Червоне, біле, сухе, напівсухе... Винний арсенал на полицях українських магазинів із кожним роком невпинно зростає, а разом з ним і кількість неякісного вина.
Так, за даними Центральної дегустаційної комісії корпорації «Укрвинпром», із відібраних нею 93-х зразків винної продукції у різних торговельних мережах тринадцять зняли з дегустації як такі, що «не відповідають типу вина». Що це: початок засилля винного фальсифікату у магазинах чи недосконалість вітчизняних правил сертифікації? Про це «День» дізнавався у експертів.
Неякісне вино на вітчизняному ринку є, але виявляти його давно мала б Державна інспекція з виноробства та виноградарства. Та от біда — її ще не створено. З’явитися вона повинна була одразу після прийняття закону про виноград та виноградне вино, в якому депутати й прописали її появу. «Все впирається у те, що ця інспекція державна, — розповідає «Дню» віце-президент асоціації СОВАТ Юрій Жихарєв. — Два роки Мінфін водив за носа виробників вина. А цього року взагалі статтю про створення такої інспекції вилучили із закону. Тобто, створили ситуацію, коли закон просто не має механізму свого виконання», — обурюється у розмові з кореспондентом «Дня» начальник відділу розвитку садівництва, виноградарства та виноробства Міністерства аграрної політики України Михайло Агафонов.
Щоб створити й утримувати регіональні та центральну лабораторій винної інспекції, потрібно максимум 2,5 мільйона гривень, підраховує Агафонов. Але бажання Мінфіну на всьому зекономити пересилює пріоритети харчової безпеки власних громадян.
Якщо держава не може, то виробники готові самотужки створити таку інспекцію при Мінагрополітики, говорять у корпорації «Укрвинпром». Але на практиці виходить як у тій приказці: і сам не гам — і другому не дам.
Винні експерти твердять: якщо пощастить все ж створити таку інспекцію, то щоб вона не займалася просто переливанням вина з пробірки у пробірку, їй слід наділити дієвими повноваженнями.
Агафонов пояснює, що згаданим законом до переліку обов’язків винної інспекції належало застосування санкцій, починаючи від «прямих штрафів до ліквідації чи подачі у відповідну структуру документів на припинення дії ліцензії компанії, у якої виявили фальсифікат». Інша справа, якщо винна інспекція створюється не під державною опікою, а під приватною. Тоді вона втрачає описані вище повноваження. Саме через це і провалилися попередні спроби «Укрвинпрому» та СОВАТу створити таку інспекцію самотужки.
Доки ж немає урядового добра на виділення грошей для створення інспекції, на українському винному ринку відбувається не зовсім чесна гра. «Якби на наших дорогах не було ДАІ, що б коїлося на дорогах? Те ж саме відбуватиметься з українським ринком вина, якщо не буде створено такої інспекції, — розповідає «Дню» перший заступник генерального директора «Укрвинпрому» Володимир Кучеренко. — Ми хочемо, щоб вступивши до СОТу та просуваючись у напрямку приєднання до зони вільної торгівлі, преференція робилася в бік українського виробника».
Інший погляд щодо якості винної продукції «Дню» висловив голова правління Одеського кон’ячного заводу Роберт Гулієв: «Все, що сьогодні відбувається з фальсифікацією, проходить на рівні сертифікованих, ліцензованих підприємств».
Його підтримує й Жихарєв, який від себе додає: «Це кажуть (про великі об’єми фальсифікату. — Авт.) ті, кому потрібно продати свою неякісну продукцію. Я не зустрічав випадків, коли довели б, що завезене із закордону вино — неякісне». Так це чи ні, кожен має змогу особисто переконатися на практиці, придбавши не одну пляшку заморського вина у магазині.
Однак винні підробки на україньскому ринку безумовно зустрічаються. Але «лафа» для фальсифікаторів скоро завершиться. «Ця пропорція (кількість неякісного та якісного вина. — Авт.) буде змінюватися через те, що Україна вступила до СОТу. А щоб успішно конкурувати з виробниками із інших країн вітчизняні винороби будуть змушені перейти від порочних методів виробництва до стандартів, коли вино виготовляється із цілого винограду», — ділиться своїм баченням розвитку ринку неякісного вина один із співрозмовників видання.
«У нас діють стандарти, які передбачають виробництво напоїв, які в інших країнах просто не мають права на існування», — розповідає Гулієв. — У нас в країні і так багато різноманітних інспекцій. Щоб вирішити ситуацію з неякісною винною продукцією просто потрібно привести українські винні стандарти та сертифікацію цієї продукції у відповідність із європейськими вимогами».
