Днями в Києві представник Світового банку в Україні, Білорусі та Молдові, координатор департаменту сектору людського розвитку Хіден Морі представив новий звіт СБ на 2007 рік «Розвиток і наступне покоління». Згідно з цим документом, сьогодні найсприятливіші часи для того, щоб вкладати гроші в молодь. Як підкреслює СБ, це вигідно насамперед державі, адже всі інвестиції в освіту, охорону праці, охорону здоров’я трансформуються згодом в добре підготовлені кадри для різних сфер життя країни, а це позитивно вплине на її еконoмічний розвиток.
Чому саме зараз? Президент СБ Пол Вулфовіц відзначає, що «зараз чи не найкращий час для інвестування в молодь країн, що розвиваються, адже чисельність населення у віці від 12 до 24 років сягнула максимальної за всю історію людства відмітки — 1,3 мільярда чоловік». Світовий банк наводить переконливі аргументи щодо пропагованого ним «молодіжного буму». Як зазначають автори звіту, сьогоднішня молодь освіченіша та інформованіша (не без допомоги iнтернету), ніж попередні покоління, а тому має більший економічний потенціал. При цьому низка країн, що розвиваються, в першу чергу країни з перехідною економікою в Європі й Центральній Азії, повторюють вікову структуру розвинених країн. Велика кількість молоді вказує на те, що багато країн підходять до такого етапу розвитку, коли значну частину населення складатимуть працездатні люди. Таке зростання робочої сили, яка на сьогодні має менше дітей і осіб похилого віку (тобто тих представників суспільства, які потребують підтримки), ніж попередні покоління, створює так зване «вікно можливстей» для витрат грошей на інші цілі, такі як нарощування людського капіталу. У звіті робиться акцент на п’яти основних перехідних етапах, які й забезпечують розвиток молоді: навчання, робота, здоров’я, сім’я і громадянство.
Нинішня молодь — це майбутнє еконjміки будь-якої країни. Що ж до України, то її сьогодні можна назвати країною пенсіонерів, де кожна п’ята людина — похилого віку. І якщо теперішні урядовці не подбають про молоде покоління, то їх наступникам доведеться вирішувати значно ширший ряд проблем. Через кілька десятків років, якщо не вживати заходів щодо збільшення працездатного населння (а саме з сприяння народжуваності, забезпечення належних умов праці), кількість пенсіонерів може стати більшою за працездатне населення, отже відрахувння в Пенсійний фонд молодим людям доведеться платити значно більші — фактично кожній працюючій молодій людині доведеться утримувати кілька пенсіонерів.
Окрім того, Україні потрібно подолати проблему бідності, яка тягне за собою ряд інших — хвороби, низький рівень освіченості, зростання злочинності тощо. Хоча, наприклад, за рівнем освіти Україна посідає досить таки непогане місце серед країн, що розвиваються. Сьогодні близько 130 мільйонів юнаків і дівчат віком від 15 до 24 років у всьому світі не вміють читати і писати. В Україні ситуація значно краща — загальні показники охоплення середньою та вищою освітою дітей і молоді досить високі. Так, середня освіта охоплює 92,9% молоді, вища — 65,5% (за станом на 2004 рік).
Та чи належним чином здійснюється це навчання, чи гарантує воно працевлаштування і матеріальний добробут молодих людей, чи є для молодих людей робочі місця? У багатьох країнах Європи та Середньої Азії рівні безробіття та неповної зайнятості серед молоді значно вищі, ніж для решти людей, які складають робочу силу. Україна — одна з таких країн.
Важливим чинником зміни ситуації є поліпшення інвестиційного клімату країни та підвищення гнучкості ринку праці. Адже сьогодні у нас існує досить жорстке регулювання ринку праці, і практично діє стратегія, спрямована на зниження гнучкості ринку праці та обмеження руху робочої сили між різними секторами. Все це, вочевидь, захищає нинішніх працівників, але ніяк не підтримує молодь, яка, маючи мінімальний досвід чи взагалі його не маючи, підшукує собі роботу.
«Сьогодні в Україні більше молодих людей отримує кращу освіту, вони відкриті для змін і мають тісніші зв’язки із зовнішнім світом завдяки iнтернету та іншим засобам інформації. Це допоможе їм стати відповідльними громадянами в майбутньому, — зазначає директор СБ в Україні, Білорусі та Молдові Пол Бермінгхем. — Pозширення можливостей для молоді за допомогою поліпшення її освіти та підвищення рівня зайнятості, а також її залучення до участі в громадському житті може стимулювати економічне зростання та забезпечити довгострокові позитивні наслідки, якими користуватимуться і наступні покоління».
Можливості для економічного зростання країни шляхом інвестування у молодь повинні бути раціонально використані державою вже найближчим часом, вважають експерти СБ. Невдала політика держави, нездатність чи небажання скористатиcя цією можливістю для того, щоб підвищития якість і ефективність навчання, створення нових робочих місць і спритливих умов для їх отримання може призвести до загального розчарування, соціального напруження та економічного спаду. «Вікно можливостей» з часом, тобто із старінням нинішнього покоління, закриється, і непоганий шанс підняти економіку країни буде втрачено.
