Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Від сировини до готової продукції

Україна розраховує увійти до трійки титанових лідерів світу. Про це свідчать плани, озвучені найбільшим власником титанових активів країни, головою ради Group DF Дмитром Фірташем
21 березня, 2013 - 11:56
ЯКІСТЬ ТИТАНОВОЇ ГУБКИ РОБІТНИКИ ЗАВОДУ ПЕРЕВІРЯЮТЬ ВРУЧНУ. АДЖЕ ЇХНІЙ НАЙМЕНШИЙ НЕДОГЛЯД МОЖЕ ЗАКІНЧИТИСЯ ЛИХОМ ДЛЯ АЕРОКОСМІЧНОЇ ТЕХНІКИ, ВИГОТОВЛЕНОЇ З ТАКОЇ СИРОВИНИ... / ФОТО ОЛЕГА ГЕРАСИМЕНКА

Зокрема, він повідомив, що в найближчі 4—5 років на Запорізькому титаномагнієвому комбінаті (ЗТМК), 49% акцій статутного капіталу якого придбала Група, запустять нове виробництво з виготовлення титанового шлаку і титанової губки. Йдеться про те, що це підприємство переносить акцент з виготовлення сировини на глибшу його переробку. З огляду на наявність в активах бізнесмена італійського виробника титанових сплавів Tifast Srl (споживач продукції ЗТМК), експерти вважають, що це виведе бізнес Фірташа на новий рівень: повноцінне виготовлення титанового прокату. Нагадаємо, що саме титановий прокат — це основа для аерокосмічної індустрії. З металевого титану виготовляють двигуни літаків, його використовують у ракетобудуванні.

Нині ЗТМК — єдиний в Україні і Європі виробник металевого губчастого титану. Проектна потужність комбінату — 20 тисяч тонн на рік, проте через зношеність виробничих фондів підприємство зараз може виготовляти лише 10 тисяч тонн губки.

Загальна сума інвестицій у ЗТМК становитиме, за словами бізнесмена, близько 700 мільйонів доларів. «Наша інцестпрограма передбачає будівництво двох нових виробництв: титанового шлаку потужністю 150 тисяч тонн на рік і титанової губки потужністю 40 тисяч тонн на рік (дві черги по 20 тисяч тонн)», — розповів Фірташ. За його словами, програму модернізації заводу розбито на 2 частини: перша стартувала 2013 року і передбачає освоєння близько 110 мільйонів доларів. Бізнесмен уточнив, що охочих вкладати в Україну сьогодні немає. Тому щодо залучення інвестицій розраховують на власні сили.

Фірташ уточнив, що компанія готова обговорити зі своїми основними трейдерами (американськими і канадськими) питання продажу 2—5% акцій, аби зацікавити їх купувати цей товар. Загалом же, пояснив він, 25—30% з необхідної суми інвестицій будуть власні кошти підприємства, решта — кредити і лізинг.

За розрахунками Group DF, модернізація виробництва дасть змогу збільшити частку України у світовому виробництві титанового шлаку з 0,66% до 4%, а у виробництві титанової губки увійти до трійки світових лідерів, збільшивши свою присутність з 5% до 14%.

Україні цілком до снаги досягти поставленої мети, каже в коментарі «Дню» начальник відділу регіональної філії Національного інституту стратегічних досліджень в місті Дніпропетровську Олексій Їжак. У нас є титанові родовища, з яких можна виготовляти промислову продукцію (наприклад фарбу), а також ті, з яких можна виготовляти губку, що є сировиною для аерокосмічної галузі, каже він. «Україна має сировинну перевагу», — каже він. Аби виграти світову конкуренцію і повернутися на втрачені позиції, вважає експерт, потрібно відходити від виготовлення сировини, постачати на ринок напівфабрикати (приміром, той самий металевий титан), а в перспективі — готову продукцію з титану. «Збільшення виробництва губки — це один з кроків до виробництва металевого титану, який використовується в космічній і авіаційній галузях...» — каже експерт. Це крок у правильному напрямі, наголошує Їжак, тому що виробництво металевого титану і продукція з нього — дуже запитані і цінуються на ринку. На думку Їжака, рано чи пізно це зумовить перенесення певної частини італійського виробництва в Україну. Цим шляхом йдуть усі провідні гравці на ринку. Сьогодні, наприклад, один з лідерів — «ВСМПО-Авісма» вже виготовляє спецобладнання (верстати, шасі) для таких авіагігантів, як «Боїнг» і AirBus, та для оборонки!

Рух у цьому напрямі своїх титанових активів частково підтверджує і сам Фірташ. За його словами, сьогодні українські ГЗК продають лише ільменітові руди, тобто сировину. Тепер же підприємство хоче вдаватися до глибшої переробки: частина ільменітів піде на виготовлення двоокису титану, залишок — на виготовлення титанової губки і шлаку. На модернізованому ЗТМК виготовляють шлак, губку і поки що в тестовому режимі злитки. Ковки не буде. Чому? На сьогодні ЗТМК не має сертифікату Airspace, відповідно, виробляти для авіації і космосу металеві титанові злитки підприємство не може. «Треба досить багато часу, аби посісти цю нішу і можна було отримати сертифікат. На це піде 3-4 роки», — відповідає на запитання «Дня» Фірташ. Проте придбане бізнесменом італійське підприємство Tifast Srl такий сертифікат має, відповідно, воно буде одним із споживачів продукції ЗТМК. Окрім того, як уточнив «Дню» бізнесмен, ЗТМК продаватиме вироблений ним шлак і титанову губку «ВСМПО-Авісма», а та — виготовлятиме з них прокат. Домовленості про таку кооперацію вже досягнуто, уточнив він, відповідаючи на запитання «Дня»

Загалом Group DF планує інвестувати в розвиток титанової галузі 2,5 мільярда доларів. Як уточнив Дмитро Фірташ, до кінця 2013 року планується завершити процес створення вертикально-інтегрованого холдингу «Титан Україна». За його словами, «Кримський титан» вже викупили в держави, із двома ГЗК — закінчують, щодо «Сумихімпрому» очікується рішення уряду стосовно приватизації, щодо ЗТМК питання вирішене.

Наталія БІЛОУСОВА, «День»
Газета: 
Рубрика: