Задуми щодо врожаю рису на Херсонщині цього року були грандіозні: посіяти 5 тис. гектарів і зібрати білого зерна щонайменше 12,6 тис. тонн. Проте не вийшло: води і сонця було вдосталь, та колишньої любові в селянина до рису вже нема, і тане вона, як "білих яблунь дим". Причина? Відсутність державних дотацій і занепад рисових систем, збудованих ще в 60-ті роки.
Інший напрямок обрали науковці інституту зрошуваного землеробства УААН, розташованого в Херсоні. Тут завершилася серія дослідів над новою для України культурою - сорізом. Дехто з науковців охрестив її "українським рисом XXI століття".
- Безперечно, рис є рис, - розповідає директор інституту, академік УАНН Володимир Писаренко. - За якимись параметрами соріз поступається цій культурі, але ж за багатьма іншими переважає. Головне, що вирощувати його можна як на зрошенні, так і на богарі. Кожен обводнений гектар дає до 90 центнерів зерна. Теж білого. І каша з круп не гірша, ніж рисова. Зважте й на те, що соріз можна збирати звичайними комбайнами!
Соріз прийшов до нас із сусідньої Молдови, і зайняв поки що дослідні ділянки в Одесі і Херсоні. Науковці інституту вже практично визначилися, які сорти краще культивувати, і готові передати насіння землеробам. Останні однак не квапляться з вирощуванням нової культури.
Тим, хто звик до смаку рисової каші, не зайве розповісти про новий для України дієтичний продукт. Борошно сорізу - прекрасний продукт для виготовлення кондитерських виробів, та й каша не гірша: у крупі міститься до 80% крохмалю, до 14-15% - білка і цілий букет незамінних амінокислот на додачу.
Ще далі пішли переробники Молдови. У сусідній державі з'явилися консерви "соріз із м'ясом". Пивовари теж знайшли цій культурі застосування. Набула поширення крупа як продукт для дитячого і дієтичного харчування. Так у чому ж річ? А річ ще й у тому, аби своє слово сказало Міністерство охорони здоров'я України, знявши перед сорізом останню перешкоду. Ця культура варта того.
Херсон
