У порядку денному в Женеві серед інших питань, очевидно, буде й енергетичне. На його включенні, зокрема, наполягала німецький канцлер Анґела Меркель. Адже, як відомо, раніше російська сторона надіслала урядам європейських держав листа-попередження про ризик зупинки транзиту газу в ЄС через проблеми з погашенням оплати за спожитий газ в Україні. Вочевидь, у відповідь європейський комісар з питань розширення та Європейської політики сусідства Штефан Фюле вчора публічно заявив, що ЄС готує план скорочення енергозалежності від Росії. Вочевидь, конкретну інформацію, ми довідаємось вже після зустрічі в Женеві...
КОМЕНТАРІ
Михайло ГОНЧАР, директор енергетичних програм Центру «Номос»:
— Особливих очікувань від цієї зустрічі немає. Хоча відповідь Росії від Європи може бути різкою. Але проблема в тому, що вона направлена не на випередження. Це реактивні дії, постфактум. Скоріше за все, вони в черговий раз пригрозять росіянам, що переглянуть плани співпраці з ними в енергетичному секторі, і як результат — Росія зіштовхнеться зі зменшенням обсягів закупівлі газу та нафти. Але це традиційний і цілком очікуваний з боку Росії спосіб реагування на ці події. Такий підхід непродуктивний, бо саме на нього розраховують в РФ: максимум невдоволення і мінімум практичних дій. Щоб вплинути на Росію потрібно вживати превентивних дій. Наприклад, треба було б вимагати, що якщо РФ не виведе своїх військових за тиждень з Криму чи не забере з кордону з Україною в місця постійної дислокації свої війська, то ЄС припинить імпорт російської нафти і газу, як мінімум, на місяць. Для ЄС це не критично, бо Європа має 90-денні стратегічні запаси нафти та газу в підземних сховищах. Тож в цей період вони можуть спокійно обійтися без російських ресурсів. Але в Женеві ще буде і США. Так от саме вони мають авангардну роль. І ті ж таки США схильні до жорсткіших кроків, на відміну від ЄС. Тільки США можуть примусити євроспільноту до активніших дій, а не просто балачок. І про те, що вони починають тиснути, свідчить і остання заява про те, що американці готові вдатися до активніших санкцій щодо РФ. Тож слід очікувати на більш консолідований американсько-європейський план зі стримування Росії за підсумками зустрічі в Женеві. Зараз потрібні не розмови, а активні дії. Адже якби в січні 2014 року США та ЄС вжили превентивних дій, то багатьох негативних моментів і такої великої напруженості в Україні можна було б уникнути.
Юрій КОРОЛЬЧУК, член спостережної ради «Інституту енергетичних стратегій»:
— Найоптимальніший вихід з газового трикутника «Росія — Україна — ЄС» — надання Європою коштів для погашення українських боргів. І, скоріш за все, саме про це говоритимуть у Женеві. Адже невиплата українських газових боргів означає те, що «Газпром» на цілком законних підставах перекриє газ Україні, й тоді ми будемо змушені відбирати певну частину транзитного газу, який іде в ЄС. Безболісно це може тривати максимум два тижні, а тоді європейці почнуть кричати, що треба вирішувати газове питання. Щоб не допустити цього сценарію з європейської сторони, зараз і лунають заяви про необхідність виділення Україні кредитів для розрахунку за газ. І все це на тлі використання фактору газу Росією у своїй політичній війні. Росіяни зайняли позицію невизнання нової влади в Україні, тож вони, буцімто, чекають виборів президента, і тоді відновлять діалог. А якщо виборів не буде, то ні з ким і розмовляти про погашення боргів. У ЄС це розуміють. Є ще один варіант розвитку подій: ЄС, США та Україна об’єднаються і зажадають від «Газпрому» реальної ціни на блакитне паливо. Адже європейські компанії знають його реальну вартість, бо також мають справу з цим монополістом. Тож це може бути симетрична відповідь Росії. Але підкріпитися вона має судовим позовом до Лондона. Зробити це можна було ще два роки тому: всі документи були готової ще за часів Януковича.
