Досвід країн, що приєдналися до СОТ, свідчить, що лише за рік перебування в СОТ іноземні інвестиції збільшуються більш ніж на 1% обсягу ВВП. У Болгарії після вступу до СОТ інвестиції за рік зросли майже в чотири рази, у Словенії — майже удвічі. Для України обсяг можливого щорічного зростання інвестицій оцінюється експертами на рівні $500 мільйонів. Про це, зокрема, йшлося на обговоренні адаптаційних механізмів входження до СОТ, влаштованому Українським національним комітетом Міжнародної торгової палати.
«За оцінками економістів, — уточнює президент УНК Володимир Щелкунов, — членство України в СОТ сприятиме додатковому зростанню ВВП в обсязі $1,5—2 мільярда». На його думку, приєднання України до СОТ є також передумовою реалізації вільного торговельного режиму між Україною та ЄС та започаткування переговорів щодо гарантованого доступу українських товарів на ринок ЄС. Це сприятиме зменшенню тарифних і нетарифних обмежень, доступу українських товарів практично до всіх найважливіших ринків товарів розвинених країн світу і, відповідно, збільшенню валютних надходжень від експорту вітчизняної продукції. «Крім того, це забезпечує застосування СОТівських процедур під час врегулювання торговельних суперечок і посилює шанси українських виробників на позитивне вирішення антидемпінгових розслідувань», — перелічує отримані нашою країною переваги Щелкунов.
Учасники обговорення не уникали й викликів, з якими може зустрітися Україна у перший час після вступу до цієї міжнародної організації. Як вважає Щелкунов, приєднання до СОТ зробить українську економіку «чутливішою до негативних глобальних чинників». За його словами, на макроекономічному рівні вступом до СОТ держава обмежує власні повноваження щодо формування законодавчої бази, підвищується рівень втручання СОТ у формування національної торгової політики, а це, в свою чергу, може призвести до зникнення тих галузей національного господарства, які ще не можуть чинити спротив іноземним конкурентам. «Ті підприємства, які мають обмежені фінансові ресурси або користуються пільгами, будуть вимушені шукати нові підходи до стратегії власного розвитку або закриватися», — передбачає Щелкунов. Він упевненний, що гарантією успішної інтеграції української економіки в СОТ має бути підвищення конкурентоспроможності галузей нашої економіки.
На сьогодні ж, за словами заступника міністра промислової політики України Сергія Грищенка, найкраще до роботи в умовах СОТ підготовлені підприємства гірничометалургійного і хімічного комплексу. Він пояснює це просто: металургійні й хімічні підприємства вже давно працюють в умовах, коли ставки мита на конкуруючу імпортну продукцію зведені до рівня, який був узгоджений під час переговорного процесу щодо вступу до СОТ. Що стосується державних субсидій, які правила СОТ взагалі не дозволяють, то, за словами Грищенка, підприємства цієї галузі вже давно їх не отримують. При цьому заступник міністра підкреслив, що зниження ставки мита призводить до зростання імпорту металургійної продукції — в 2005 році її обсяг склав 680 тисяч тонн, в 2006 році — 1,5 мільйона тонн, в 2007 році — вже майже 2 мільйона тонн.
Серед «підводних каменів» вступу до СОТ — відміна кількісних обмежень на експорт металопродукції в ЄС. Звідси — можливе зростання експорту в країни ЄС, а це, в свою чергу, може стати поштовхом для початку нових розслідувань ЄС проти українських металургів, додає Грищенко.
Президент Союзу хіміків України Олексій Голубов відзначив, що при вступі України до СОТ динаміка експорту хімічної промисловості не зміниться. За його словами, за останні п’ять років експорт хімічної продукції збільшився вдвічі, а імпорт — утричі. Експерт не заперечує, що українські підприємства, які орієнтовані на внутрішній ринок, можуть відчути тиск, викликаний збільшенням імпорту і посиленням цінової конкуренції. Він також зауважив, що динаміка зростання імпорту хімічної та нафтохімічної продукції збережеться такою ж, як за останні декілька років, а зростання становитиме 25—35% на рік.
У сегменті переробної хімічної промисловості, як вважає Голубов, протягом найближчих років у групу ризику можуть потрапити пластмаси, фарбники і лакофарбові матеріали, які потерпатимуть від дешевших імпортних. Щоб цього не сталося, виробник повинен адаптуватися до умов СОТ, упевнений президент Союзу хіміків України.
Про адаптованість до умов СОТ заявили представники страхового ринку. За словами президента Ліги страхових організацій України Олександра Філонюка, з 2001 року наш страховий ринок став доступним для нерезидентів і охочих інвестувати в українське страхування. Крім того, додав він, два роки тому було змінено законодавство щодо присутності філій страховиків-нерезидентів — в законодавстві прописані норми, які регулюють діяльність філій нерезидентів, страхових і перестрахувальних брокерів, що діють відповідно до українського законодавства, і згідно принципам регулювання діяльності українських компаній.
За інформацією Щелкунова, майже всі провідні українськи фахівці галузями, що найбільше постраждають від вступу до СОТ, називають харчову промисловість та сільське господарство. Найбільший же виграш отримають металургія, коксохімія, зв’язок та готельний бізнес.
Щелкунов переконаний, що «адаптаційні механізми інтеграції вітчизняної економіки до СОT повинні бути розроблені таким чином, щоб забезпечити підвищення конкурентоспроможності окремих галузей, а не створювати для них комфортні і навіть тепличні умови, які не стимулюють ринок».
