Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Вільний доступ до інформації – фундамент для ІТ-стартапів

У парламенті зареєстрували законопроект, покликаний активізувати процес «оцифровування» держави
11 лютого, 2015 - 11:39
ДЕНИС ГУРСЬКИЙ
ДЕНИС ГУРСЬКИЙ

Вільний доступ до інформації сприяє створенню нових інноваційних проектів. Про це говорять результати дослідження агентства demosEUROPA та Варшавського інституту економіки «Великі та відкриті дані в Європі: двигун зростання чи втрачена можливість?» Дослідники зазначають, що, відкриваючи дані, члени Євросоюзу до 2020 року можуть збільшити внутрішній валовий продукт на рівні 1,9% річних.

«Привабливість відкритої інформації полягає в тому, що ви можете комбінувати дані й будувати з них цікаві калейдоскопи. Наприклад, беремо перелік лікарських препаратів, аптек, цін на ліки. Потім усе це зводимо й отримуємо можливість дістатися до найближчої аптеки, в якій найдешевші ліки», — говорить експерт програми розвитку ООН Максим Ключар.

Для прикладу, в Великобританії уряд відкрив близько 20 тисяч наборів даних, що стало поштовхом для створення великої кількості мобільних застосувань і веб-сайтів. Наприклад, будь-який британець за допомогою спеціального сервісу може з’ясувати, чи є серед людей, що померли, його родичі, які могли залишити спадок. Любителі нічних прогулянок легко дізнаються рівень небезпеки будь-якого району. «Зокрема, в Британії вкладають велетенську кількість енергії й засобів у те, щоб це розвивати. Але одна з найбільших проблем — у тому, що навіть там до 80% ресурсів доводиться витрачати на вичищення неякісних даних», — розповідає Максим Ключар.

У Молдові стартапи, засновані на відкритих даних, знайшли своє практичне застосування в суспільно-корисних проектах у сфері держзакупівель, екології, земельного кадастру, в контролі суспільством видаткової частини держбюджету. Останній проект існує у вигляді веб-сайту, де кожен бажаючий може легко візуалізувати цифри у вигляді інфографіки. Це значно полегшує розуміння інформації.

В Україні державні дані ще не зовсім відкриті для суспільства. Сервіс http://data.gov.ua, який запрацював лише навесні цього року, став, по суті, початком відкриття інформації. Наразі його розробники вже зібрали і систематизували фінансові, транспортні, демографічні, культурні, соціальні, юридичні та інші дані.

Активізувати процес відкриття даних в Україні покликаний законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України відносно доступу до інформації у формі відкритих даних і повторного використання інформації». Документ було розроблено за підтримки Програми розвитку ООН і Міністерства закордонних справ Данії й найближчим часом буде розглянуто Верховною Радою України. «Публічні дані мають бути доступними без запиту і оновлюватися автоматично. Ухвалення Закону про відкриті дані — це один із способів нарешті змусити держструктури автоматизувати всі свої внутрішні процеси», — говорить директор з технологічної політики «Microsoft Україна» Михайло Шмельов.

Тим часом організація SocialBoost планує запуск IT-акселератора для того, щоб електронні сервіси, розроблені стартаперами, могли стати частиною системи електронного уряду в Україні. В рамках такого акселератора підприємці зможуть отримати менторську підтримку протягом одного-двох  місяців, а також контакти з відповідними міністерствами. На думку засновника громадської організації SocialBoost Дениса Гурського, це дозволить дати розвитку відкритих даних та електронного уряду в Україні повноцінний старт.

Водночас в Україні існує ще одна проблема відкритих даних — відсутність єдиного формату, зазначають IT-фахівці. Адже вся публічна інформація розрізнена, не зведена в єдиний формат, який можна легко зчитати машинами, та й оновлюється вкрай не оперативно. А отримання офіційної інформації від державних органів можливе лише за запитом. Причому терміни його надання часто затягуються через проблеми всередині самої системи. У результаті громадяни отримують у відповідь на запити формальні відписки.

«Якісні зміни, які несуть відкриті дані, проявляться, в першу чергу, в якості тих сервісів, які в країні можна отримати. У нас це можуть бути, наприклад, проекти з управління транспортом і надання громадянам коректної інформації про транспорт. Або ж відкриті дані про погоду, які доступні у вигляді мобільних додатків, веб-сайтів і багато інших. Ще одна ідея — можливість спрогнозувати свій економічний бік життя у будь-якому місті», — говорить Денис Гурський.

Марія ЮЗИЧ, «День»
Газета: 
Рубрика: