцарією. Того самого дня перший віце-прем’єр і міністр фінансів України Микола Азаров зустрічався з послом США в Києві Джоном Гербстом та обговорював, зокрема, ситуацію навколо надання Україні статусу держави з ринковою економікою. Процес на цьому, природно, не закінчився... Одним із проміжних етапів стане запропонована Гербстом зустріч Азарова (наступного тижня) з американськими бізнесменами й інвесторами.
У що виллється це обговорення, сьогодні ще важко передбачити. Зате третє з посилань вівторка дозволяє спрогнозувати, що ситуація з економічною свободою та конкуренцією, а отже і з ринковим статусом, не настільки вже й хороша, як хотілося б нашому уряду. Про це йшлося на прес- конференції, влаштованій у вівторок українськими виноробами і тютюнниками, обуреними законом 4000-1, що вносить істотні поправки до системи оподаткування у зв’язку з прийняттям бюджету-2004.
Найбільший рахунок висувають уряду тютюнники. Адже закон вводить дискримінаційне потрійне підвищення акцизних ставок на сигарети з фільтром (до 30 грн. за тисячу), які випускають під торговими марками, вперше зареєстрованими не в Україні та не в СРСР (для інших — 11,5 грн.). Голова правління АТ «Філіп Морріс Україна» Лео МакЛохлін заявив: «Запропонована зміна в акцизному законодавстві дискримінує і карає тих, хто здійснив інвестиції в економіку цієї країни та у своїх працівників». «Філіп Морріс Україна» вважає, що дискримінаційне підвищення акцизів не відповідає прагненню України стати країною зі сприятливим інвестиційним режимом. Тютюнові компанії стурбовані долею своїх інвестиційних проектів в Україні. Вони передбачають, що у разі набуття чинності цього закону істотно зросте контрабанда сигарет, а доходи бюджету, природно, скоротяться (У 90-ті роки контрабандистів стимулювала різниця цін в Україні та в Росії всього в 5 копійок, а тепер вона збільшується вдесятеро).
Не можна не відзначити, що зарубіжні інвестори виступають проти акцизної дискримінації єдиним фронтом. Цей закон «ставить іноземних виробників у погану ситуацію», — впевнений Бьорн Маркстенд, президент Європейської асоціації бізнесу. Колеги Бьорна по асоціації підтримують бажання України вступити до СОТ та Євросоюзу, але не розуміють, як це узгодиться з подібними законами, які, за його словами, суперечать «багатьом законам бізнесу та міжнародним зобов’язанням України, враховуючи домовленості з ЄС». На прес-конференції також висловлювали прогнози, що у разі набуття чинності закону 4000-1 багато протоколів про взаємний доступ на ринки, які підписала Україна, будуть відкликані. Несприятливе враження на іменитих іноземних інвесторів справив і сенс податкових новацій України. Наша країна вперше у світі ввела акциз на інтелектуальну власність, якою є торгові марки.
Виноградарів і виноробів особливо обурює закладений до закону механізм квотування спирту для потреб виноробства. Уже тільки майже подвійне скорочення цієї квоти (з 2,15 млн. до 1,2 млн. дал), на їхню думку, штучно звужує ринок виробництва цього продукту в Україні та створює передумови для його заповнення зарубіжними товарами. Крім того, сама не визначена законодавством процедура квотування, що передає його в руки експертного органу, в якому абсолютно не представлена виноробна промисловість, викликає припущення, що таким чином навмисно створюють передумови для корупції. Не розуміють винороби і цілей уряду, що підняв акцизні ставки на напівсолодкі та напівсухі вина майже в 3,7 разу. Причому це вже третє таке підвищення з початку 2003 року. У результаті в країні відзначається постійне зниження виробництва цього продукту. Разом із тим, постійно зростає випуск міцних алкогольних напоїв. І винороби припускають, що проти них в парламенті й уряді ефективно працюють лобісти «горілчаників», створюючи умови для споювання народу.
Проте критики запропонованого урядом закону налаштовані конструктивно. По-перше, вони впевнені, що Президент, відповідно до їхніх звернень, накладе вето на закон 4000-1. По-друге, вони радять уряду (зокрема, це робить у своїй заяві «Філіп Морріс Україна») в тому випадку, якщо його наміри полягають не в дискримінації інвесторів, а лише в наповненні бюджету, йти шляхом недискримінаційного і поступового підвищення акцизного збору незалежно від походження торгових марок. Схоже, щось подібне почує М. Азаров і від американських бізнесменів та інвесторів, яким, за американською традицією, належить вирішувати питання про надання країні перебування статусу ринкової економіки.
