Вмінню українських підприємців виживати в екстремальних економічних умовах можуть позаздрити справжні світові бізнес-гіганти. В той час, як підприємства зі світовим іменем шукають нових власників, переважна більшість вітчизняного бізнесу примудряється виживати навіть на фоні зростаючого податкового тиску та ще й без комерційних та державних кредитів (не враховуючи хіміків і металургів, яких держава потроху спонсорує). Яких тенденцій слід очікувати надалі в бізнес-середовищі та яким видам підприємництва криза дає зелене світло «День» запитував експертів.
У «Держкомпідприємництві» ситуацію із закриттям і відкриттям підприємств не коментують, мовляв, статистика з’явиться пізніше. Але якою вона буде надалі — багато в чому залежить від сьогоднішніх дій Національного банку України, говорить голова відомства Олександра Кужель. За її словами, протягом восьми місяців НБУ направив на рефінансування українських банків 72 мільярди гривень, але з них бізнес не отримав жодної копійки. «Сьогодні головне питання, з яким до мене звертаються підприємці, — 100% відсутність поповнення обігових коштів кредитними. Нагадаю, що за законами економіки власних обігових коштів у підприємства ніколи не буває більше 30%. І підприємства сьогодні практично виживають завдяки «підшкірному жиру». Але якщо протягом усього періоду кризи бізнес брав гроші фактично з власної кишені, то зараз вони закінчуються... Тому те, що зараз хвилює бізнес — це шість місяців відсутності кредитування. Це практично все одно, що випускати кров протягом шести місяців з бізнесу. Якщо найближчим часом Національний банк не відновить систему кредитування бізнесу, думаю, що дійсно буде криза», — говорить, відповідаючи на запитання «Дня» Кужель.
У Києві загальна ситуація з підприємництвом сьогодні нормальна, розповідає кореспонденту видання голова представництва «Держкомпідприємництва» в м. Києві Віталій Апостолов. Підприємства продовжують реєструватися. Щоправда, минулорічне рішення Київради про збільшення плати за землю та про комунальні тарифи все-таки попсувало картину. Такі законодавчі ініціативи не витримали деякі маленькі крамниці, перукарні, стоматології тощо, говорить Апостолов.
Не поділяє оптимізму колег стосовно успішності підприємницького сектору в умовах кризи голова Партії малого і середнього бізнесу Ярослав Місяць. За його даними, в Україні вже збанкрутувало близько 40% малих підприємців. Зниклі підприємства працювали переважно у сфері торгівлі та надання послуг. Причина закриття — не лише брак оборотних коштів. Через збільшення податкового і тарифного тиску в країні зростає тіньовий бізнес, який витісняє чесну конкуренцію. Тому, на думку Місяця, навіть ті підприємці, які працюють легально, намагаються мінімізувати податкові зобов’язання і приховати свої доходи. У Партії малого і середнього бізнесу говорять, що середній рівень ухилення від податків сьогодні становить близько 40%.
Підприємства, які ж не закрилися, змушені зменшувати виробничі потужності. Так, обсяг роздрібного товарообігу підприємств торгівлі та ресторанного господарства в січні — липні 2009 року зменшився на 20,4% порівняно з аналогічним періодом 2008 року (до 123 мільярдів 815,3 мільйона гривень). Найбільше зниження зафіксували в таких областях: Хмельницькій — на 25,2%, Дніпропетровській — на 25,9%, Волинській — на 24% та Донецькій — на 26,1%.
Але криза не тільки несе негатив, вважає екс-голова «Держкомпідприємництва» Костянтин Ващенко. У коментарі «Дню» він розповів, що зараз великі підприємства намагаються зменшити свої виробничі витрати і передають не властиві їм функції спеціалізованим компаніям (наприклад, консалтингам). Тому хвацьким підприємцям радить не проѓавити привабливих клієнтів.
Старший економіст Центру соціально-економічних досліджень «CASE Україна» Володимир Дубровський вважає, що країна почала рухатися до розкриття власних конкурентних переваг, наприклад, у напрямку сільського господарства. Однак потрібно ще подумати про бізнес-проекти в сфері переробки продуктів та про створення високотехнологічних товарів. І кризовий час — не завада для започаткування нових проектів. Навпаки, якщо їх відкрити зараз, то за час кризи вони пристосуються і будуть міцнішими.
Відкривати потрібно, підсумовує Кужель. Але на її думку, новими лідерами після кризового підприємницького простору стануть ті підприємці, які втілять у життя нові, нестандартні бізнес-ідеї у тих сферах, де конкуренції або ж немає, або вона дуже незначна. Так, вона розповіла, що в «Держкомпідприємництво» нещодавно звернулися студенти, які хочуть відкрити фірму, що надаватиме різноманітні види побутових послуг для забезпеченого населення (наприклад, виводити погуляти собаку, полагодити зламану річ у квартирі чи ще щось). Тобто, головна умова для появи нового успішного бізнесу в період кризи — творчий і нестандартний підхід, говорить Кужель.
Стимулювати появу нових цікавих бізнес-проектів повинна держава, натомість додає економіст Володимир Рябченко. Без цієї допомоги бажаючих, які свідомо розпочнуть провальну справу, буде дуже мало. На думку експерта, провальність полягатиме у відсутності капіталу для розвитку справи, а не в професійній нездарності осіб-засновників. «Розраховувати на появу нових підприємств у кризовий період — абсурд. Цього не буде. Якщо і створюватимуть, то небагато. Більшість бажаючих відкрити підприємство очікуватимуть закінчення кризи, коли і банки розпочнуть давати гроші не під космічні відсотки, і коли держава схаменеться», — вважає Рябченко. Перспективними напрямками у післякризовий період він називає транспортну сферу. Мовляв, Україна повинна розвивати концепцію транзитної держави й розширювати транспортні коридори на Заході країни, будувати дороги та інфраструктуру біля них.
Непогані бізнес-шанси мають регіони, але окрім грошей тут свої бар’єри. «У багатьох регіонах бізнес дуже замкнутий на регіональній владі, — говорить Дубровський. — На місцевому рівні набагато менша політична конкуренція. Тому саме на місцевому рівні бізнесу важче протистояти тиску з боку посадовців або просто неформальних лідерів. Феномен місцевих феодалів Лозинського розповсюджений сьогодні по всій Україні». Отже, чим менша політична конкуренція на місцевому рівні — тим менше можливостей укогось безоплатно зайти на територію і розвивати бізнес, вважає експерт.
На думку опитаних фахівців, пособити появі нових підприємств міг би прийнятий депутатами, але не завізований главою держави законопроект «Про внесення змін до деяких законів України щодо сприяння здійсненню підприємницької діяльності» (№4581). Нагадаємо, що він спрощує процедуру започаткування бізнесу. Зокрема, передбачає зменшення статутного фонду під час реєстрації підприємств на рівні однієї мінімальної зарплати, а не ста, як було до цього; вводить принцип мовчазної згоди і скорочення часу на видачу документів дозвільного характеру до 10 робочих днів. Законопроект також регулює видачу деяких ліцензій на необмежений термін, а для окремих видів діяльності Кабінет Міністрів може встановлювати термін ліцензії не менше, ніж 5 років.
