Українські ліки удостоїлися уваги влади. І чи не від того відповідний ринок регулярно трясе? То вирішили скорочувати кількість аптек, то не зовсім ринковими способами домагаються зниження цін, вводять мінімальні ціни для ліків. А то раптом у пересічну аптеку нагряне сам прем’єр-міністр. Тим часом Держслужбі з лікарських засобів цими днями доводиться розв’язувати фальсифікатний скандал, що стався у Львові, де виявлено великі партії контрафактних ліків. Але при цьому все, що говориться зверху, уявляється вельми правильним. Учора, наприклад, Президент України Віктор Янукович заявив: «З метою запобігання поширенню епідемій інфекційних захворювань і забезпечення доступної медичної допомоги громадянам всі хворі повинні отримувати допомогу вчасно. Влада повинна вжити заходів, аби не допустити переривання процесу лікування, економити на цьому не можна». Президент, швидше за все, мав на увазі й лікарську допомогу, і забезпеченість ліками.
А в жовтні на засіданні Комітету економічних реформ глава держави критикував процес наведення ладу на фармацевтичному ринку. «Деякі ініціативи, які були ще два-три місяці тому, вони пригальмувалися. Я попереджаю, — сказав він, звертаючись до міністра охорони здоров’я Раїси Богатирьової, — вас особисто, Раїсо Василівно, тільки-но закінчаться вибори, на Раді національної безпеки і оборони ми розглянемо все під мікроскопом — що виконано, що не виконано. Якщо ми знайдемо виконавців, які загальмували цей процес, — пригрозив Янукович, — вони за це відповідатимуть, майте на увазі, на чолі з вами».
Зрозуміло, що лікувати можна лише за допомогою ліків, які в повному асортименті мають бути в аптеках і бути якісними. А також, бажано, не дуже дорогими. І вже зовсім погано, якщо в аптеках хворим людям підсовують у кращому разі плацебо, а то і зовсім невідомо що. Хто ж заперечує, з цим потрібно боротися і по повній карати порушників. Учора перший заступник голови Державної служби України з лікарських засобів Інна Демченко повідомила, що у відповідь на львівський скандал (7 листопада у Львові на неліцензованому складі були виявлені партії фальсифікованих ліки, які реалізовувалися в аптеках Львівської області, а також по всій Західній Україні) Державна служба України з лікарських засобів проведе позапланові перевірки аптечних мереж.
«Згідно з нормами закону, ми повинні за десять днів попередити аптеку про перевірку якості ліків, — розповіла Демченко. — Це попередження дає можливість недобросовісним суб’єктам фальсифіковану неякісну продукцію прибрати з прилавків. Ми відпрацювали проект закону, відповідно до якого отримаємо право не попереджати за 10 днів аптеки про перевірку контролю якості. Дуже сподіваємося, що такий проект буде прийнятий».
Але є побоювання, що перевірочна навала може утруднити, а то й дестабілізувати роботу аптек і компаній, зовсім непричетних до фальсифікацій. У результаті хтось може залишитися без потрібних ліків, а комусь доведеться їх шукати, бо найближча аптека буде закрита.
Проте слід визнати, такі тимчасові труднощі куди кращі, ніж можливі викиди контрафактних лікарських засобів. За даними глави парламентського комітету з питань охорони здоров’я Тетяни Бахтєєвої, в Україні щороку виявляють фальсифіковані препарати — від 0,2% до 0,7%. А останнім часом їхня кількість виросла до 2%. І навіть це не так уже й багато порівняно з іншими країнами: у Німеччині, наприклад, виявляють 7-8% фальсифікованих медичних препаратів, в Італії — до 11%. Чи здатні ми в цьому питанні швидко наздогнати Європу? Такі побоювання, мабуть, небезпідставні. Невипадково Бахтєєва пропонує створити в Україні єдиний орган з контролю якості ліків. Зараз цим займаються три «няньки» — Служба контролю за лікарськими засобами і їх обігом, Експертний центр при Міністерстві охорони здоров’я і саме Міністерство — і дитя у них, як ми бачимо, «без ока».
Проблема ще в тому, яке завдання поставлять партія і уряд перед єдиною службою. Є підозри, що насправді їхні вимоги можуть виявитися некоректними. Бахтєєву сьогодні дуже непокоїть, що 80% ліків, які продаються в Україні, імпортні і лише 20% — вітчизняні. Причому 70% імпорту приходить, на думку парламентаря, не з країни-виробника, а з чисельних офшорних зон. І це істотно підвищує ціну. У Білорусії, як відзначає Бахтєєва, ліки більше ніж у 10 разів дешевші, ніж в Україні?
З чим і за що в цьому випадку бореться поки що глава комітету? Чи пропонує вона налагодити випуск вітчизняних медичних препаратів? Чи відстоює вона право українців отримувати високоякісні і чисті за складом ліки, якими їх доки не може забезпечити вітчизняна фармацевтична промисловість? Або ж головний її пріоритет — зменшити частку імпортних ліків і таким чином поліпшити торгівельний баланс країни? Бахтєєва нагадує про закон, згідно з яким усі препарати імпортного виробництва, що надходять до України, повинні обов’язково мати ліцензію виробника (це захистить фармацевтичний ринок від фальсифікатів). Більше того, в законі також вказується, що з тією ж метою ліцензію повинні отримувати всі компанії, які ввозять в країну імпортні ліки. І для досягнення цих двох «рубежів» названо терміни — 1 січня і 1 березня 2013 року.
Що ми після цього матимемо в сухому аптечному залишку? На початку жовтня прес-служба Кабміну повідомила, що з 1 березня 2013 року Україна може обмежити імпорт ліків на 20%, оскільки їх ввезення до України з названої дати стане можливим лише за наявності виданого держорганом сертифікату якості. В результаті понад дві тисячі лікарських препаратів іноземного виробництва не будуть допущені на національний ринок. Цю «радісну звістку» прес-служба Кабміну повідомила, інформуючи про висновки, зроблені за підсумками відвідин прем’єр-міністром Миколою Азаровим однієї зі столичних аптек.
Тим часом, як вважають учасники ринку, впровадження механізмів його захисту від неякісної продукції не мало б перешкоджати наповненню ринку, а також сприяти зростанню вартості ліків в аптеках. Українські фармацевти називають правильними ініціативи уряду, спрямовані на збільшення економічної і фізичної доступності лікарських засобів. Проте механізм реалізації цих ініціатив, на їхню думку, створює реальні загрози виникнення дефіциту і зростання цін. Про це заявляють не лише імпортери, але й інші учасники ринку. Виконавчий директор Асоціації міжнародних фармацевтичних виробників (AIPМ) у вівторок заявив журналістам, що одна з вірогідних загроз, що витікає з рішень уряду, — це перебої з постачаннями на ринок України лікарських засобів іноземного виробництва і неможливість імпорту низки препаратів.
Правила, що вводяться, і додаткові обмеження, як вважають фармацевти, нібито спрямовані на сумнівних іноземних виробників. Проте насправді вони істотно ускладнять роботу вітчизняних виробників і навіть можуть повністю зупинити імпорт найбільш якісної та інноваційної продукції визнаних світових лідерів. Процедура ліцензування імпорту взагалі не підготовлена, а тому на сьогодні нереальна. Виходом із ситуації, що склалася, на думку експертів, бачиться відтермінування введення обов’язкових сертифікатів як мінімум на шість місяців.
