До наших країв олію завжди завозили з півдня. Та три роки тому розпочалося впровадження проекту «Рівненська олія». І, зважаючи на кон’юнктуру ринку, головну ставку на фірмі «Радема», де директором Юрій Лада, зробили не на об’єми виробництва, а на якість продукту. Орієнтувалися не на роздрібного покупця, а на оптового, зокрема, на відомий в Україні «Торчинпродукт». А щоб собівартість продукції здешевити і підвищити конкурентоспроможність, закупили не дороге закордонне обладнання, а вітчизняне. Частину виготовили самотужки, частину замовили у Смілі, частину на дніпропетровському «Південмаші». Вигода очевидна: вакуумний насос імпортного виробництва коштує 16 тисяч доларів, а його український аналог — 16 тисяч гривень.
Технологія виробництва олії в «Радемі» також вітчизняна, напрацьована Харківським інститутом масла та жирів і вже випробувана при виготовленні відомих торгових марок.
Дуже жорстко й фахово на «Радемі» здійснювали підбір кадрів, навчали бажаючих та приймали в них екзамени. Така практика себе виправдала: порівняно невелика кількість робітників за свою фаховість отримують чи не найбільшу в Рівному заробітну плату. Сьогодні фірма «Радема» вийшла на перше місце в Рівному і за показниками нарощування темпів виробництва.
На жаль, місцева влада, на словах вітаючи успіхи рівненських олійників, навіть не цікавиться проблемами підприємства. А їх накопичилося чимало. Чому б, приміром, не посприяти в створенні торгових «точок» від заводу в Рівному та в інших містах області, де можна було б реалізовувати олію за ціною виробника, тобто на гривню дешевше? Або чому б не пристати на пропозицію Ю.Лади щодо вирощування ріпака на Рівненщині? Для олійного виробництва це ідеальна сировина. Її невибагливість і велика врожайність може дати областному бюджету чималий зиск.
