Фінансисти не вірять, що в Україні буде sudden stop. Що простими словами означає припинення надходжень іноземних коштів. Хоча ризик є, кажуть фінансисти, і це — зменшення золотовалютних резервів Центробанку країни, дефіцит поточного рахунку, переоцінка місцевої валюти і слабке зростання ВВП...
«Зараз у світі відбувається третя хвиля кризи, від якої страждають країни, що розвиваються», — говорить економічний експерт Ерік Найман. Якщо перші дві хвилі — іпотечна криза в США та криза державного боргу в Європі — не стосувалися України безпосередньо, то у випадку з третьою хвилею якраз навпаки. «Третя хвиля — криза країн, що розвиваються. Вона пов’язана з браком попиту на продукцію з цих країн», — зазначає Найман. За його словами, під цю хвилю кризи потрапили країни, які мають дефіцит платіжного балансу та дефіцит бюджету.
«У нас є обидва дефіцити. Причому вони існують уже кілька років», — підкреслив Ерік Найман.
Водночас економіст Віктор Лисицький наголошує на тому, що дефіцит зовнішнього торгового балансу сформувався в Україні ще в 2005 році й щорічно зростає на 10 мільярдів доларів мінімум. І найгірше, за його словами, це те, що влада несерйозно ставиться до цієї проблеми. «По суті, ми йдемо шляхом Греції. Рано чи пізно нам доведеться ставати на коліна перед світовим капіталом та просити грошей», — підсумовує Лисицький.
Ще однією причиною ймовірного відтоку іноземних інвестицій Ерік Найман вважає високий рівень корумпованості. «Країна, в якій процвітає корупція, приречена бути бідною, і Греція — наочний тому приклад», — наголосив Найман. Експерт нагадав, що наразі Україна посідає 152-е місце у світовому рейтингу за рівнем чесності чиновників. «Нас бояться», — підсумував експерт. А, згідно з першим антикорупційним дослідженням Єврокомісії, в ході якого було опитано 28 країн-членів союзу, однією з найбільш корумпованих країн-членів ЄС виявилася Греція, де впевненість у повсюдності корупції висловили від 84% до 99% респондентів.
Проте, на думку експертів, незважаючи на недосконалість системи української економіки, раптового відтоку інвестицій все ж очікувати не варто. «Я не вірю в те, що американський, європейський чи російський бізнес захоче відмовитися від України. В певній мірі вони всі зацікавлені у співпраці з нами. Хоч що б там було, — вважає Віктор Лисицький. — Елемент недовіри, звичайно, є. Проте я не бачу вагомих причин для того, щоб американці, європейці або китайці захотіли відмовитися від співпраці з Україною».
У ймовірність sudden stop не вірить і Ерік Найман. Хоча і припускає ускладнення в окремих частинах. «У першу чергу, це стосується платежів із бюджету. Якщо з якоїсь причини кількість надходжень до бюджету скоротиться, тоді можлива зупинка виплати зарплат, пенсій, стипендій, що вже відбувалося в кінці минулого року. Тоді все вирішилось емісією та російським кредитом. Тепер же, без зовнішніх надходжень, Україна не зможе оплатити ті «запущені рахунки», які взяв на себе уряд, приймаючи бюджет», — пояснив він.
