До кінця 2008 року Держкомзем повинен розробити єдиний державний автоматизований земельний кадастр. Таку вимогу висуває до нього уряд. Через брак коштів у бюджеті він створюється більше семи років. Нині справа може зрушити з місця. Надати фінансову допомогу Україні зголосився Світовий банк, пообіцявши виділити майже $36 мільйонів у вигляді кредиту.
Однак бажання наближених до кадастрового проекту чиновників отримати свій фінансовий зиск у цій справі ледь не завдало Україні значних збитків, бо Світовий банк уже почав сумніватися у необхідності такої позички. Та врешті- решт усе владналося. «Зараз відбувається реструктуризація кредиту, — коментує ситуацію «Дню» голова Держкомзему Володимир Воєводін, — і ці кошти спрямовуються на створення автоматизованого державного земельного реєстру, тобто на закупівлю комп’ютерної техніки, складання програм, на створення карт, а далі на зведення всіх даних у комп’ютерну базу та її автоматизацію». У земельному відомстві впевнені: завдання не просте, але посильне.
Далеко не повністю поділяє оптимізм колеги голова парламентського комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Микола Присяжнюк. «Це нереально, бо вони (фахівці Держкомзему. — Авт.) проспали 14 років, а кошти Світового банку використали. Щоб створити кадастр, потрібно мінімум $80 мільйонів і півроку. Зробити ж це за півроку може високопрофесійна і досвідчена фірма, яка займається цим тривалий час», — сказав Присяжнюк у бесіді з «Днем». Оперативності «електронізації українських земель» додали б закордонні фахівці, але ми вперто йдемо своєю стежкою, говорить він.
Закордонні фахівці, безумовно, потрібні, твердить генеральний директор Міжнародної асоціації «Український центр менеджменту землі та ресурсів» Олександр Колодяжний, але вони не панацея. Першу скрипку у кадастровій справі можуть і повинні зіграти вітчизняні компанії, головне —подбати про оснащення їх новітніми технологіями. «Потрібно, щоб була картографічна основа. Автоматизована ситема повинна дозволяти бачити окрему ділянку на карті. Тому ми наполягаємо на тому, що слід зробити космічну зйомку всієї Україні, високодетальні і точні космічні знімки», — розповідає він «Дню». Закінчити ж весь процес з автоматизації можна за три роки і за умови, що для початку виділять не менше 60 мільйонів євро. Чи ж знайдеться у держави такий ресурс, якщо цього року на земельну реформу загалом виділено 65 мільйонів гривень?
Фінансове питання і справді стримує справу. «Кожен хоче взяти собі трішки грошей від наданого Світовоим банком фінансування», — пояснює Присяжнюк. А це не подобається закордонним інвесторам. До того ж багато нових українських латифундистів, які, м’яко кажучи, всіляко гальмують кадастровий прорив через свої надмірні земельні наділи, які не вписуються у жодні законодавчі межі, вважає член правління Всеукраїнського громадського об’єднання «Спілка землевпорядників України» Олександр Панчук.
Історія створення електронного землеустрою все більше нагадує старе прислів’я: час іде — контора пише. «Багато грошей використано, а робота не виконана. Так буде й надалі», — невтішно прогнозує Присяжнюк, який би мав уболівати за якнайшвидший запуск кадастру. Чому це так, одразу пояснює: «Земельний кадастр при такому складі Держкомзему не буде розроблений. Без залучення фахівців, які працюють у цьому напрямків багато років, нам буде важко його впровадити».
