Галузь близька до технічної рецесії! Вересневе зменшення обсягів виробництва було вже п’ятим у 2008 році (січень, квітень, червень, серпень, вересень). Але цього разу зменшення випуску триває два місяці поспіль: у серпні — на 5,3% та у вересні — на 4,1%. Останнього разу спад обсягів у цьому місяці спостерігався у 2000 році (0,4%). Але тоді вже наступного місяця виробництво знову зросло на 14%. Тобто якщо спадова тенденція збережеться у жовтні, то в індустрії буде зафіксована технічна рецесія (тримісячне скорочення виробництва). Низхідним став тренд зростання й у вимірі накопичувальним підсумком. Уже три місяці кумулятивна динаміка йде донизу — у липні вона послабла на 0,2%, у серпні — на 1,0%, у вересні — на 1,2%. А з урахуванням ефекту бази порівняння вересня 2007 року — на 1,5%. Більш різкого вересневого погіршення показника обсягів промислового виробництва не спостерігалося за 1999 — 2007 роки.
Розворот тренду на низхідний формують такі підгалузі:
— металургія (зниження обсягів виробництва становить 11,2% до серпневого);
— виробництво коксу та продуктів нафтопереробки (20,3%);
— добування паливно-енергетичних корисних копалин (5,2%);
— виробництво та розподілення електроенергії, газу та води (3,7%).
Декілька підгалузей зберегли позитивну динаміку:
— машинобудування збільшило виробництво на 6,5% (до серпня);
— легка промисловість — на 8,5%;
— деревообробна (крім меблів) — на 2,6%;
— харчова — на 1,2%.
Зазначені галузі працюють на кінцевого споживача. Чотиримісячне уповільнення інфляції підтримало споживчий попит на невиробниче споживання і частково на інвестиційну продукцію (крім галузі виробництва будівельних матеріалів).
Спадоутворюючі чинники добре відомі. Це:
— спазм зовнішнього попиту, викликаний послабленням цінової кон’юнктури, перш за все, на світових ринках металу та добрив. Знизилися й ціни на енергоносії, в т.ч. вироблювані вітчизняними нафтопереробними заводами. Це сформувало дефляцію цін виробників у вересні (1,8%). Вона віддзеркалює триваюче охолодження промислової економіки, на яке Нацбанк звертав увагу уряду ще у квітні поточного року. Саме тоді зароджувалися перші стагнаційні ознаки;
— уповільнення процесу нарощування споживчого попиту на фоні вересневого повернення інфляції роздрібних цін. Воно поєднується з агресивним збільшенням імпорту продовольчих товарів, яке розхитує конкурентну позицію харчової промисловості (темп зростання в галузі становить 2,2% проти 13,6% у січні — вересні 2007 р.);
— спад інвестиційної активності на тлі вибухової інфляції виробничих цін. Цьогорічна динаміка інвестицій у основний капітал є втричі меншою, ніж відповідна минулорічна (8,2% проти 32% за перше півріччя). У серпні, згідно статистики платіжного балансу, стали меншими й темпи притоку прямих іноземних інвестицій (на 200 мільйонів доларів США). Промислова інфляція (зростання оптових цін виробників) в цьому році перебуває на історичному максимумі за всі роки існування гривні. Тому знекровлюється попит на інвестиції. Споживча інфляція (зростання роздрібних цін) «пресує» схильність домогосподарств витрачати кошти на товари народного споживання і продукти. Це завдає подвійного удару перспективам ділової активності, на додаток до вже згаданої депресії зовнішнього попиту.
Прогноз:
— виглядає менш ніж більш вірогідним досягнення прогнозного річного орієнтиру зростання обсягів промислового виробництва (7,8%). Якщо у І кварталі воно знаходилося на рівні згаданого орієнтиру, то перед останнім кварталом відстає від нього на 2,5%. Розрив у жовтні можна скоротити («допоможе» переробка сировини нового врожаю). Проте ліквідувати відставання навряд чи вдасться;
— скоріш за все, спад абсолютних розмірів промислового виробництва у жовтні може бути мінімальним. Але у листопаді за сезонних та деяких несприятливих чинників він буде більшим;
— уповільнення зростання в промисловості підживлюватиметься спадом кредитної активності у зв’язку із введенням відомих обмежувальних заходів НБУ. Високоймовірно, що буде спадати й цінова температура. Як у оптовому, так і у споживчому сегментах ринку. Конвергенція трендів спаду виробництва і дефляції цін виробників триватиме у жовтні — листопаді. Це сприятиме і незначній дезінфляції споживчих цін;
— за підсумками року кумулятивна динаміка промисловості залишиться у висхідному тренді, але послабиться до 4 — 4,5%.
Відновиться й тенденція деіндустріалізації економічного зростання: промисловість зросте повільніше за ВВП. Динамічнішими будуть аграрний, сервісний та фінансовий сектори.
Охолодження в промисловості відкриває певний простір для поміркованого зниження рівня жорсткості монетарної політики.
Що може допомогти:
— підтримка ліквідності інструментами рефінансування банків;
— поміркована лібералізація резервних вимог (включення каси і цінних паперів в розрахунки нормативу резервних вимог);
— подавлення девальваційних очікувань через зближення ринкового курсу до офіційного;
— розблокування Казначейського рахунку уряду задля посилення кредитного потенціалу банків;
— рекомендації банкам щодо обмеженого пролонгування забезпечених кредитів промисловим корпораціям;
— збереження на діючому рівні процентних ставок (це слід розглядати як стимулювання економічної активності).
