Київські старожили добре пам'ятають, яким кримінальним і в прямому значенні брудним місцем був ще порівняно недавно Лук'янівський ринок. Сьогодні це цілком цивілізоване місце для роздрібної торгівлі овочами, фруктами, м'ясом та іншими продовольчими й промисловими товарами, де створені необхідні умови й для продавців, і для покупців. На товари тут цілком помірні ціни — не випадково покупці на цьому ринку не лише із сусідніх робочих районів, а й з центру міста. Нині все це під загрозою.
ЯКА ВЛАСНІСТЬ
Орендарі (ЗАТ «Лук'янівський ринок»), які вклали чималі кошти в облаштування цього торговельного майданчика, стали об'єктом рейдерської атаки. З 1997 року, коли їм був переданий в оренду цей майновий комплекс, вони постійно вели його реконструкцію. Згідно з довідкою БТІ, в 1997 році на території ринку не було жодного об'єкту державної чи комунальної власності. Павільйони й торгові ряди, що знаходилися там, не відповідали будь- яким нормам. Зважаючи на те, що реконструкція проводиться за рахунок акціонерів, усі зведені на сьогодні на території ринку будівлі зареєстровані БТІ як власність ЗАТ.
Але власність у нашій країні, як відомо, не захищена. Робити замах на неї може кожен, хто має зв'язки із владою, судом і правоохоронними органами. Ось і орендарі ринку зазнають тиску з боку керівництва Шевченківського району, яке має намір передати ринок нещодавно створеному комунальному підприємству «Лік». Причому йдеться, водночас із припиненням оренди, про передачу (ясна річ, без оплати) райраді (а фактично — новому орендарю) не лише території, а й усього розміщеного на ній майна, яке належить ЗАТ.
У січні-лютому нинішнього року було навіть зроблено кілька спроб силового штурму адміністративних приміщень ринку. І це дозволяє керівникам ЗАТ говорити про те, що Лук'янівський ринок зазнав спланованої рейдерської атаки.
КЛАСИКА
І дійсно, все робилося в кращих рейдерських традиціях — аби надати подальшому силовому захопленню вигляд законності, спочатку потрібно отримати на руки судові рішення. У листопаді 2006 року цей процес розпочав Господарський суд м. Києва. Він задовольнив позов Шевченківської райради, в якому порушувалося питання про розірвання договору оренди між райадміністрацією і ЗАТ «Лук'янівський ринок». Згідно з рішенням, ЗАТ мало «виселитися з цілісного майнового комплексу» й передати його за актом Шевченківській райраді. Причому відповідача (ЗАТ) до суду не викликали, про дати розгляду справи не повідомляли, а в якості підстав для розірвання договору зазначалося, що «ЗАТ не надало доказів належного виконання договору».
Про існування названого судового рішення керівники й акціонери ЗАТ дізналися лише в січні 2007 року, коли на ринку з'явилися державний виконавець, юрист райради, представники комунального підприємства «Лік», а також озброєна автоматами група захвату. А коли юристи «Лук'янівського ринку» нарешті отримали можливість ознайомитися з цим рішенням, у них виникло безліч законних питань. Чому позов поданий не стороною договору (Шевченківська райадміністрація), а райрадою? Як ЗАТ могло надати будь-які докази, якщо йому не повідомили про позов і дату проведення судового засідання? Як юридична особа може «виселитися» з «цілісного майнового комплексу», якщо це лише юридична конструкція, а не реальна будівля?
Водночас розкрилося ще кілька порушень закону. ЗАТ «Лук'янівський ринок» не повідомлено про відкриття виконавчого виробництва. Дрібниця? Але цим його фактично позбавили обумовленого законом права або ж добровільно виконати рішення суду, або ж подати на нього апеляцію. Крім того, в примусовому виконанні рішення брали участь представники приватної охоронної структури (що також є одним із класичних рейдерських прийомів). І найголовніше: не чекаючи набрання чинності рішення суду, Шевченківська райрада ухвалила рішення про зміну орендаря — передала цілісний майновий комплекс «Лук'янівський ринок» КП «Лік», тобто розпорядилася майном не просто без згоди його власника, а навіть не повідомляючи йому про те, що за нього вже все вирішили.
СУДОВІ ПОНЕВІРЯННЯ
Звичайним продовженням подій стало звернення ЗАТ «Лук'янівський ринок» до апеляційної інстанції — Київського апеляційного господарського суду. Однак і там правди домогтися не вдалося: якщо в першій інстанції представники ЗАТ просто фізично не могли представити суду свої докази, то апеляція розглядалася, щонайменше, поверхнево. Шевченківска райрада обґрунтовувала свої вимоги, посилаючись на власні документи, акти, експертизи і т.iн. Жодна з озвучених в суді претензій до орендаря не була підтверджена об'єктивними доказами. І апеляційний суд «прийняв на віру» всі висновки суду першої інстанції і не звернув уваги на підкріплені доказами доводи відповідача. У результаті апеляційний суд відмовив ЗАТ «Лук'янівський ринок» у задоволенні апеляційної скарги й залишив у силі рішення Господарського суду м. Києва. Зараз справа чекає розгляду в касаційній інстанції — Вищому господарському суді України.
Одночасно правління ЗАТ «Лук'янівський ринок», за дорученням акціонерів, звернулося до першого заступника голови Київміськадміністрації Анатолія Голубченка зі скаргою на бійців рейдерського фронту з Шевченківської райради. У ній зазначалося, що акціонери ЗАТ «Лук'янівський ринок» побоюються, що боротьба проти них ініційована навіть не Шевченківською райрадою, а деякими чиновниками, які мають намір прибрати до своїх рук усі привабливі об'єкти, які знаходяться на території району. Саме цим, на думку автора листа (його копія є в редакції), пояснюється застосування відверто рейдерських технологій, залучення «кишенькових» юридичних і охоронних фірм, а також підставних підприємств-орендарів.
Говорить голова правління ЗАТ «Лук'янівський ринок» Олексій Ропотан: «Ми ще не отримали відповіді на своє звернення, адресоване А. Голубченку. Сподіваємося, що за результатами нашої скарги київська влада перевірить ситуацію в районі і не стане покривати беззаконня, яке коїться в райраді. Наше підприємство досі сплачує орендну плату за ті об'єкти, які практично були відтворені «з нуля» і в первинному вигляді вже не існують. І, звичайно, ЗАТ виконує всі свої зобов'язання перед бюджетом — щорічно платить близько мільйона гривень. Ми чекаємо реакції з боку КМДА і сподіваємося, що ситуація з майном нашого підприємства повернеться до правового поля».
